НОВИНИ ДНЯ: Через фінансову скруту Трамп почав торгувати Бібліями – The New York Times  Держборг України за місяць скоротився більш ніж на 1 млрд доларів  Переломный момент: генерал розповів, як потрібно діяти в Харкові для знешкодження ворога  У Британії визнали, що не могли б воювати з Росією понад два місяці  Ще буде короткочасне похолодання: синоптикиня розповіла, якої погоди чекати в Україні  Як Україна може досягти ядерного паритету з РФ: нардеп назвав три шляхи  28 березня в Україні стане ще тепліше, у кількох областях - дощі всі новини дня
Фото і Відео
Фоторепортажі

Кропивницький: невідомий центр України

Якщо обчислювати український «пуп землі», то, глянувши на мапу, стає зрозумілим: він точно знаходиться в Кіровоградській (поки ще не перейменованої) області. А місто Кропивницький, центр цієї області – мабуть, чи найменш відомий туристам обласний центр. І це при тому, що місто - справжній архітектурний заповідник, який здатний здивувати «по-повній» (що і сталося з автором). Контракти.ua запрошують познайомитися з цим незвичайним містом, що зберігає пам'ять про відомих людей - від родин Тарковських і Тобілевичів до всемогутнього свого часу більшовика Зінов’єва, від глави уряду УНР Винниченка до таємничого колекціонера Ільїна...

Отже, 11 фактів про Кропивницький

Єдине місто в Україні, назване на честь театрального діяча

Місто змінило шість назв. Найдовше воно проіснувало під назвою Єлизаветград (1784-1924). В радянський період спочатку місто стало Зінов'євськом - на честь народженого в ньому видного більшовицького діяча Овсія-Гірша Радомисльського (Григорія Зінов'єва; 1883-1936). Після того, як Зінов’єв був репресований, місто 1934-го перейменували на честь іншого більшовика – Сергія Кірова (спочатку просто в Кірово, а згодом, 1939 року, зробивши обласним центром, назвали Кіровоградом). 2016 року, після тривалих дискусій, було затверджено нову назву - на честь Марка Кропивницького (1840-1910), засновника професійного українського театру. І тепер це єдине місто в Україні, назване на честь театрального діяча.

Перший цукровий завод в України та перший «цукровий олігарх»

В Єлизаветграді заснований 1785 року перший в Україні цукровий завод. Батьком нашої цукрової промисловості став купець з Чернігова Іван Масленников. Невдовзі він став мільйонщиком, першим в Єлизаветграді володарем титулу купця І гільдії, а згодом - і дворянином. Правда, остання подія сталася 1806 року, коли він вже мешкав в Херсоні.

Найстаріший залізничний міст в Україні

В Кропивницькому 13 мостів, і поступається він в цьому плані тільки Києву. Найбільш цікавим є залізничний міст-віадук через Інгул, опори та обриси якого зберігаються в незмінному вигляді з 1865 р. Більше того: цей міст був першою в Російській Імперії спорудою такого роду (залізничний віадук). А ще певний час він був найвищим залізничним мостом в Європі!

Перша цивільна друкарня в Україні

Для друкування книг т.зв. «цивільним», або ж спрощеним, шрифтом, в 1764 р. в новоутвореній фортеці Св. Єлизавети заснована друкарня за ініціативою новоросійського генерал-губернатора Мельгунова, в якого тут була резиденція. Однак вже наступного року установи губернії переведено до Кременчука, куди переїхала і друкарня. До наших днів збереглася тільки одна книга, надрукована того року - комедія «Кавовий дім». Примірник знаходиться в Петербурзі.

В місті зародився професійний український театр

Історія театру пов'язана з історією ремісниче-грамотного училища, заснованого 1867 р. викладачем М. Федоровським. В цьому навчальному закладі був гурток хорового співу, драматичний гурток та власний оркестр. Драмгурток відвідували брати Іван і Микола Тобілевичи (які згодом візьмуть псевдоніми Карпенко-Карий і Садовський). Композитор П. Ніщинський спеціально для цього хору написав музичну п'єсу «Вечорниці», яку поставили в 1875 р. У виставі брав участь М. Кропивницький. Й саме від цієї вистави йде відлік історії трупи, яка в жовтні 1882 р. поставить саме в Єлизаветградському театрі «Наталку Полтавку», а пізніше отримає назву «театр корифеїв».

Перший пам'ятник вченому-гуманітарію в Україні

Віктор Григорович (1815-1876) був філологом-славистом, професором одночасно декількох університетів. Після виходу у відставку переїхав до дітей в Єлизаветград, де і помер. Роль Григоровича у вивченні мов і літератур слов'янських народів є дуже важливою. Мармуровий бюст на могилі вченого постав 1892 р. Гроші на спорудження дали понад 120 жертводавців. На жаль, кладовище, на якому були поховані Григорович та інші видатні містяни, було знищено, однак бюст частково зберігся. Його наприкінці 1960-х перенесли на новий цвинтар, а пізніше копію бюсту поставили біля будівлі Технічного університету.

