НОВИНИ ДНЯ: На тлі потепління. Синоптики попередили, де до кінця робочого тижня пройдуть дощі  У Британії визнали, що не могли б воювати з Росією понад два місяці  Смачні батуринські коржики за 110-літнім рецептом: такими ласували гетьмани  Ще буде короткочасне похолодання: синоптикиня розповіла, якої погоди чекати в Україні  Франція найближчим часом зможе передати Україні майже 80 установок Caesar  Як Україна може досягти ядерного паритету з РФ: нардеп назвав три шляхи  28 березня в Україні стане ще тепліше, у кількох областях - дощі всі новини дня
Політика
Україна
 Наталия Мелещук 17.04.2013 19939

Ще крок — і мат: навіщо Віктору Януковичу двопалатний парламент

Рада паралізована п'ятий місяць. Що з нею робити? На Банковій, схоже, знайшли вихід. Як завжди, радикальний. Це не розпуск, не скупка «тушок». Це конституційний переворот. Верховну Раду хочуть замінити двопалатним парламентом, який згодом, можливо, і президента обиратиме.

Рада паралізована вже п'ятий місяць. І справа навіть не в тому, що «Батьківщина», УДАР і «Свобода» блокують трибуну. Справа в тому, що у Партії регіонів і КПУ є тільки формальна більшість, яку фізично неможливо зібрати в Раді. Самі розумієте, депутати від ПР — люди багаті, зайняті, у них бізнес, контракти, не можуть же вони розірватися? А після прийняття закону про персональне голосування функція «допомога друга-піаніста» — недоступна. Ось і виходить: навіть у разі розблокування Ради більшість все одно буде не в змозі приймати рішення.

Радикальний вихід

Вихід на Банковій, схоже, знайшли. Як завжди, радикальний. Це навіть не розпуск, не скупка «тушок». Це конституційний переворот. Верховну Раду хочуть замінити двопалатним парламентом, який згодом, можливо, і президента обиратиме. Документа поки що немає, але відомо, що обговорюється наступний варіант формування головного законодавчого органу країни.

Отже, верхня палата нового парламенту складатиметься з 54 депутатів — по двоє представників від кожної області, плюс стільки ж — від Києва й Севастополя. Один із цих представників буде за сумісництвом губернатором, другий — делегатом від облради (у яких найчастіше більшість належить партії влади). Від Києва та Севастополя до верхньої палати будуть делеговані голови міськдержадміністрацій і представники міськрад. Простими словами люди, на 90% підконтрольні президенту.

Нижня палата складатиметься з 300 депутатів, обраних за мажоритарною системою (цифра ще не точна, деякі політики виступають і за більш кардинальне скорочення депутатського корпусу — до 200 або навіть до 100 осіб). А з досвіду останніх виборів ми бачимо, що в більшості одномандатних округів перемогли знову ж представники влади, часом замасковані під самовисуванців.

Право приймати закони буде за нижньою палатою, а от верхню буде наділено правом вето. Тобто без волі президента навіть у разі бунту народно обраних мажоритарників рішення не прийматимуться.

Рука Медведчука

Ідея двопалатного парламенту не нова. Вона належить сірому кардиналові української політики Віктору Медведчуку і мусується ще з 1990-х років, коли нею захопився тодішній президент Леонід Кучма. Зараз, за словами політтехнолога Тараса Березовця, її намагаються відродити за допомогою головного юриста Банкової, радника президента Андрія Портнова. З чуток, під регіоналів, з урахуванням помилок і перемог минулих виборів, вже й округи нарізають. Але останнє слово мають сказати люди на референдумі.

«На референдум планується винести три питання, — зазначає Тарас Березовець. — Перше — про те, що Верховна Рада сьомого скликання в її нинішньому вигляді має бути розпущена. Друге — про те, що кількість народних депутатів має бути скорочено до 300 (нижньої палати). І третє питання — власне, про двопалатний парламент».

