.
НОВОСТИ ДНЯ: Тендеры на внедрение 4G запланированы на осень  Официально: Приватбанк докапитализируют на 38,5 миллиарда  Госдеп США: Россия управляет боевиками, обучает их и финансирует  Из-за торговой блокады бюджет потерял более миллиарда гривен – ГФС  Немецкий лоукостер Eurowings намерен начать работу в Украине  НБУ: Рост ВВП по итогам года может оказаться ниже прогнозируемого  Согласовать список пленных и начать обмен планируется до 5 июля – Кучмавсе новости дня
Политика
Украина
08.02.2017 772

Україна переживає першу справді глибоку кризу у відносинах з Польщею

І сказати, що вся справа лише в проблемах "історичної пам"яті" - це хворіти на традиційну українську болячку короткозорості. Так, пан Качинський є представником однієї з найбільш шовіністичних груп в польській політиці та в нинішній польській владі. Таким ми його знаємо давно - слава біжить попереду кожного з нас. Але, сповідуючи достатньо категоричні підходи щодо України і українців, пан Качинський лише зараз настільки впевнено поставив перед нами ультиматум: або Бандера, або Європа.

Насправді, і форум в Ряшеві мене в цьому переконав, перш за все цей ультиматум слід сприймати "або Бандера, або Польща."

Нам не обов"язково приставати на польське запрошення говорити в таких тональностях і на такій основі. В Польщі, зрештою, далеко не всі поставлять практичні інтереси та інтереси політики нижче за емоції з приводу історичних подій. Але Качинський є людиною впливовою, і зробити вигляд або навіть думати, що його заяви можна не помітити, і що ситуація розсмокчеться якось сама, - це було б дуже великою помилкою.

Але зараз про інше. Чому поляки, у особі Качинського, поставили ультиматум саме зараз?

Я не вірю у підготовку Польщею причин чи підстав для подальшого загострення аж до хитрих планів анексії західноукраїнських територій. Боятися слід анексії наших громадян - моя поїздка переконала мене, що Польща хоче, прагне і може прийняти більше українців. Навіть з приводу мови ніяких комплексів - велика частина зовнішньої реклами в східній Польщі виконана українською мовою. Українців вже багато в Польщі. А буде ще більше, бо їх там чекають, і створюють для цього умови. Але навіть не це лякає мене найбільше. Якщо українці замінили в Польщі поляків, які масово виїхали на Захід, то хто замінить в Україні українців, які масово мігрують в тому ж напрямку? Ми взагалі про це думаємо?

Проте поки облишимо і цю тему.

Відсутність на форумі у Ряшеві традиційного чисельного десанту урядових представників та, зокрема, МЗС Польщі (навіть після врегулювання на догоду польській стороні "перемишльського інциденту"), на мою думку, свідчить, що переосмислення підходів до співробітництва з Україною в Польщі вже відбулось.

Форум "Україна-Європа" був одним з інструментів ведення польської політики щодо України (адвокат, помічник, союзник України в ЄС). І просто так відмовитися від цього інструменту польська дипломатія не могла.

І заява Качинського не є загрозою. Це ілюстрація, підтвердження того, що зміни вже відбулись.

Якщо проблеми ОУН-УПА і були якимось чином причетні до цього перегляду польської політики щодо України, то, швидше як каталізатор, а не як причина.

Справжня ж причина, як на мене, дуже сумна, і має спонукати нас, українців, серйозно задуматися.

Польща не вірить в майбутнє України. Не вірить, що ми зможемо подолати корупцію, реформувати і зробити ефективною систему держуправління. Поляки не вірять і не розуміють навіть того, наскільки можуть покластися на нас у протистоянні Росії. Саме так - поляки не вірять, що те, що відбувається між Україною і Росією, є "всерйоз і надовго" з точки зору політики України.

Польща не бачить, з ким їй можна працювати всередині нашої країни. Хто її партнери? Категорично відмовляється вірити в щирість, чесність і договороспроможність і президента, і уряду, і парламенту України, та всієї політичної тусовки, яку у нас чомусь іноді називають елітою.

Звичайно, різких істеричних кроків поляки не робитимуть. Вони розуміють значення того факту, що ми все ж таки насьогодні стримуємо Росію. Один з промовців на форумі заявив, що "перший розподіл Польщі стався вже за двадцять років після поразки Мазепи під Полтавою, і ми знаємо, хто буде наступною жертвою Москви, якщо Україна програє і цього разу."

