Житимемо по-новому: як змінилося законодавство опівночі з першого на друге

Звичайні ціни

З 1 січня набувають чинності деякі положення Податкового кодексу. Зокрема, з цієї дати фіскали отримають право контролювати ціну угоди. І якщо вона відрізняється від індикативної, підкоригувати її. Це передбачено ст. 39 ПК «Методи визначення і порядок застосування звичайної ціни». Така ціна застосовується у разі бартерних операцій, операцій із пов'язаними особами, спрощенцями та іншими податковими пільговиками. Встановлювати звичайну ціну фіскали будуть, порівнюючи вартість аналогічних товарів, ціни перепродажу, підсумовуючи собівартість і націнку, аналізуючи розподіл прибутку тощо. Якщо ж договір нема з чим порівнювати, може проводитися оцінка майна суб'єктом оцінної діяльності.

Обов'язок довести, що ціна договору не відповідає звичайній, лежить, начебто, на податковій. Але остання може подати запит платникові податку, який муситиме обґрунтувати рівень договірних цін. Якщо ціна угоди більш ніж на 20% відрізняється від звичайної, фіскали коригуватимуть податкові зобов'язання. Днями ДПС уже повідомила про створення Центру моніторингу товарних ринків щодо виявлення випадків ухиляння від оподаткування при операціях між пов'язаними структурами, де ціноутворення відбувається не за ринковими правилами. Він займатиметься аналізом товарних операцій як на внутрішньому ринку, так і при експорті та імпорті товарів через третіх осіб.

Податок на нерухомість

Набуває чинності ст. 265 ПК, яка встановлює податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сплачуватимуть податок як фіз-, так і юрособи, залежно від площі нерухомості. Від податку звільняються квартири площею до 120 кв. м і житлові будинки до 250 кв. м тільки для фізосіб, зареєстрованих за цією адресою. Якщо квартира до 240 кв. м або будинок до 500 кв. м, за площу, яка перевищує згадані ліміти, доведеться платити 1% мінімальної зарплати (МЗП) за 1 кв. м (11,76 грн). Якщо ж площа житла більша, доведеться платити 2,7% МЗП за кожен зайвий метр (31,75 грн).

Податок на прибуток авансом

Також із 1 січня 2013 року набувають чинності зміни до ПК (закон від 05.07.2012 № 5083-VI), згідно з якими підприємства з доходом більш ніж 10 млн грн зобов'язані щомісяця сплачувати авансовий платіж податку на прибуток у розмірі 1/12 показника минулого року. Одночасно вони отримують можливість подавати податкову декларацію не щокварталу, а за підсумками року. Як потім враховуватиметься така переплата — поки що невідомо. Норма торкнеться майже всіх платників податку на прибуток, оскільки поріг у 10 млн грн доволі низький.

Пільги за списком

Із нового року запрацює закон від 06.09.2012 № 5211-VI, що передбачає на п'ять років звільнити від податку на прибуток підприємства, які реалізують інвестпроекти «у пріоритетних галузях економіки». Відповідно до іншого закону (від 06.09.2012 № 5205-VI), конкретний список таких встановить уряд. Також у програмі зможуть брати участь інвестори проектів — суб'єкти малого бізнесу, кошторисна вартість яких перевищує EUR500 тис., середнього — EUR1 млн, а великого — EUR3 млн. Вони зобов'язані створити нові робочі місця: малі — не менш ніж 25, середні — 50, великі — 150. При цьому зарплата на таких підприємствах має перевищувати мінімальну не менш ніж у 2,5 разу. Також реалізовані пільговиками проекти має схвалити Кабмін.

Крім того, податкові пільги отримають суб'єкти програмної індустрії, що передбачено законом від 05.07.2012 № 5091-VI. Їх звільняють від ПДВ на 10 років, а податок на прибуток становитиме 5%. Однак такі компанії зобов'язані відповідати низці критеріїв. Зокрема, дохід від профільної діяльності має становити не менш ніж 70% загального доходу, вартість основних засобів виробництва — перевищувати 50 МЗП (58,8 тис. грн), не має бути податкових боргів. З огляду на відсутність пільг для програмістів за єдиним соцвнеском (ЄСВ) і обмеження, передбачені законом, можна прогнозувати, що закон не стане особливо популярним.

