НОВОСТИ ДНЯ: САП расследует 39 дел относительно "грязных денег" топ-чиновников  Постановление об отмене абонплаты за газ таки опубликовали  ФСБ через софт "Стахановец" могла качать данные из Украины – СБУ  В Европарламенте подтверждают, что безвиз для Украины будет с 11 июня  В метрополитене рассказали, как долг российской компании повлияет на пассажиров  В Минсоцполитики объяснили, как получить сэкономленную субсидию  Порошенко подписал закон о слиянии банковвсе новости дня
Политика
Украина
08.02.2017 750

Україна переживає першу справді глибоку кризу у відносинах з Польщею

І сказати, що вся справа лише в проблемах "історичної пам"яті" - це хворіти на традиційну українську болячку короткозорості. Так, пан Качинський є представником однієї з найбільш шовіністичних груп в польській політиці та в нинішній польській владі. Таким ми його знаємо давно - слава біжить попереду кожного з нас. Але, сповідуючи достатньо категоричні підходи щодо України і українців, пан Качинський лише зараз настільки впевнено поставив перед нами ультиматум: або Бандера, або Європа.

Насправді, і форум в Ряшеві мене в цьому переконав, перш за все цей ультиматум слід сприймати "або Бандера, або Польща."

Нам не обов"язково приставати на польське запрошення говорити в таких тональностях і на такій основі. В Польщі, зрештою, далеко не всі поставлять практичні інтереси та інтереси політики нижче за емоції з приводу історичних подій. Але Качинський є людиною впливовою, і зробити вигляд або навіть думати, що його заяви можна не помітити, і що ситуація розсмокчеться якось сама, - це було б дуже великою помилкою.

Але зараз про інше. Чому поляки, у особі Качинського, поставили ультиматум саме зараз?

Я не вірю у підготовку Польщею причин чи підстав для подальшого загострення аж до хитрих планів анексії західноукраїнських територій. Боятися слід анексії наших громадян - моя поїздка переконала мене, що Польща хоче, прагне і може прийняти більше українців. Навіть з приводу мови ніяких комплексів - велика частина зовнішньої реклами в східній Польщі виконана українською мовою. Українців вже багато в Польщі. А буде ще більше, бо їх там чекають, і створюють для цього умови. Але навіть не це лякає мене найбільше. Якщо українці замінили в Польщі поляків, які масово виїхали на Захід, то хто замінить в Україні українців, які масово мігрують в тому ж напрямку? Ми взагалі про це думаємо?

Проте поки облишимо і цю тему.

Відсутність на форумі у Ряшеві традиційного чисельного десанту урядових представників та, зокрема, МЗС Польщі (навіть після врегулювання на догоду польській стороні "перемишльського інциденту"), на мою думку, свідчить, що переосмислення підходів до співробітництва з Україною в Польщі вже відбулось.

Форум "Україна-Європа" був одним з інструментів ведення польської політики щодо України (адвокат, помічник, союзник України в ЄС). І просто так відмовитися від цього інструменту польська дипломатія не могла.

І заява Качинського не є загрозою. Це ілюстрація, підтвердження того, що зміни вже відбулись.

Якщо проблеми ОУН-УПА і були якимось чином причетні до цього перегляду польської політики щодо України, то, швидше як каталізатор, а не як причина.

Справжня ж причина, як на мене, дуже сумна, і має спонукати нас, українців, серйозно задуматися.

Польща не вірить в майбутнє України. Не вірить, що ми зможемо подолати корупцію, реформувати і зробити ефективною систему держуправління. Поляки не вірять і не розуміють навіть того, наскільки можуть покластися на нас у протистоянні Росії. Саме так - поляки не вірять, що те, що відбувається між Україною і Росією, є "всерйоз і надовго" з точки зору політики України.

Польща не бачить, з ким їй можна працювати всередині нашої країни. Хто її партнери? Категорично відмовляється вірити в щирість, чесність і договороспроможність і президента, і уряду, і парламенту України, та всієї політичної тусовки, яку у нас чомусь іноді називають елітою.

Звичайно, різких істеричних кроків поляки не робитимуть. Вони розуміють значення того факту, що ми все ж таки насьогодні стримуємо Росію. Один з промовців на форумі заявив, що "перший розподіл Польщі стався вже за двадцять років після поразки Мазепи під Полтавою, і ми знаємо, хто буде наступною жертвою Москви, якщо Україна програє і цього разу."

