НОВОСТИ ДНЯ: НБУ забрал лицензию у некогда крупнейшей сети обменников  Всемирный банк уверяет, что высокий акциз заставляет Украину меньше курить  Путин хочет развивать военную промышленность: как это видит карикатурист  Черная пятница головного мозга или Солдатики армии потребления – вне политики  Украина начнет серийное производство ракет залпового огня - Турчинов  Украинцы набрали кредитов на 20 млрд гривен, - НБУ  Госкино готовится к запрету сериала Сватывсе новости дня
Колонки
Андрiй Любка
06.04.2012 3926

Ця прекрасна людська недосконалість

Людство прекрасне у своїй грішності і недосконалості, у своїх дитячих страхах і дивакуватій поведінці. Людина без вади — не людина. Кумедність поведінки, різноманітні дивацтва — це ж саме те, що й робить нас неповторними. І прекрасними. Бо ж хіба можна не закохатися в жінку, яка каже до чашок, які від необачного руху з гуркотом падають в умивальник: «Тсссс!»?

Кілька днів тому я подзвонив до одного відомого російського поета, який теж зараз перебуває на стипендії у Варшаві і живе через одну станцію метро від мене, з проханням прийти й допомогти пересунути велику шафу. У слухавці на якусь мить запала мовчанка, а потім майбутній класик сусідньої літератури відповів:

– Слухай, старий, ти, звісно вибачай, але я не можу. Я в зав'язці. До понеділка. Мушу попрацювати трохи, дедлайни тиснуть.

– Але ж блін, я тебе прошу допомогти шафу пересунути, а не пиячити зі мною всю ніч! – намагався я його переконати.

– Та ну, ти ж знаєш чим закінчиться наша зустріч.

– О'кей, працюй. Зрештою, не так мені вже й муляє око та шафа. Зідзвонимось у понеділок! – капітулював я.

Наші слабкості і творять нас, ніщо так не характеризує тебе, як твої мінуси і розпачливі спроби їх перебороти. Скажу відверто: я найбільше люблю людей за їхню недосконалість, цю кумедну й зворушливу здатність не приймати себе такими, якими ми є насправді.

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів.  Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Сотні, мабуть, разів мені доводилося кидати курити. Тільки цього року я кидав назавжди вже тричі. Переконував себе, що таки маю силу волі і якщо собі щось пообіцяю (востаннє), то так і буде. Моє некуріння тривало по-різному: кілька годин або навіть тиждень, потім — неминуча поразка і швидкі затяжки. Я навіть вигадав теорію, що можу не курити постійно, дозволяючи собі кілька цигарок перед публічними читаннями або під віскі. Таким чином вдавалося не курити по кілька днів, нервових і дратівливих, мушу визнати. Прокидаючись (написати тут слово «зранку» рука не піднімається) я вмикаю музику чи радіо й курю, обмірковуючи справи на цей день. Така комбінація — одна з найбільших приємностей мого нудного й сірого життя. Зараз я підписав мир із собою і курю тоді, коли мені хочеться. А хочеться часто.

Подібна історія з інтернетом: залежність від нього жахлива й часопоглинаюча. Місяць на новій квартирі я прожив без інтернету. Вдалося прочитати неймовірну кількість книжок, дещо написати, дещо перекласти, а головне — не дратуватися від новин, які у Неньки майже, як вірші Тичини, тобто все гірші. Фейсбуки, контакти, скайпи й іже з ними припинили пожирати мій час. Навіть колонки до «Контрактів» я писав, а потім із увімкненим лептопом виходив на подвір'я будинку і надсилав їх, користуючись вай-фай мережею салону краси на вулиці. У такий спосіб вони опинялися на сайті, а ви могли їх читати. У понеділок я не втримався і таки купив собі мобільний модем і тепер, на мій превеликий жаль, я знову в курсі всього того жахіття, яким є наш світ. Залежність не можна подолати, з нею треба змиритися.

Один мій друг завзято качає прес, щоб позбутись живота, але не може собі відмовити у приємності їсти, та що там їсти, нажиратися після другої ночі. Тільки після кількох стейків чи пачки пельменів він може спокійно заснути сном праведника. Щоб прокинутись зранку і качати прес. Інший голову втрачає від модних шмоток. Живучи загалом скромно, він може позичити гроші для купівлі якоїсь футболки чи джинсів. Ще один — безбожний скнара, сигарети він ніколи не купує, «стріляючи» їх у всіх навколо, а коли офіціант приносить рахунок, раптом виявляється, що гаманець він залишив у машині. «Завтра віддам», – радісно він тисне руку перед прощанням. Зрештою, у кожного навколо є кілька бзіків, вулик бджіл у голові, які люди намагаються приховати, але це ніколи не вдається. Саме за них я люблю цих людей, саме ними вони симпатичні — і уявляти своє життя без цих «персонажів» мені навіть не хочеться.

Оценка материала:

4.75 / 20
Ця прекрасна людська недосконалість 4.75 5 20
06.04.2012 3926
comments powered by Disqus
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.