НОВИНИ ДНЯ: Як Україна може досягти ядерного паритету з РФ: нардеп назвав три шляхи  28 березня в Україні стане ще тепліше, у кількох областях - дощі   Оточення Путіна не вірить у його теорію про зв'язок України і теракту під Москвою, - Bloomberg  Чехія передасть українським воїнам удвічі більше снарядів, ніж було оголошено спочатку  Фінансовий гороскоп на квітень 2024 року  В Україні у четвер прогнозують потепління до +20°  Лукашенко зламав версію Путіна про "втечу" терористів до Українивсі новини дня
Колонки
Андрiй Любка
14.07.2013 12297

Символічна історія, або Неймовірні пригоди вагона маршала Фоша

Мало хто знає, що під час Другої світової війни гітлерівці змусили французів підписати принизливу капітуляцію у тому ж лісі, де двадцять років тому Антанта поставила на коліна німців після Першої світової. Та й не просто в тому ж лісі: капітуляцію підписано в тому самому вагоні, який для цього спеціально привезли з музею. Історія любить гратися символами, і можна лише уявити, що вона за кілька років зробить, наприклад, із Межигір’ям.

Перемир’я між силами Антанти та Німеччиною було підписано у листопаді 1918 року у Комп’єнському лісі. Саме туди прибула німецька делегація на чолі з пацифістом Ерцбергером. Його фігура й політична постава важливі для цієї історії, бо насправді так зване «перемир’я» було настільки принизливим для Німеччини, що навряд чи його б погодився підписати кадровий військовий. Бо після підпису під таким документом – хіба куля в скроню (так і станеться, Ерцбергера застрелить німецький реваншист).

Зрештою, багато було вже сказано про те, що якби не такі жорстокі умови закінчення війни для Німеччини, то може й націонал-соціалізм не знайшов би там доброго ґрунту для себе. Так чи сяк, а наша історія не про те. Отож, перемир’я було підписано у лісі біля французького містечка Комп’єн. Саме там у затінку дерев, захований від сторонніх очей і захищений розташованим навколо військом, стояв поїзд штабу керівника Західного фронту сил союзників маршала Фоша. У його вагоні-ресторані й було підписано історичний документ. Як виявилося, не останній.

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів.  Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Після 1918-го року у Комп’єнському лісі створено меморіальний парк, а сам вагон перевезли до Паризького музею. Простояв він там лише до 1940 року, коли Німеччина вторглася у Францію. Тоді Гітлер, який прагнув історичного реваншу і помсти, наказав привезти вагон з Парижа (для цього довелося пробити стіну музею) й поставити його на те саме місце, що й двадцять два роки тому. Більше того, Адольф сів саме на той стілець, на якому перед тим сидів маршал Фош. Аби підкреслити зневагу до покореної Франції, Гітлер просидів там тільки читання преамбули акту капітуляції, а потім залишив справу на своїх підлеглих. Варто усвідомлювати, що умови капітуляції для Франції були в рази гіршими, ніж для Німеччини після Першої світової. Це перемир’я історики назвуть Другим Комп’єнським, одразу після нього німці зруйнували меморіальний парк, а сам вагон-фетиш перевезли в Берлін.

Передчуваючи свою близьку поразку, німці у 1945 році підірвали вагон маршала Фоша і закопали в землю в далекому селі. Воно й не дивно, адже були всі підстави вважати, що Третій Рейх змусять підписати нову капітуляцію саме в тому вагоні. У своїх страхах гітлерівці були недалекі від істини: після війни французький уряд не втратив можливості збочено помститися: змусив відновлювати меморіальний парк маршала Фоша саме німецьких військовополонених, а замість знищеного вагона до наших днів там стоїть його копія.

За такі символічні приклади я й люблю історію. Бо завдяки таким ситуаціям можна метафорично сказати, що вся Друга світова війна насправді відбувалася за той славнозвісний вагон-ресторан з потягу маршала Фоша. Стає зрозуміло, що речі, які стають символічними – першочергово будуть загарбані чи знищені, така вже недосконала людська природа й жага реваншу. Тому завжди, згадуючи про Межигір’я, я собі думаю: що там невдовзі буде? Притулок для дітей-сиріт, музей української корупції чи філія Качанівської колонії?

Оценка материала:

4.45 / 20
Символічна історія, або Неймовірні пригоди вагона маршала Фоша 4.45 5 20
 Андрій Любка 14.07.2013 12297
comments powered by Disqus
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.