Революція продовжується: корупціонерам знову комфортно

Парламент та уряд:

1. Прозорих виборів не буде. Оновлення влади не буде;

2. Люстрації не буде. Очищення та покарання винних не буде;

3. Боротьби з корупцією не буде. Ліквідації «схем» не буде;

4. Реформ не буде. Найголовніше - не буде податкової реформи, конче необхідної для обмеження корупції та активізації бізнесу, створення нових робочих місць, імпортозаміщення, інновацій та інших життєво важливих речей.

5. Уряд буде робити вигляд великих реформаторів при косметичних змінах. Парламент не буде робити вигляду: вони вже відчувають себе переможцями.

6. Війни для них всіх нібито не існує.

Президент повністю сфокусувався на війні і дипломатії, полишивши внутрішню політику, нібито є досить часу. А часу вже майже нема.

Громадянське суспільство втомилося, воно сфокусоване на допомозі фронту, частково розслабилося, частково скінчилися гроші і треба заробляти.

Нові політичні сили роз'єднані, мікроскопічні, самовпевнені і марнославні.

Геополітичний ворог битий не раз, всі його плани зруйновані, але він наполегливо будує нові й нові, шукаючи, де нанести нам смертельного удару, і сподіваючись, що одного разу ми таки помилимося.

Все нормально, хлопці й дівчата. Це чергова нижня точка нашої тендітної революції. Таке бувало вже не раз, коли, здавалося, все втрачено.

Що нам робити:

1. Усвідомити, що жодне завдання революції (перезавантаження влади, очищення системи, кардинальні антифеодальні реформи в економіці та соціальній сфері, геополітична суб'єктність) досі не вирішено – а значить, це не кінець, а середина;

2. Набратися сил, терпіння і взаємної довіри;

3. Шукати слабкі місця системи і тиснути на них. Про це напишу окремо;

Наші інструменти:

1. Відкритий тиск на владу;

2. Десантування реформаторських команд, куди можна;

3. Громадський контроль через всі можливі інструменти;

4. Нова об'єднана політична сила, що стоїть на цінностях Майдану;

5. Нові соціальні інституції, що виростають знизу, від людей;

6. Інформаційна війна, де кожен із нас є бійцем;

7. Українська мрія: спільне бачення майбутнього;

Згадаймо, як досягнуто всіх попередніх перемог: стійкістю. Стояти на своєму, навіть коли вже нема віри. Стояти, навіть коли вже нема сил. Робити кожному свою справу, що вливається у повінь справ сотень тисяч людей. Не здаватися. Пам'ятати, яким способом ми завжди перемагаємо: «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці», бо наша стійкість сильніша за їхню силу.