19.03.2019 1149

Міфи та реальність про АсМАП

Ще у серпні 2016 року «Контракти UA» опублікували інтерв’ю Дмитра Льоушкіна, директора групи компаній PRIME, під назвою «Возить - не перевозить», який розповів «Контрактам» про підноготну українського ринку автоперевезень: які види доставки вантажів на той час були затребувані, хто найбільший корупціонер на автомобільному транспорті та скільки переплачують покупці за товар, який доставляється поганими дорогами. Деякі висловлювання пана Льоушкіна обурили представників Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП України), і АсМАП звернулася до суду з позовом про захист ділової репутації і вимогою спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди. Справа й досі розглядається Личаківським районним судом м. Львова. Сьогодні «Контракти UA» надають представникам АсМАП право на відповідь. Також редакція має повідомити, що для всебічного і об’єктивного висвітлення ситуації на ринку автоперевезень ми надіслали низку запитань у Міністерство інфраструктури України, Антимонопольний комітет, Комітет запобігання і протидії корупції Верховної Ради, Національне Антикорупційне Бюро, Європейську Бізнес Асоціацію. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із віце-президентом АсМАП України Юрієм Кучинським, директором департаменту транспортної політики АсМАП України Валентиною Мальчевською та начальником юридичного відділу Катериною Гонтаренко, які висвітлюють у ньому точку зору АсМАП України щодо змісту інтерв’ю Дмитра Льоушкіна. Нагадаємо, що президентом АсМАП з вересня 2001 року є Леонід Костюченко, колишній міністр транспорту України (жовтень 1999 – травень 2001 року).

Розкажіть, що стало підставою для звернення Асоціації до суду?

Катерина Гонтаренко: Нам стало відомо, що 19 серпня 2016 року на сайті «Контрактів» було опубліковано інтерв’ю Дмитра Льоушкіна, директора групи компаній PRIME, під назвою «Возить - не перевозить». Інформація, надана Дмитром Льоушкіним у інтерв’ю, в подальшому була розповсюджена на сайтах інших ділових інтернет-видань, у мережі Facebook, а також на офіційному сайті компанії «Prime Первая транспортная компания». При цьому інформація, надана Дмитром Льоушкіним щодо діяльності АсМАП України, містила численні недостовірні дані, що посягають на ділову репутацію Асоціації.

Намагаючись вирішити питання мирним шляхом, ми звернулися до Дмитра Льоушкіна із листом, у якому просили спростувати недостовірну інформацію щодо АсМАП України у добровільному порядку та видалити її. Жодної письмової відповіді на наше звернення ми не отримали.

IMG_9824

Катерина Гонтаренко

Як наслідок, на сьогоднішній день маємо кілька справ в суді, один з яких - спір у Личаківському районному суді м. Львова по захисту ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, також спір по захисту права інтелектуальної власності АсМАП.

Доречи, судовим рішенням у справі, де одним із відповідачів була «Prime Перша транспортна компанія» (Група компаній «Прайм») Жовтневий районний суд м. Харкова своєю ухвалою від 27.04.2018 р. визнав, що така компанія юридично не існує. Тобто, Дмитро Льоушкін надавав інтерв’ю як керівник юридично не існуючої компанії.

Розкажіть, що являє собою АсМАП України? Ви комерційна структура чи саморегулююча організація? Ким та як регулюється її діяльність?

Юрій Кучинський: По-перше, відомості щодо діяльності Асоціації є відкритими, з якими можна ознайомитися на нашому офіційному сайті. По-друге, ми не є комерційною структурою, як зазначив Дмитро Льоушкін, а є добровільним об’єднанням суб’єктів господарювання, що здійснюють перевезення вантажів та пасажирів у міжнародному сполученні. І у нас не сидять люди по 30-40 років, яких, за твердженням Дмитра Льоушкіна, необхідно повиганяти, оскільки згідно реєстраційних документів Асоціація була створена 12.11.1991 р. загальними зборами засновників, а 20.01.1992 р. проведено державну реєстрацію її статуту. Тобто, на момент розповсюдження Дмитром Льоушкіним недостовірної інформації нам було лише 25 років.

