16.02.2018 676

Гегемонія проти об’єднання

Нам потрібне не об’єднання, а гегемонія. Суть об’єднання завжди в неприємних компромісах та прихованих образах. Об’єднання завжди пожирає своїх дітей. Воно може принести тимчасовий результат, але рахунок за цей успіх ще ніколи ніхто не зміг сплатити сповна. І не важливо чи мова про сьогоднішніх політиків чи про союзи Хмельницького з татарами та москалями.


Натомість гегемонія – це і є об’єднання через домінування: ідеї, лідера, організації або всього разом. Гегемонія – це концентрація більшості навколо найсильнішого. Ця концентрація створює можливість потужної колективної дії, або простіше реформ. Яку б успішну історію модернізації ви не брали від Японії Мейдзи до Сингапуру ви не знайдете приклад, де модернізація починалась через якесь рівноправне об’єднання всіх політичних акторів. Завжди це ставало наслідком гегемонії ідеї, лідера або організації. І тільки після цього реформи набирали колосальної швидкості, а не грузли в безкінечних компромісах та спорах.
Гегемонія вимагає перемогти конкурентів. Перемогти ідеологічно і організаційно. Вона направляє сили на мобілізацію підтримки в суспільстві і на протистояння конкурентам, замість безкінечних круглих столі і меморандумів. Гегемонія вимагає спроможності і дії, а об’єднання вимагає багато розмов і бездіяльності. Гегемонія кує свій майбутній успіх, розчищаючи можливості для магістральних реформ, об’єднання кує свій тимчасовий успіх, прирікаючи майбутню роботу над модернізацією.
Тому спочатку ми повинні подолати безкінечну роздробленість суспільства шляхом створення монолітної більшості за модернізацію, і тільки після того будь-які реформи будуть можливими. І саме це має бути основою політичного порядку денного справжньої політичної сили.
Автор: Віктор Андрусів, блогер, Український інститут майбутнього

Оценка материала:

3.00 / 2
Гегемонія проти об’єднання 3.00 5 2
16.02.2018 676
comments powered by Disqus
Еще колонки: Колонки / Блоги
  • «Умели же раньше строить»: каким образом на самом деле дошли до нас архитектурные шедевры прошлого «Умели же раньше строить»: каким образом на самом деле дошли до нас архитектурные шедевры прошлого

    Антон Швец, блогер: А вот еще каких персонажей люблю. Персонаж "вот умели же раньше". Особенно люблю "вот умели же раньше строить". Смотри, говорит, триста лет здание стоит, вот умели же раньше строить. Вокруг здания квартал сплошной застройки еще стоял раньше на пятьсот метров вокруг, но ни одного здания из тех уже нет. Одно из ста осталось, один процент, но этого "вот умели же раньше" не вспоминает.

  • Хорваты и футбол «вне политики» Хорваты и футбол «вне политики»

    Военный разведчик, ветеран АТО, блогер и писатель Сергей Сергеевич (позывной "Сайгон"): Новая история Хорватии и англосакская забава с мячом, на самом деле очень тесно связаны. Хорваты очень хорошо знают про "футбол вне политики". Давайте расскажу.

    Колонки / Блоги 11.07.2018 1161
  • Лето на пороховой бочке: война с большой буквы «В» Лето на пороховой бочке: война с большой буквы «В»

    Мы проводим лето, привычно устроившись на пороховой бочке. Она большая, уютная, и греет спину не хуже песчаного пляжа. Даже война отступает дальше от всех, кто не включён в её процесс непосредственно. Летний патриотизм лениво перетекает из ручейков междоусобных войн за нимбы "святых борцов" в мутную речку приближающихся выборов. На берегах её можно неторопливо перетряхивать грязное бельё друг-друга и ждать проплывающих трупов множащихся врагов. А можно закинуть удочку и "втыкать" в поплавок, надеясь что-то вытащить из потока.

    Колонки / Блоги 11.06.2018 1014
  • Прости, Аркаша. Ещё встретимся, поговорим, попьём водки... В лучшем месте. Ведь они доберутся до всех нас Прости, Аркаша. Ещё встретимся, поговорим, попьём водки... В лучшем месте. Ведь они доберутся до всех нас

    Юрий Касьянов: Прости, Аркаша. Мы так и не встретились. Не попили водки. Не поговорили ни о чём... Когда Аркадий Бабченко переехал в Украину, он мне написал, позвал на вечеринку, которую устраивал с Айдером Муждабаевым, а я то ли сослался на занятость, то ли на усталость, то ли сказал правду, что ненавижу вечеринки, и не пошёл. Потом он писал и звонил мне раз в две-три недели, и звал куда-то посидеть, поговорить, попить водки, а у меня всегда находились какие-то важные дела, постройка дома, бизнес, дети... Мы так и не встретились.

  • Зеленский, Вакарчук, Иво Бобул: кукловоды запутались, но хотят обмануть избирателя Зеленский, Вакарчук, Иво Бобул: кукловоды запутались, но хотят обмануть избирателя

    Политолог Виктор Небоженко: Наши олигархи впервые сами не знают, что хотят. Они явно запутались. Единого кандидата на президентские выборы, впервые за двадцать лет, у них нет. Но и Порошенко они тоже терпеть не могут.