13.11.2012 77360

Навіщо Україні СОТ, або що змінилося за 5 років

Аргументи для тих, хто сумнівається в доцільності вступу України до Світової організації торгівлі.

16 травня 2008 року Україна стала Членом Світової організації торгівлі. Протокол про приєднання України до Марракеської Угоди про створення Світової організації торгівлі підписано в Женеві 5 лютого 2008 року. 10 квітня 2008 року Верховна Рада України ратифікувала цей Протокол, який набув чинності 16 травня 2008 року.

Разом з тим, сьогодні, через п’ять років після вступу, звучать багато скептичних оцінок щодо правильності вибраного шляху і поспішності рішень. Для тих, хто до цього часу сумнівається в доцільності вступу України до СОТ нагадаю наступне. Світова Організація Торгівлі – це, в першу чергу, правова та інституціональна основа міжнародних багатосторонніх торговельних відносин, основними функціями якої є нагляд за виконанням домовленостей, що є невід’ємною частиною Угоди про створення СОТ; забезпечення швидкого та ефективного вирішення торговельних суперечок між країнами-членами; оцінка їх торговельного потенціалу; співробітництво з іншими міжнародними організаціями та надання технічної допомоги державам, що розвиваються, найменш розвиненим та країнам з перехідною економікою.

І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і суттєво впливає на умови економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань.

Без членства в СОТ Україна не змогла б розпочати переговори щодо ЗВТ з Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями. Членство в СОТ, як передумова інтеграції до ЄС, виходить з того, що сьогодні левова частка співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні. Крім того, для європейської сторони статус України як члена СОТ є базовим критерієм відповідності її економіки міжнародним стандартам бізнесу, торгівлі та інвестицій, що є, так би мовити, фільтром, через який необхідно пройти, щоб довести свою готовність підтримувати ділові відносини з європейськими партнерами за зрозумілими їм правилами.

За експертними оцінками, кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ повинен мати позитивний характер. У частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ Верховною Радою України протягом 2005–2008 років прийнято біля 60 законів (22 – 2006 року та 11 – 2007-го). Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальна власність, мито на с.-г. продукцію, страхова та банківська діяльність, імпорт автомобілів, оподаткування с.-г. підприємств, а також різноманітні митні питання тощо. Повний перелік зобов’язань України міститься у Звіті Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ та підписаних двосторонніх протоколах.

Разом з тим вступ до СОТ це не одномоментне свято. СОТ — це форум для постійних переговорів. Це клопітка робота експертів, торговельно-економічних комісій та аналітичних центрів. Це свого роду торговельна дипломатія, яка на жаль, в Україні відсутня.

Однак, якщо говорити відверто, переговорний процес щодо вступу йшов більше 10 років. При всіх Урядах і останніх трьох президентах. Голосували за ратифікацію Протоколу про вступ також більше 400 депутатів. Так що тут крайніх немає.

Вступ до СОТ - це одномоментний захід. А історія перебування в межах цієї  організації – це вже праця – важка, буденна. Це і боротьба за інтереси країни в якій ми живемо.

Разом з тим треба визнати, що Україною не були в повній мірі вжиті заходи для того, щоб уникнути можливих негативних наслідків приєднання до СОТ. Всього не можна було передбачити відразу. Але СОТ має відповідні механізми для виправлення ситуації, що на погляд країни-члена СОТ загрожує її національним та торговельно-економічним інтересам.

Які переваги отримала вітчизняна економіка?

Вступ до СОТ є вкрай суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що насамперед впливає на становлення ділового середовища як для національних, так й іноземних компаній, а також на її економічний розвиток. Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля – основні вимоги і в той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях.

З моменту вступу України до СОТ вона отримала такі переваги:

– одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі;

danilishyn_75x75

Богдан
Данилишин

доктор економічних наук, професор. Академік НАН України. Працював міністром економіки в Уряді Юлії Тимошенко. До того займав посаду голови Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ. Український дисидент і політичний біженець.

– зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

– отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;

– набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони вільної торгівлі з ЄС;

– скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;

– доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;

– забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Хто був найбільш зацікавлений у вступі України до СОТ?