Головною метою діяльності АсМАП України є виконання функції гарантійного об’єднання, передбаченої Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із використанням книжки МДП 1975 року (Конвенція МДП) та забезпечення діяльності міжнародної гарантійної ланки на території України. Такі повноваження Асоціації надані державою. Сама ж система МДП являє собою єдину глобальну систему митного транзиту, метою якої є максимальне спрощення перевезень товарів під митними печатками та пломбами в міжнародному сполученні, та забезпечення необхідної митної безпеки й гарантії доставки товару до митниць призначення в країнах-учасницях Конвенції МДП. Управління системою МДП та контроль за її діяльністю здійснює неурядова організація - Міжнародний союз автомобільного транспорту (МСАТ) із штаб-квартирою у Женеві.

geneva-panoramic

Женева. Тут знаходиться штаб-квартира МСАТ

На сьогоднішній день Асоціація об’єднує понад три тисячі організацій – учасників АсМАП України, які надають послуги з перевезень вантажів і пасажирів у міжнародному сполученні, та є дійсним членом МСАТ, визнана 170 об’єднаннями міжнародних автоперевізників – учасниками Конвенції МДП у 76 країнах на всіх континентах.

Асоціація за своїм Статутом покликана захищати права, свободи та інтереси своїх учасників, представляє їх інтереси перед державними органами України та міжнародними організаціями. Управління Асоціацією здійснюють Загальні Збори (Конференція) учасників Асоціації, Рада Асоціації та Президент Асоціації, а свою діяльність АсМАП забезпечує за рахунок членських внесків.

Отже, якою є роль АсМАП України на ринку вантажоперевезень? Чи залежать українські перевізники від Асоціації, й чи зобов’язані вони усі бути її учасниками?

Юрій Кучинський: Як я вже говорив, ми є добровільним об’єднанням, до якого входять перевізники, що здійснюють, власне, міжнародні перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, бо як вам відомо, є ще внутрішні перевезення. Специфіка діяльності Асоціації полягає в тому, що ми виступаємо гарантом перед митними органами за доставку вантажів перевізниками - учасниками Асоціації до митниці призначення, за умови здійснення ними перевезення по системі МДП.

Існують певні способи забезпечення сплати митних платежів. Вони усі встановлені ст. 306 Митного кодексу України. Це можуть бути фінансові гарантії, гарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, гарантування на умовах Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

Якщо перевізник має намір здійснювати перевезення по системі МДП, він має право стати учасником Асоціації, отримавши допуск до цієї системи від Державної фіскальної служби України. Якщо перевізник здійснює міжнародні перевезення із застосуванням інших способів забезпечення сплати митних платежів, учасником Асоціації бути необов’язково.

IMG_7951

Юрій Кучинський

Хочу зазначити, що у наших учасників - користувачів системи МДП є певні переваги, що полягають у спрощенні процедур митного контролю, уникненні необхідності обов’язкового проведення митного огляду під час перетину кордонів, можливості використання нових інструментів МДП: iCarnet – гарантія на умовах Конвенції МДП перед митними органами на 100 тис. євро при перевезенні товарів під митним контролем в межах території України, ваучер TIR+ - додаткова гарантія до книжки МДП на 100 тис. євро, TIR-EPD – безкоштовна програма МСАТ для здійснення попереднього електронного інформування митних органів країн ввезення товару, без якої неможливо переміщувати товари як до країн ЄС, Євразійського Союзу, так і до багатьох інших країн.

Проте, є певні вимоги до наших потенційних учасників. Вони мають відповідати мінімальним умовам та вимогам, що встановлені Конвенцією МДП. Зокрема, в них має бути досвід у здійсненні міжнародних перевезень вантажів, стійкий фінансовий стан, свідоцтва та дипломи професійної компетентності з курсу: «керівник, менеджер автомобільних перевезень вантажів у міжнародному сполученні на умовах Конвенції МДП», а також «керівник, менеджер перевезень пасажирів у міжнародному сполученні», виданих – що важливо - навчальним закладом, акредитованим Академією МСАТ. Вони повинні також мати усі свідоцтва та дипломи про проходження курсів міжнародних автомобільних перевезень вантажів на умовах Конвенції МДП водіями тощо.

