На Волині досі живе єврей-вояк УПА

Мандик Хасман запевняє, що й на сьогодні для нього вигук «бандерівець» є не образою, а найвищою шаною. Про те, що приєднався до УПА, чоловік не шкодує і сьогодні – після того, як отримав два поранення, в результаті яких залишається прикутим до візка.

Ногу колишньому повстанцю ампутували нещодавно, але причини цього сягають подій 1946-го року. Тоді Мандик Хасман разом із товаришами потрапив у засідку енкаведистів, і автоматною чергою йому прострелили обидві ноги та хребет. При цьому він зміг вижити. 

«Я тоді сидів 9 місяців під слідством…  Але вони з мене нічого не випитали, бо я казав, що нічого не знаю: моє діло було вожки керувати», – розповів журналістам сам ветеран.

Народився Мандик Хасман у м. Дрогобич. Батько заробляв тим, що возив людей у бричці. У 1939 році його сім’я опинилася в гетто, а в 1942 році євреїв почали знищувати. Ця доля спіткала і сім’ю Хасмана – втекти з розстрілу вдалося лише йому та молодшому братові. У ліс він, за власними словами, пішов для того, щоб «одімстити німакам».

У лісі його знали під прізвиськом «Малий». Завдання його було простим: возити лісове керівництво, забезпечувати загін кіньми та передавати інформацію. Журналістів Мандик Хасман запевнив, що повстанці знали, що він – єврей, і при цьому ставилися до нього приязно. Його досі відвідують сини та доньки бойових товаришів. Загалом він отримав кілька нагород і десятки грамот за відвагу і вірність. Повстанських пісень уже співати не може, бо не дозволяють голосові зв’язки, але заповіді з «Декалогу Українського Націоналіста» він пам’ятає і цитує досі, повідомляє Lviv24.