Наслідки вступу України до СОТ мають специфічну форму для окремих секторів, що визначається структурою виробництва в них, а також вихідним рівнем його захищеності. Тому різні варіанти економічної політики мають більший або менший вплив на різні сектори. Наприклад, зменшення тарифів буде вигідним для секторів, які були відносно незахищеними або мали велику частку проміжного попиту (а тому виграють від зниження цін на фактори виробництва). Покращення доступу до ринків є сприятливим для експортно орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торговельними обмеженнями на зовнішніх ринках.

Звичайно, криза вносить свої корективи в економічні розклади. Разом з тим, серед усіх галузей промисловості членство України в СОТ є найбільш корисним для металургійної та хімічної промисловості. Для цих галузей найбільше значення матимуть покращення доступу до ринку, а також реформа тарифів і, відповідно, краща доступність обладнання та матеріалів.

Іншими галузями промисловості, в яких збільшиться випуск продукції, є виробництво коксу та видобування неенергетичних матеріалів. Зростання випуску в кожному з цих секторів може перевищити 10%. За винятком готельного та ресторанного бізнесу, який безумовно виграв від реформи тарифів і, відповідно, здешевлення продукції харчової промисловості, сектор послуг демонструє помірне зростання сукупного випуску. В цьому секторі найбільше зростають обсяги послуг зв’язку, де випуск росте за рахунок зниження бар’єрів для прямих іноземних інвестицій.

Найбільше зростання експорту відбувається в сільському господарстві, хімічній промисловості та металургії, темпи якого набагато вищі, ніж середнє збільшення експорту.

Зростання сукупного випуску тісно пов’язане з впливом на зайнятість населення. Підвищення попиту як на кваліфіковану, так і некваліфіковану робочу силу, було найбільшим у хімічній промисловості та металургії.

Споживачі отримують подвійний виграш. По-перше, можливе зростання промислового виробництва збільшує реальні доходи на фактори виробництва і таким чином доходи домогосподарств. По-друге, більша пропозиція товарів споживання за нижчими цінами краще задовольнятиме потреби споживачів. Для бідних споживачів найбільш важливим є краща пропозиція та знижена реальна вартість продуктів харчування, у той час як небідні споживачі переважно виграють від покращення доступності телекомунікаційних та фінансових послуг.

Як вступ до СОТ вплинув на вітчизняну митну політику?

Слід зазначити, що протягом 2005-2008 років Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність до вимог СОТ. З прийняттям цих законів рівень лібералізації доступу до ринків України вже сьогодні більше ніж на 90% відповідає рівню зобов'язань, взятих у рамках переговорного процесу щодо вступу України до СОТ. Тобто українська економіка фактично працює за правилами цієї організації.

Вступ до СОТ призвів до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початку 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в його загальному обсязі становила близько 30%). Крім того, слід урахувати, що держава втрачала значні кошти внаслідок штучного заниження митної вартості. Звідси можна стверджувати, що зниження митного тарифу не повинно мати негативних наслідків при відсутності корупції та правильному адмініструванні.

Слід також ураховувати і той факт, що в Україні тарифом обкладається лише 31% імпортних товарів, за енергоносії та поставки товарів у рамках угод вільної торгівлі мито не сплачується, тобто вступ до СОТ вплинув тільки на цю частку.

Збільшення сплати мита та надходжень до бюджету відбувається за рахунок легалізації контрабандних імпортних потоків. Таким чином, сьогодні митно-тарифна політика відповідає вимогам членства України в СОТ, при цьому вона є виваженою та направленою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових потоків імпорту, так і захист національного товаровиробника, а також легалізацію торгівлі та збільшення надходжень до Державного бюджету.

Звичайно, при вступі до СОТ очікувався можливий негативний вплив вступу  на вітчизняну економіку. Поряд з низкою переваг існують певні ризики від приєднання України до СОТ, а саме - загострення конкуренції на внутрішньому ринку та необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції.