Тобто, вимоги до наших учасників є високими, але саме наші учасники користуються більшим ступенем довіри у митних органів та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Ось, у своєму інтерв’ю Дмитро Льоушкін говорить, що ми грабуємо перевізників, що для того, щоб до нас вступити та мати змогу здійснювати міжнародні перевезення, отримувати дозволи та інше, необхідно заплатити по 1 тисячі доларів США за кожну машину, що він нам заплатив 50 тисяч доларів США, звертався до нас та просив повернути їх, та інше. Все це не відповідає дійсності.

Ну по-перше: Дмитро Льоушкін ні як засновник, ні як керівник суб’єктів господарювання, серед учасників Асоціації не значиться і ніколи не значився, а тому не вносив будь-яких коштів до Асоціації. І взагалі, із його інтерв’ю вбачається, що він зовсім не розуміється на особливостях діяльності Асоціації, у т.ч. умов вступу до АсМАП України і отримання можливості здійснювати міжнародні перевезення вантажів по системі МДП.

37639050501_16cb5e9793_k

Як я вже говорив, існують певні вимоги до перевізників та їх транспортних засобів. Ці вимоги розроблені МСАТ відповідно до вимог Конвенції МДП. Однією з таких обов’язкових вимог є те, що за умови використання перевізником орендованого транспортного засобу, що за технічними характеристиками і вимогами може бути допущений до перевезень по системі МДП, перевізник вносить додаткову суму гарантії. На сьогоднішній день за умови використання транспортних засобів, крім автомобілів, що знаходяться у фінансовому лізингу, які не є власністю перевізника, останній вносить на рахунок Асоціації додаткову суму гарантії в національній валюті України – гривнях, еквіваленту 400 доларів США по курсу Національного банку України на день перерахування, за кожний автомобіль, що знаходиться в тимчасовому користуванні. Додаткова гарантія за орендований транспортний засіб є поворотною, й завжди повертається учаснику за його письмовою заявою у випадку відсутності потреби залучати такий транспортний засіб для здійснення перевезень вантажів по системі МДП.

Зауважу, що як на момент надання Дмитром Льоушкіним інтерв’ю, так і на сьогоднішній день, відсутнє жодне рішення суду, яке б підтвердило факт неповернення Асоціацією своїм учасникам зазначеної додаткової суми гарантії за орендовані транспортні засоби, чи факту того, що ми грабуємо перевізників.

Розкажіть, як взагалі регулюється ринок міжнародних вантажних перевезень в Україні?

Юрій Кучинський: Міжнародні вантажні перевезення відіграють дуже важливу роль в усій транспортній галузі нашої держави. Україна має широкі транспортні контакти із країнами Сходу і Західної Європи, має вихід до Чорного та Азовського морів. За великим рахунком, по багатьом ключовим напрямкам перевезень комунікації України не мають альтернативи, та її територіальне положення є однією із багатьох рис привабливості національного ринку для закордонних інвесторів і виробників. Що стосується автомобільних міжнародних перевезень, вони відносяться до найдешевших та найзручніших перевезень. Особливістю міжнародного автомобільного перевезення вантажів є те, що транспорті засоби перетинають державний кордон і слідують по дорогах інших держав. Тому з метою розвитку міжнародного автомобільного перевезення та забезпечення безпеки, такий ринок регулюється як міжнародними договорами так і національним законодавством.

Міжнародних договорів, які ратифіковані Україною та стосуються міжнародного перевезення, дуже багато, тому я назву основні: Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (її ще називають Конвенція КДПВ або CMR); Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів; Угода про міжнародні перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, і про спеціальні транспортні засоби, призначені для цих перевезень; Конвенція МДП. Є й двосторонні угоди про міжнародні автомобільні перевезення за участю України.

