01.10.2014 4000

Валютна політика НБУ: «Тому що послідовний»

Дії керівництва Нацбанку України протягом останніх місяців – на жаль, занадто популярна тема. Складається враження, що дитина отримала сучасну електронну іграшку, але не знає, як із нею впоратися: тисне на всі кнопки, а бажаного результату немає. Звісно, більшою мірою йдеться про курс національної валюти, надважливий, хоча й зовсім не єдиний напрямок діяльності головного банку країни.

Влітку керівники НБУ заспокоювали населення: мовляв, введені наприкінці лютого обмеження стосовно отримання коштів з валютних депозитів громадян можуть бути скасовані, принаймні – значно пом’якшені. Проте, в останній робочий день серпня термін дії обмежень був пролонгований, ще й до нього додали обмеження на отримання коштів з вкладних рахунків у гривні. Не зрозуміло, для чого це треба було робити, якщо в серпні спостерігалося збільшення залишків на депозитних рахунках населення в нацвалюті. Наслідок прогнозований – у вересні активізувався процес зняття громадянами коштів з депозитних банківських рахунків. З психологічної точки зору це легко пояснити: налякані продовженням старих обмежень та введенням нових, банківські вклади почали забирати навіть ті, хто цього не планував робити. Суто через наявність обмежень.

До цього додалась заборона на зняття іноземної валюти з пластикових карток, емітованих в валюті. Примусова заміна валюти зобов’язання навряд чи є легітимним кроком. Однак, не менш цікаво наступне: в підпункті 9 пункту 1 Постанови НБУ №530 йдеться про обмеження видачі валюти через банківські каси та банкомати еквівалентом 15 тис. гривень. Тобто, у встановлених межах з валютної картки начебто не забороняється отримувати кошти в інвалюті. Проте підпункт 13 пункту 1 в тій самій Постанові геть забороняє отримання коштів в валюті з валютних пластикових карток. Складно утриматись від питання – це банальні недоліки виконавців Нацбанку, професіональні якості яких публічно критикує керівник НБУ? Або протиріччя в документі допущені навмисно, щоб окремі дружні банки мали підстави видавати іноземну валюту клієнтам з карток, а інші не мали (або щоб їх можна було покарати)?

Стрибки на міжбанківському ринку, коли курс сягав позначки в 15 гривень за долар, пояснювалися, в тому числі, низьким рівнем міжнародних резервів України. Дійсно, якщо б колишні очільники уряду та НБУ зрозуміли, що плаваючий курс треба було вводити пару років тому, золотовалютні резерви були б суттєво більшими. Проте, маємо те, що маємо. З одного боку, економність Нацбанку в питанні збереження валютних резервів можна зрозуміти. В тому числі, через майбутні потреби в інвалюті взимку, наприклад, на критичний імпорт, в першу чергу на купівлю природного газу.

Але з іншого боку, виявляється, зайва валюта є. Про це свідчить проведення Нацбанком кількох валютних аукціонів. Звідки долари для продажу на аукціонах? Варіантів два: або з резервів, або НБУ купує їх у Мінфіну. Якщо з резервів, то навряд чи доцільно проводити валютні аукціони, свідомо уникаючи валютних інтервенцій НБУ на міжбанківському ринку. Зрозуміло, що доцільність тут може бути не лише з точки зору інтересів держави, бо на аукціоні нескладно продати валюту дружнім банкам, заздалегідь домовившись про це (правда, трохи дмухає корупцією?). Якщо долари купуються у Мінфіну, то для цього Нацбанк банально надрукував гривню. З відповідними наслідками у вигляді стимулювання інфляції й девальвації, саме проти якої «героїчно бореться» НБУ – однією рукою створює передумови для падіння гривні, іншою намагається стримати його.

Окремої уваги заслуговує ситуація, що склалася 19 вересня. Тоді курс долара внаслідок самоусунення НБУ від інтервенцій сягав на міжбанківському ринку 14,9 гривень. В той самий день Нацбанк провів аукціон, на якому продав майже 45 мільйонів доларів по курсу 13,55 гривень за 1 долар. Яку кількість з цих коштів потім було перепродано із непоганим «наваром» на міжбанку?

Дивує й те, що для проведення аукціонів НБУ обрав «голландську» систему – коли торги йдуть в напрямку зниження ціни. В умовах, коли долар в дефіциті, нелогічно проводити торги «на пониження».

danilishyn_75x75

Богдан
Данилишин

доктор економічних наук, професор, академiк. Працював міністром економіки в Уряді Юлії Тимошенко. До того – займав посаду голови Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ Автор понад 150 наукових робіт щодо формування сучасної регіональної політики, економіки, природокористування та розвитку продуктивних сил України.