Запровадження правил СОТ у сфері стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розроблення та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна частина витрат, пов'язаних із переходом до нових стандартів, припадає на вітчизняних виробників. Слід зазначити, що угоди СОТ не встановлюють вимог щодо якості товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку. Це залишається компетенцією урядів. Однак від експортерів країни можуть вимагати підтвердження відповідності характеристик продукції міжнародним стандартам якості та безпеки. Тому необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об'єктивно, незалежно від рішення про вступ до СОТ, оскільки є передумовою підвищення конкурентоспроможності виробників як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках.

Групи товарів (продукції, послуг), на які змінилися митні тарифи в результаті вступу України до СОТ

Згідно з тарифними зобов’язаннями України, які є невід’ємною частиною Протоколу про вступ України до СОТ, зміна ставок ввізного мита відбулася як на продовольчі, так і промислові групи товарів.

Попередня діюча середньозважена тарифна ставка по всій номенклатурі становить 7,02% (сільське господарство – 18,19 та промисловість – 6,11%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі вона дорівнює 5,09% (сільське господарство – 10,0, промисловість – 4,77%). Середньоарифметична діюча тарифна ставка по всій номенклатурі становить 6,51% (сільське господарство – 13,84, промисловість – 4,40%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі ці показники дорівнюватимуть 6,28% (сільське господарство – 11,16, промисловість – 4,85%).

Про загальні наслідки вступу України до СОТ на макроекономічному рівні читайте тут

Оценка материала:

5.00 / 55
Навіщо Україні СОТ, або що змінилося за 5 років 5.00 5 55
 Богдан Данилишин 13.11.2012 77360
comments powered by Disqus
Еще колонки: Богдан Данилишин
  • Децентралізація управління в Україні: з чого почати? Децентралізація управління в Україні: з чого почати?

    Проблема децентралізації все більше набуває економічної доцільності. Принцип фінансової самостійності є ключовим при формуванні місцевого самоврядування. Формування фінансово самодостатніх адміністративно-територіальних одиниць потребує змін не тільки у податковому та бюджетному законодавстві, але й у територіальних розмірах громад, районів та регіонів.

  • Сколько ни говори "реформы", экономического чуда не случится Сколько ни говори "реформы", экономического чуда не случится

    Учитывая, что на предстоящих парламентских выборах в октябре 2014 года по прогнозу социологов победит Блок Петра Порошенко и страна будет управляться президентом, который, скорее всего и сформирует правительство, небезынтересным представляется рассмотреть речь Президента Украины, произнесенную 25 сентября. Кстати, приходится это делать из-за отсутствия к настоящему времени в публичном доступе самого текста анонсированной им «Стратегии 2020».

  • Валютна політика НБУ: «Тому що послідовний» Валютна політика НБУ: «Тому що послідовний»

    Дії керівництва Нацбанку України протягом останніх місяців – на жаль, занадто популярна тема. Складається враження, що дитина отримала сучасну електронну іграшку, але не знає, як із нею впоратися: тисне на всі кнопки, а бажаного результату немає. Звісно, більшою мірою йдеться про курс національної валюти, надважливий, хоча й зовсім не єдиний напрямок діяльності головного банку країни.

  • Жертовна гривня: падіння курсу загрожує економіці України Жертовна гривня: падіння курсу загрожує економіці України

    Подальше падіння курсу гривні загрожує втраті керованості країни. Плаваючий курс є доцільним, однак він має також коригуватися НБУ з тим, щоб не допускати спекуляції на ринку, а також високої волатильності ринків.

  • Промисловість України: чи є надія на зростання Промисловість України: чи є надія на зростання

    У зв'язку з погіршенням світового попиту - проблеми в реальному секторі економіки залишаються. Можна очікувати, що стрімкого підйому в світовій економіці не спостерігатиметься і ситуація залишається вкрай складною. Особливе занепокоєння викликає ситуація в промисловості. На превеликий жаль, наші олігархи не поспішають модернізовувати виробництво, а прагнуть всі прибутки перевести в офшорні зони.

    Колонки / Богдан Данилишин Богдан Данилишин 06.12.2013 16833