40_big

Офіс АсМАП в Києві, по вул. Коновальця, 11

Що стосується національного регулювання, то і тут галузь регулюється значною кількістю законів та підзаконними нормативно-правовими актами. Це Цивільний і Господарський кодекси, Закони «Про автомобільний транспорт», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», й підзаконні нормативно-правові акти: «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», затверджені Постановою КМУ від 02.12.2015 р. № 1001; Порядок реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 р. № 953; Статут автомобільного транспорту України та багато інших.

Здійснення перевезення по території іноземних країн передбачає також отримання відповідного дозволу компетентних органів цих держав.

Таким чином, ми підійшли до питання дозвільної системи. Проясніть ситуацію із книжками ЄКМТ. Чи є АсМАП України єдиною структурою, яка видає цей документ?

Валентина Мальчевська: Ці дозволи Дмитро Льоушкін у інтерв’ю називає «книжка ЄКМТ» - тобто «Єдиної конвенції міністерства транспорту». Насправді, правильна назва – «Європейської Конференції Міністрів Транспорту». Взагалі-то, регулярні міжнародні перевезення вантажів здійснюються на підставі дозволу. Цей дозвіл є документом, що дозволяє в’їзд або виїзд автотранспортного засобу однієї договірної держави на/з територію(ї) іншої держави, або надає право на проїзд транзитом через територію іноземної договірної держави.

Ці дозволи видаються на підставі встановлених квот, які узгоджуються державами – партнерами. У міжнародних договорах можуть передбачатися випадки міжнародних перевезень, коли дозвіл не потрібен, наприклад, перевезення рухомого майна при переселенні, перевезення медичного обладнання та медикаментів для надання допомоги при стихійних лихах та інше.

IMG_9844

Валентина Мальчевська

Дозволи розподіляються на разові та багаторазові. Що стосується дозволів ЄКМТ, то відповідно Закону України «Про автомобільний транспорт», дозвільні документи Європейської Конференції Міністрів Транспорту розподіляють на конкурсних засадах з урахуванням рівня безпеки руху й екологічної безпеки транспортних засобів, запроваджених у європейських країнах, та ефективності їх використання. Порядок проведення конкурсу та видачі дозвільних документів ЄКМТ визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, тобто Міністерство інфраструктури України.

Згідно Положення про Міністерство інфраструктури, затвердженого Указом Президента від 12.05.2011 р., саме воно затверджує види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні територіями іноземних держав.

В Україні діє «Порядок проведення конкурсу та видачі дозвільних документів Європейської Конференції Міністрів Транспорту», затверджений Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. № 757 із змінами та доповненнями, що встановлює процедуру розподілу та перерозподілу дозволів ЄКМТ, їх оформлення, переоформлення, видачі автомобільним перевізникам та порядок їх використання.

Відповідно до вимог зазначеного порядку, оформлення та видача дозволів ЄКМТ проводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, яким є Державна служба України з безпеки на транспорті.

Таким чином, держава не наділила АсМАП України повноваженнями розподіляти та видавати дозволи ЄКМТ, що, в свою чергу, спростовує твердження Дмитра Льоушкіна про їх продаж Асоціацією.

Юрій Кучинський: Сподіваємося, що ми донесли до читача інформацію про функції та завдання Асоціації. На останок, хотів би зауважити, що велику увагу АсМАП України приділяє захисту прав та інтересів своїх учасників, шляхом ініціювання перед органами законодавчої ініціативи змін та доповнень до діючого законодавства з проблемних питань у галузі, бере участь у громадських радах при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, представляє їх інтереси як у міжнародних організаціях аж до рівня ООН, так і в українських, наприклад, у Федерації роботодавців на транспорті, Українському транспортному союзі, Українській союзі промисловців і підприємців та багато ін.

Бесіду вів Павло Ковальов

Оценка материала:

5.00 / 2
Міфи та реальність про АсМАП 5.00 5 2
Бизнес / Рынки и компании
19.03.2019 1149
Еще материалы раздела «Рынки и компании»