12.10.2017 666

Що відбувається з міжнародною реакцією на Закон про освіту?

Україна обрала вкрай невдалу манеру аргументації та відстоювання своєї позиції. Аргументи про те, що в Румунії чи в Угорщині немає українських шкіл взагалі працюють проти України (чому ж вас, українців, це не цікавило досі?).


Аргумент про захист прав школярів-представників нацменшин на продовження навчання в українських ВНЗ дуже сумнівний. Перш за все, у них є право вибору, чи вчитися у ВНЗ. Далі, у них є право вибору, чи поступати у ВНЗ в Україні, чи за кордоном. Тому рівень володіння українською не настільки вже і принциповий для реалізації їх прав.
Сумнівним є аргумент про сприяння можливості представниками нацменшин інтегруватися в систему держвлади України через підвищення рівня володіння українською мовою. Це їх право, а не обов’язок - працювати в органах держвлади, обиратися і тд. Якщо громадянин України приймає рішення жити поза системою держвлади - це його право. Аби лишень платив податки. Знання української мови також не гарантує працевлаштування в органах влади чи перемогу на виборах.
Проблема в тому, що цими і подібними аргументами ми насправді лише маскуємо свій страх і свої підозри до нацменшин. Звідти цілком неприйнятні аргументи про роздачу паспортів. Повірте, українських паспортів в Придністровському регіоні Молдови роздано не менше. Навіщо нам це?
Бажання отримати щось мовно-однорідне - це до великої міри результат війни з Росією. 300-літньої війни. Але і тут не все просто. Навіть з російською мовою. Якби ми були з правової точки зору в стані війни з Росією, то обмеження будь-чого чи усього російського могло би бути виправдане (на період війни). Але ж це якби.
Так, 35 відсотків учнів шкіл для нацменшин можливо і не можуть скласти ЗНО через слабий рівень знань української. Але ж 65 - можуть. І очевидно, цього достатньо для відповідних етнічних груп, щоб мати своїх нардепів, депутатів місцевих рад, представників в органах влади. Чому ми хочемо від них більше, ніж їм самим потрібно? Що дає нам підстави думати, що це питання має стати предметом державного регулювання?
Так, українська мова є і має бути державною в Україні. Але хіба в українському законодавстві є хоч щось про те, що усі громадяни України зобов’язані володіти нею на певному кваліфікаційному рівні? Здається ні. То навіщо ці аргументи?
Ми спробували підійти до питання з точки зору інтересів держави, яка перебуває в облозі ворогів. А в Раді Європи керуються інтересами та правами людини. Викладені вище та інші подібні аргументи України не могли бути переконливими.
Це не значить, що ми не повинні дбати про національну єдність, формувати ідентичність. Але механізми вирішення цих питань не можуть бути винятково заборонними чи обмежуючими.
Так, багато випускників угорських чи румунських шкіл поїдуть вчитися і працювати в інші держави. Чому? Можливо причина не в якійсь ворожості, а тому, що українська освіта перебуває в стані руйнації? Зрештою, а скільки україномовних українців, які успішно складають ЗНО, прагнуть далі вчитися і працювати за межами України?
Ну і, звичайно, це абсолютно неприпустимий рівень осмислення проблеми українською владою.
Українська влада безславно програла цю ситуацію (ще, звичайно, треба дочекатися рішення Венеціанської комісії, але обговорення питання в ПАРЄ вже створило деяке розуміння, якими будуть ці висновки). Тому, що на міжнародній арені не уміє дослуховуватися і правильно розуміти аргументи опонентів, не уміє вибудовувати систему контраргументів і комунікацію, веде переговори з іноземними урядами, які вдаються до неприйнятних способів тиску на Україну, і не веде переговорів з власними громадянами, дозволяючи іноземним урядам формувати їх позицію.
Руїна у головах.
Автор: Богдан Яременко, дипломат, голова ГО «Майдан закордонних справ»

 

Оценка материала:

5.00 / 1
Що відбувається з міжнародною реакцією на Закон про освіту? 5.00 5 1
12.10.2017 666
comments powered by Disqus
Еще колонки: Колонки / Блоги
  • Когда будем брать Симферополь? Давайте-ка реально посмотрим на сегодняшний статус кво Когда будем брать Симферополь? Давайте-ка реально посмотрим на сегодняшний статус кво

    Писатель Ян Валетов: Как я понял из вчерашнего прекрасного от Земана, за 68-й год с ним можно рассчитаться пивком. Примет. Если с орешками. С Крымом все несколько сложнее.

    Колонки / Блоги 11.10.2017 1378
  • Да здравствует финансовый моніторинг: если против реформы не протестуют, значит она не работает Да здравствует финансовый моніторинг: если против реформы не протестуют, значит она не работает

    Инвест-банкир Сергей Фурса: Этот тест проходит реформа финансового мониторинга. Которая тихой сапой внедрилась в Украине. Без шума и пыли. И тут началось. Касалось это как олигархов, так и персон помельче.

  • Удобная и неудобная социология: зачем власти замки на песке? Удобная и неудобная социология: зачем власти замки на песке?

    Избирательное чтение социологии и закрывание чиновниками глаз на очевидные вещи - это признак чего? Группа «Рейтинг» на днях опубликовала результаты исследования в контексте Дня защитника Украины. СМИ и целый ряд спикеров разогнали сигнал перемоги по поводу того, что количество граждан, поддерживающих признание воинов ОУН-УПА борцами за государственную независимость, выросло за 7 лет в 2,5 раза. При этом они напрочь умолчали о целом ряде важных нюансов.

    Колонки / Блоги 09.10.2017 2117
  • Стрельба в Вегасе: что сейчас известно Стрельба в Вегасе: что сейчас известно

    Не каждый день в международных новостях мелькает история, напоминающая остросюжетный драматический фильм. История массового расстрела в Лас-Вегасе — именно такова. Причём чем больше лезешь в её подробности, тем больше кажется, что читаешь художественное произведение, что в жизни не бывает таких штришков. Но реальность бывает поразительнее вымысла.

    Колонки / Блоги 05.10.2017 1495
  • Судова реформа: озброюйтесь або тікайте, громадяне Судова реформа: озброюйтесь або тікайте, громадяне

    «Судова реформа», схвалена Верховною Радою 3 жовтня 2017 року – це найкращий аргумент для молодих і гордих «республік» Сходу на користь відокремлення від України. Якщо в російських чиновників, відповідальних за розв’язання «українського питання», є бодай дві клепки в голові, то цей закон треба негайно поширити серед населення ДНР/ЛНР – щоби мешканці Донецька й Луганська розуміли, що на них очікує у випадку повернення під владу офіційного Києва.