Ідею Медведчука намагаються відродити руками Андрія Портнова

Очікується, що перші два питання цілком беззастережно бути підтримані — люди із задоволенням позбудуться непрацюючого парламенту і скоротять кількість «нероб», що утримуються за держрахунок. А третє питання сформулюють таким чином, щоб за нього не можна було не проголосувати.

Попри те, що політики вже навіть озвучують орієнтовний час проведення референдуму (за інформацією свободівця Олега Тягнибока — це серпень цього року, за версією комуніста Петра Симоненка — листопад), але поки що чіткої команди щодо цього не було. На думку експертів, так званий путч, який затіяли регіонали з комуністами, провівши альтернативне засідання ВР на Банковій, свідчить, що вони щосили намагаються не допустити описаного вище сценарію. «Депутати намагаються показати, що нинішній парламент дієздатний, розпускати його не треба. Ну, судіть самі: хто витрачатиметься на тушок (на останньому сесійному тижні чотири депутати вийшли з фракції «Батьківщина», «на підході», якщо вірити регіоналам, десятки. — ред.), знаючи, що завтра парламент буде розпущено?» — дивується Тарас Березовець.

Та відомо, що вже створено дві ініціативні групи — у Харкові і в Херсоні, які займаються поширенням ідеї референдуму про двопалатний парламент, вивченням громадської думки щодо цього.

Місце сидіння і точка зору

Цікаво, що двопалатним хоче бачити парламент уже третій президент. За нього ратували Леонід Кучма, Віктор Ющенко і ось тепер, очевидно, агітуватиме Віктор Янукович. І якщо зараз представники партії вла­ди віддають ідею двопалатності на розсуд народу, п'ять років тому вони були іншої думки.

Судіть самі, ось витяг із виступу одного з речників ПР Михайла Чечетова в липні 2007 року, коли ідею двопалатності спробував просунути Віктор Ющенко: «Призначення керівників областей безпосередньо президентом перетворює Верхню палату парламенту на кишеньковий орган, який дослухатиметься не до думки народу, а до думки чиновників із Банкової. Реалізація такої схеми перетворює Нижню палату парламенту на демократичну обгортку авторитарного стилю управління».

А ось коментар Михайла Чечетова Контрактам за цією ж темою на останньому сесійному тижні: «Люди нам кажуть: ми готові підтримати ініціативу Харкова та Херсона, провести всенародний референдум, на який винести чотири питання. Перше — розпустити парламент. Друге — скоротити кількість дармоїдів (депутатів. — ред.) удвічі. Провести вибори до парламенту тільки за мажоритарною системою. Ліквідувати пільги... І тоді новий парламент буде геть іншим, буде по-справжньому народним».

Хоча про найголовніше питанні референдуму — двопалатність — вголос депутати особливо не розповідають. За словами одного зі спікерів ПР Володимира Макеєнка, це питання навіть не обговорюється. Натомість решту питань референдуму партія влади вже почала нести в маси.

А ось нинішня опозиція, яка за президента Ющенка не особливо опиралася ідеї Національних зборів (так екс-президент хотів назвати двопалатний парламент), тепер стала дибки. Так, лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк заявив, що це «неприродно для України». «Нам із однією палатою треба впоратися, а тут другу ще».

Позафракційний депутат Сергій Міщенко нагадує, що двопалатний парламент зазвичай притаманний федеративним державам: «У Росії, наприклад, губернаторів обирає народ (а не президент, як у нас. — ред.), і потім вони входять до верхньої палати. Але там інший державний устрій. Це означає, нам потрібно повністю міняти Конституцію». Хоча проти нижньої палати, обраної за мажоритарною системою, нардеп нічого не має.

У якому режимі депутати працюватимуть до остаточно рішення з референдуму (організовуватимуть виїзні засідання «у вузькому колі» на Банковій, пасивно спостерігатимуть за заблокованою трибуною чи все ж таки знайдуть компроміс) — вони поки що самі не знають. Останній тиждень парламентарії провели в округах в очікуванні команди «згори».