Таке усвідомлення ролі України сидить в польській політиці дуже глибоко. І цим будуть зумовлені намагання та спроби Польщі в найближчій перспективі підтримувати в силу можливостей та ресурсів усе і усіх в Україні, хто може чинити Росії спротив.

Так, назагал і впринципі поляки могли би і хотіли би глибшої та більшої співпраці. Вони лише не можуть дозволити собі жити зі сприйняттям, що спільний бізнес - це спільно красти. І, серед іншого, їм не зрозуміло, чому з такою наполегливістю ми забираємо з Польщі в Україну тих діячів, репутація котрих далеко не бездоганна у цьому питанні (але це вже якраз дрібниці).

Розчарування і зневіра Україною. Ось основа нового погляду на нашу державу з польського боку. Я не буду аналізувати, наскільки поляки праві, а в чому помиляються. Скажу лише, що виправити нинішню ситуацію буде нелегко. Якщо хтось у нас взагалі ставитиме таке завдання...

Автор: Богдан Яременко, дипломат, голова ГО "Майдан закордонних справ"

Оценка материала:

5.00 / 2
Україна переживає першу справді глибоку кризу у відносинах з Польщею 5.00 5 2
Политика / Украина
08.02.2017 772
comments powered by Disqus
Еще материалы раздела «Украина»
  • Грязные танцы на кучах львовского мусора:  некомпетентность или политическая расправа? Обзор мнений Грязные танцы на кучах львовского мусора: некомпетентность или политическая расправа? Обзор мнений

    Проблема давно вышла за масштабы столицы Галичины: специалисты говорят об экологической катастрофе и возможной эвакуации детей, львовский мэр и голодающие депутаты от «Самопомочи» обвиняют власть в грязных политических играх, власть говорит о некомпетентности и жадности Андрея Садового, недвусмысленно намекая на отставку «сонцесяйного» мэра. А «саме європейське місто України», славный Львов, так и продолжает утопать в кучах зловонного мусора, на радость полчищам крыс и на горе оказавшихся в заложниках ситуации жителей города. Обзор мнений.

  • Примерка короны, или Наступит ли Порошенко на «грабли» авторитаризма Примерка короны, или Наступит ли Порошенко на «грабли» авторитаризма

    Президент Порошенко окончательно монополизировал власть и начал переход к авторитрарному правлению. Украинские олиграхи оставили явные попытки противостоять «первому среди равных», и перешли к длительным раздумьям, что им делать с бывшим «своим парнем», ныне идущим по пути концентрации всех политических, экономических и медийных ресурсов в стране. Такие утверждениея все чаще можно слышать в экспертной и журналистской среде. Маркерами процесса называют, в частности, практически полное отсутствие критики главы государства на телеканалах, подконтрольных олигархам. Мол, вся еще имеющаяся критика уходит в интернет, где быстро «растворяется» в просторах Всемирной Паутины, не особо влияя на умы. Да и экономические рычаги влияния олигархат теряет – по тем или иным причинам. Но так ли однозначен этот процесс? Можно ли говорить о монополизации, авторитаризме и, тем более, об узурпации власти? Контракты постарались разобраться в ответе на этот критически важный для развития нашего государства вопрос.

  • Сергей Фурса: Мусорное дело – это шаг вперед в украинской политике Сергей Фурса: Мусорное дело – это шаг вперед в украинской политике

    Сначала неугодных кандидатов убивали, потом вываливали грязный компромат, а теперь по-иезуитски жестоко лишают их рейтинга. И это не хорошо и не плохо. Это политика. В чистом виде. Другое дело, что многие хотят чтобы люди на высших постах были не только политиками, но и государственными деятелями. Но, маємо те що маємо.

  • Охранника депутата от БПП задержали с 200 тысячами взятки Охранника депутата от БПП задержали с 200 тысячами взятки

    Детективы НАБУ задержали охранника народного депутата БПП Борислава Розенблата при получении взятки.

  • На пороге большой войны: Путину нужны новые победы, новый "Крым" На пороге большой войны: Путину нужны новые победы, новый "Крым"

    Кремль не успокоится. Глупо думать, что Россия вот-вот выведет свои войска с оккупированного Донбасса, прекратит поставки оружия и боеприпасов формированиям коллаборационистов, и отдаст нам контроль над госграницей. Это само по себе не случится.