Населення займуть

Метою нової редакції закону «Про зайнятість населення» (від 05.07.2012 № 5067-VI), що набуде чинності з 1 січня, задекларовано стимулювання роботодавців для створення нових робочих місць і працевлаштування соціально незахищених громадян. Але закон або дублює чинні норми, або вводить положення, які неможливо буде реалізувати. Зокрема, відповідно до закону, якщо підприємство створило нові робочі місця та протягом року виплачувало новим працівникам зарплату не нижче трьох мінімальних, на наступний рік роботодавець отримує 50% знижку на сплату за них ЄСВ. Але якщо когось звільнять або зменшать зарплату, право на пільгу втрачається. За таких умов ця норма невигідна більшості компаній. Відповідно до іншої норми, підприємства з більш ніж 20 робочими місцями зобов'язані працевлаштувати крім інвалідів (4% від штату), ще й 5% від штату соціально незахищених осіб (категорії перелічено в законі).

Документ забороняє в оголошеннях (рекламі) про вакансії обмежувати вік і стать претендентів, вимагати відомості про їхнє особисте життя, що ускладнить добір персоналу, але не захистить від дискримінації потенційних працівників. Урегульовано діяльність рекрутингових агентств і компаній, які надають послуги в галузі аутсорсингу. Зокрема, посередникам у працевлаштуванні заборонено отримувати оплату за послуги з добору персоналу від кандидатів. Послуги має оплачувати лише роботодавець.

Життя без БТІ

Відповідно до нової редакції закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» № 1878 від 11.02.2010 з 1 січня БТІ має проводити інвентаризацію лише при введенні об'єкта в експлуатацію і більше не реєструватиме права власності на нерухомість. Ця функція переходить до Державної реєстраційної служби при Мін'юсті (Укрдержреєстр). Крім того, останній переходить функція реєстрації прав власності на земельні ділянки, чим нині займається Держземінспекція. Порядок держреєстрації речових прав та обмежень, а також Порядок надання витягів з відповідного реєстру затверджені Постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 р. Це спростить і здешевить процедуру купівлі-продажу нерухомості. Та виникнуть ризики продажу незаконно перепланованого або аварійного об'єкта.

Законом встановлено максимальний строк реєстрації речових прав або відмови в реєстрації — 14 днів. Функції державних реєстраторів також виконуватимуть нотаріуси, тобто при укладанні угоди можна буде завірити відповідний договір і зареєструвати право на землю й нерухомість в єдиному вікні. Та варто звернути увагу, що з нового року перевірити історію купованого об'єкта стане важко. Ця інформація раніше була в БТІ, тепер же такі дані доведеться отримувати з реєстру. Поки ще порожнього.

Умовні гарантії

Набуває чинності закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (від 05.06.2012 № 4901-VI). Втім, закон не так щось гарантує, як змінює процедуру виконання судових рішень у спорах з органами влади. Виконанням рішень про виплату грошових сум тепер займатиметься Держказначейство. Виплати здійснюються шляхом списання грошей казначейством з рахунків держоргану «у рамках відповідних бюджетних призначень» (таких призначень немає), а у разі відсутності призначень — «за рахунок коштів, передбачених у бюджетній програмі для забезпечення виконання рішень суду».

Відповідно до бюджету-2013, на забезпечення виконання рішень судів, гарантованих державою, передбачено лише близько 154 млн грн, тоді як відсуджені суми можуть сягнути десятків мільярдів. Якщо рішення не виконано за три місяці, стягувачеві виплачується компенсація у 3% річних за період затягування. До слова, тільки офіційна інфляція на наступний рік передбачається в 4,8%.

Банкрут не зникне

З 18 січня 2013 року набуде чинності нова редакція закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зокрема, запроваджується нова стадія в процедурі відновлення платоспроможності боржника — санація до порушення провадження у справі про банкрутство. Передбачено механізм переходу від процедури ліквідації до процедури санації. Запроваджується інститут спростування угод і майнових дій боржника. Право спростування угод надається не лише арбітражному управляючому, а й конкурсному кредитору, що допоможе йому боротися зі штучно створеними боргами.

Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тепер вирішуватиме всі майнові спори з вимогами до боржника, зокрема спори про визнання недійсними будь-яких угод (договорів), укладених боржником. Змінюється процедура введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тепер суд має спочатку прийняти заяву кредитора, перевірити її законність та обґрунтованість, і лише потім може відкрити провадження у справі про банкрутство та ввести мораторій. Сьогодні введення мораторію часто слугує підставою для відстрочки виконання боржником своїх зобов'язань.

У новій редакції закону змінено спосіб оприлюднення інформації про порушену справу про банкрутство: замість публікації у друкованому ЗМІ оприлюднення здійснюватиметься на офіційному сайті ВГСУ (до 18 січня 2014 року — у газетах «Голос України» або «Урядовий кур'єр»). А арбітражного управляючого призначатиме автоматизована система.