Вразило й несподіване рішення Нацбанку, яким була скасована заборона на кредитування в іноземній валюті юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Особливої пікантності надає той факт, що спочатку НБУ забороняє це робити Постановою №515 від 28 серпня, а потім дозволяє Постановою №557 від 9 вересня. Згадується рекламний слоган попереднього Президента часів його невдалого балотування в 2004 році – «Тому що послідовний». Безперечно, попит на кредитування у валюті створить попит й власне на валюту. Гадаю, немає сенсу пояснювати – як це відобразиться на курсі української валюти. То ж чи дійсно Нацбанк прагне стабільності гривні?

Аналогічну безсистемність та непослідовність продемонстрував НБУ у питанні продажу валютної виручки експортерів. Спочатку збільшується частка, що підлягає обов’язковому продажу, до 100%. Спливає декілька тижнів і цей норматив знижується до 75%. Даних про те, що експортери почали повертати в Україну валютну виручку від зовнішньоекономічної діяльності не має. Навіщо тоді зменшувати частку виручку, яку треба продавати?

У благополучній країні громадяни чи не менш за все обговорюють дії центрального банку. В Україні ж політика НБУ є однією з топових тем для всіх верств населення. Звичайно, добре що внаслідок наради, яку провели з банкірами Президент та Прем’єр-міністр, гривня суттєво посилилась. Але ж підтримання стабільності національної валюти є конституційним обов’язком саме Національного банку…

Оценка материала:

5.00 / 14
Валютна політика НБУ: «Тому що послідовний» 5.00 5 14
Колонки / Богдан Данилишин
01.10.2014 4000
comments powered by Disqus
Еще колонки: Богдан Данилишин
  • Децентралізація управління в Україні: з чого почати? Децентралізація управління в Україні: з чого почати?

    Проблема децентралізації все більше набуває економічної доцільності. Принцип фінансової самостійності є ключовим при формуванні місцевого самоврядування. Формування фінансово самодостатніх адміністративно-територіальних одиниць потребує змін не тільки у податковому та бюджетному законодавстві, але й у територіальних розмірах громад, районів та регіонів.

  • Сколько ни говори "реформы", экономического чуда не случится Сколько ни говори "реформы", экономического чуда не случится

    Учитывая, что на предстоящих парламентских выборах в октябре 2014 года по прогнозу социологов победит Блок Петра Порошенко и страна будет управляться президентом, который, скорее всего и сформирует правительство, небезынтересным представляется рассмотреть речь Президента Украины, произнесенную 25 сентября. Кстати, приходится это делать из-за отсутствия к настоящему времени в публичном доступе самого текста анонсированной им «Стратегии 2020».

  • Жертовна гривня: падіння курсу загрожує економіці України Жертовна гривня: падіння курсу загрожує економіці України

    Подальше падіння курсу гривні загрожує втраті керованості країни. Плаваючий курс є доцільним, однак він має також коригуватися НБУ з тим, щоб не допускати спекуляції на ринку, а також високої волатильності ринків.

  • Промисловість України: чи є надія на зростання Промисловість України: чи є надія на зростання

    У зв'язку з погіршенням світового попиту - проблеми в реальному секторі економіки залишаються. Можна очікувати, що стрімкого підйому в світовій економіці не спостерігатиметься і ситуація залишається вкрай складною. Особливе занепокоєння викликає ситуація в промисловості. На превеликий жаль, наші олігархи не поспішають модернізовувати виробництво, а прагнуть всі прибутки перевести в офшорні зони.

    Колонки / Богдан Данилишин Богдан Данилишин 06.12.2013 16717
  • Рецепт перезагрузки: чому Україні не обійтися без третьої сили Рецепт перезагрузки: чому Україні не обійтися без третьої сили

    Події у Верховній Раді Україні ще раз підтвердили – опозиція не має конкретного плану. Провал голосування за відставку Уряду, заклик голосувати за постанову комуністів про відставку Уряду, де міститься пункт про відмову від євроінтеграції, пошук Президента в пустих приміщеннях – все це доводить, що народ України має вивести на політичну арену третю силу, яка візьме на себе всю відповідальність за подальшу долю країни.

    Колонки / Богдан Данилишин Богдан Данилишин 05.12.2013 7584