Таке усвідомлення ролі України сидить в польській політиці дуже глибоко. І цим будуть зумовлені намагання та спроби Польщі в найближчій перспективі підтримувати в силу можливостей та ресурсів усе і усіх в Україні, хто може чинити Росії спротив.

Так, назагал і впринципі поляки могли би і хотіли би глибшої та більшої співпраці. Вони лише не можуть дозволити собі жити зі сприйняттям, що спільний бізнес - це спільно красти. І, серед іншого, їм не зрозуміло, чому з такою наполегливістю ми забираємо з Польщі в Україну тих діячів, репутація котрих далеко не бездоганна у цьому питанні (але це вже якраз дрібниці).

Розчарування і зневіра Україною. Ось основа нового погляду на нашу державу з польського боку. Я не буду аналізувати, наскільки поляки праві, а в чому помиляються. Скажу лише, що виправити нинішню ситуацію буде нелегко. Якщо хтось у нас взагалі ставитиме таке завдання...

Автор: Богдан Яременко, дипломат, голова ГО "Майдан закордонних справ"

Оценка материала:

5.00 / 2
Україна переживає першу справді глибоку кризу у відносинах з Польщею 5.00 5 2
Политика / Украина
08.02.2017 750
comments powered by Disqus
Еще материалы раздела «Украина»
  • НАБУ задержало Мартыненко. Что из этого выйдет? Обзор мнений НАБУ задержало Мартыненко. Что из этого выйдет? Обзор мнений

    20 апреля детективы НАБУ задержали бывшего народного депутата Николая Мартыненко. Задержание прошло в рамках расследования уголовного производства по факту хищения средств ГП "Восточный горно-обогатительный комбинат" (ВостГОК) при закупке уранового концентрата. Мартыненко подозревается в растрате госсредств в размере $17,28 млн. Обзор мнений.

  • «Прачечная» вице-президента, или Почему Джо Байден так полюбил Украину «Прачечная» вице-президента, или Почему Джо Байден так полюбил Украину

    8 декабря 2015 года украинское фейсбук-сообщество буквально разорвало выступление в Раде вице-президента США Джо Байдена. Высокий слог, жесткие правдивые слова, да и сама тональность речь – показывали, что на трибуне не просто политик и гость из страны-партнера. На трибуне был хозяин ситуации, либо же, на языке, более понятном большинству народных депутатов – «смотрящий». Экстаз активистов, да и просто фейсбук-граждан, от выступления понятен и объясним – кто-то рассчитывал на щедрые гранты, кто-то – просто порадовался что наших горе-политиков наконец-то отчитали.

  • Абонплата за газ. Битва трусости с алчностью или гопак на граблях? Обзор мнений Абонплата за газ. Битва трусости с алчностью или гопак на граблях? Обзор мнений

    "Решение Регулятора по введению тарифов на транспортировку и распределение природного газа будет приостановлено с целью обеспечения неповышения общего счета для населения", - говорят в НКРЭКУ. Рассмотрение вопроса вынесено на заседание комиссии 10 апреля. А что говорит по этому поводу блогосфера?

  • Они сами захотели? О возврате Крыма и манипулятивности соцопросов Они сами захотели? О возврате Крыма и манипулятивности соцопросов

    Я, конечно, понимаю, что такие заявления несколько спекулятивны, но ничего поделать не могу, увы, об этом нужно постоянно и громко говорить, чтобы окружающие не забывали о настоящем положении дел. Спрашивают, как технически осуществить возврат и что делать, если люди в Крыму, дескать, сами захотели. Начну с последнего.

  • 7 лет генералу Назарову. Справедливое наказание или удар по боевым офицерам? Обзор мнений 7 лет генералу Назарову. Справедливое наказание или удар по боевым офицерам? Обзор мнений

    За катастрофу военного самолета Ил-76 в июне 2014 года Павлоградский суд приговорил генерал-майора Виктора Назарова к 7 годам лишения свободы. Тогда погибли 49 человек. Военная прокуратура утверждает, что генерал, будучи одним из руководителей АТО в то время, не принял во внимание информацию СБУ об угрозе сбития самолета и разрешил проведение спецоперации по доставке роты военных в Луганский аэропорт. Обзор мнений