 

Чужий досвід


Велика Британія

Форма державного устрою — унітарна держава.

Форма державного правління — парламентська (конституційна) монархія.

Глава держави — монарх (королева Єлизавета II).

Вищий орган законодавчої влади — двопалатний парламент.

Верхня палата парламенту — Палата лордів.

Близько 830 парламентаріїв. Серед членів Палати лордів — герцоги, маркізи, графи, віконти, барони. Пери парламенту поділяються на духовних і світських, спадкових і довічних. Основна функція — дорадча (консультаційна) — обговорення законопроектів Палати громад. У 2009 році функції вищої судової інстанції Великої Британії перейшли від Палати лордів до Верховного суду. Один із останніх проектів реформування Палати лордів передбачав скорочення кількості членів Палати до 300 осіб і виборність 80% її складу, але не був реалізований.

Нижня палата парламенту — Палата громад.

Складається з 650 депутатів, які обираються на п’ять років на засадах загального рівного прямого виборчого права шляхом таємного голосування за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. Лідера партії, що здобув більшість у Палаті громад, монарх зазвичай призначає на посаду прем’єр-міністра.


Росія

Форма державного устрою — федерація.

Форма державного правління — президентська (президентсько-парламентська) республіка.

Глава держави — президент.

Вищий орган законодавчої влади — двопалатний парламент — Федеральні збори.

Верхня палата парламенту — Рада Федерації.

Входять по два представники від кожного суб’єкта РФ: по одному від представницького і виконавчого органів державної влади. Повноваження: затвердження зміни кордонів між суб’єктами РФ; призначення виборів президента; відмова президента від посади, призначення на посаду за поданням президента суддів Конституційного суду, Верховного суду, Вищого арбітражного суду; призначення на посаду та звільнення з посади Генерального прокурора.

Нижня палата парламенту — Державна Дума.

Складається з 450 депутатів, яких обирають на п’ять років. Розглядає законопроекти, приймає федеральні закони більшістю голосів від загальної кількості депутатів Державної Думи. Прийняті федеральні закони протягом п’яти днів передаються на розгляд Ради Федерації — документ вважається схваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості членів цієї палати або якщо протягом чотирнадцяти днів він не був розглянутий Радою Федерації.

Повноваження: надання згоди президенту на призначення голови уряду, рішення питання про довіру уряду, призначення на посаду за поданням президента та звільнення з посади голови Центрального банку; оголошення амністії.


Польща

Форма державного устрою — унітарна держава.

Форма державного правління — парламентська республіка.

Глава держави — президент.

Вищий орган законодавчої влади — двопалатний парламент — Національні збори (асамблея).

Верхня палата парламенту — Сенат.

Складається зі 100 депутатів (сенаторів), які обираються терміном на чотири роки в одномандатних виборчих округах. Сенат має, перш за все, дорадчі та контролюючі повноваження.

Нижня палата парламенту — Сейм.

Складається з 460 депутатів, яких обирають на засадах загального рівного прямого виборчого права шляхом таємного голосування за пропорційною системою строком на чотири роки. Закони приймаються більшістю голосів від загальної кількості депутатів Сейму. Прийняті закони передаються на розгляд Сенату, який мoжe схвалити документ, прийняти пoпрaвки або прийняти постанову про відхилення в цілому. Президент пропонує очолити і сформувати уряд (Рада Міністрів) лідеру політичної партії, яка набрала найбільшу кількість голосів виборців. Сейм здійснює контроль за діяльністю Ради Міністрів.

Оценка материала:

5.00 / 4
Ще крок — і мат: навіщо Віктору Януковичу двопалатний парламент 5.00 5 4
Політика / Україна
 Наталия Мелещук 17.04.2013 19939
Еще материалы раздела «Україна»