Перший повноцінний пам'ятник Леніну в Україні

Як виявляється, перший великий пам’ятник Леніну в Україні (не бюст і не тимчасова скульптура) постав 1925 року в Ковалівському парку міста, яке тоді звалося Зінов’євськом. Пояснюється це просто: товариш Зінов’єв наказав на своїй малій батьківщині відкрити пам’ятник другові, з яким мешкав в відомому «шалаші». Відкриття сталося 7.11.1925 р. Пам’ятник простояв до літа 1941-го, коли його звалили німці, а за 6 років на тому ж п’єдестали встановили точну копію. Цей «Ілліч» простояв до зими 2014-го.

Єлизаветград - батьківщина видатних людей

В місті народилися: письменник і політик, голова Ради міністрів в 1917-18 рр. Володимир Винниченко (1880-1951),  поет Арсеній Тарковський (1907-1989), письменник Юрій Олеша (1899-1960), композитор Юлій Мейтус (1903-1997), піаністи Генріх Нейгауз (1888-1964) та Кароль Шимановський (1882-1937) тощо. Дитинство чи юність в Єлизаветграді провели видавець і меценат Євген Чикаленко (1861-1929), польський письменник Ярослав Івашкевич (1894-1980), фізик, лауреат Нобелівської премії Ігор Тамм (1895-1971), письменник Юрій Яновський (1902-1954), поет Євген Маланюк (1897-1968), у 1925-му працював драматург Микола Куліш (1892-1937). 

Місто, як уже зазначалося, пов'язано з іменами родини Тобілевичів: Івана Карпенка-Карого (1845-1907), Миколи Садовського (1856-1933), Панаса Саксаганського (1859-1940), акторки Марії Заньковецької (1854-1934) та всього колективу «театру корифеїв». 

Таємна колекція простого електрика – загадка та скарб міста

Найпопулярніший і найбільш таємничий персонаж нещодавньої історії міста - простий електрик Олександр Ільїн (1920-1993), який зібрав унікальну колекцію книг і творів мистецтва. Точна вартість колекції досі невідома – найменша з цифр говорить про 100 млн доларів! Ці скарби збагатили місцеві музеї і бібліотеки, зробивши їх одними з найбагатших в Україні, але особистість Ільїна та обставини, за яких він збирав свою колекцію, залишаються темами для суперечок і спекуляцій. Найбільш поширеною є версія про таємний «партійний общак» або КПРС, або КДБ, а Ільїн був лише таким собі «охоронцем-скарбником». Цю версію показано в російському фільмі «Синдром дракона» (2012 р.)

Місто кавалеристів і пілотів

Два спеціалізованих навчальних заклади в різний час впливали на історію і соціальну структуру міста. Це юнкерське кавалерійське училище та вище училище цивільної авіації. Юнкерське училище було засновано 1865 року і згодом стало одним з трьох в імперії постачальником офіцерських кавалерійських кадрів, і єдиним на території України. Воно проіснувало тут до 1935-го (звичайно, в радянську добу як просто кавалерійське).

Що стосується льотного училища, то воно було створено в 1951 р. як військове. У 1960 р. його його перепрофілювали в школу вищої льотної підготовки - другий в СРСР виш інженерів-пілотів цивільної авіації. З 2011 р. заклад зветься «Льотна академія Національного авіаційного університету». В 2015 р. на його території відкрився музей-літак.

Кропивницький – «царство» цегляного модерну

Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть у Єлизаветграді склався власний архітектурний стиль, який був місцевою версією модерну. Основним матеріалом була червона цегла, тому більшість будинків має відповідний колір. Дуже високий ступінь збереженості забудови того періоду робить місто музеєм просто неба. Єлизаветградський модерн пов'язаний, в першу чергу, з іменами двох архітекторів - Якова Паученка і Олександра Лишневського. Ім’ям першого (помер 1914 року) названа головна пішохідна вулиця. Лишневський пізніше переїхав до Петербурга, де також звів велику кількість дуже цікавих будівель. Він помер в блокаду, 1942-го року.

В наступному нарисі ми розповімо про основні пам'ятки міста.

Повну версію статті можна прочитати тут: kontrakty.ua/article/102246

Павло Ковальов

Стаття в "Комсомольській правді" від 16.2.1994 року, з якої почалася публічна історія колекції Ільїна

Фоторепортажі

всі Фоторепортажі
Популярные теги
животные, ЗСУ, автомобили, терроризм, Одесса, общество, Динамо, военная техника, показы, тест-драйв, протесты, учения, обстрелы, технологии, Крым, Зеленский, оккупация, Порошенко, ДСНС, город, Нацгвардия, митинги, коронавирус, спорт, музыка, юмор, живопись, фотография, столкновения, Донбасс, путешествия, выставки, дизайн, Війна, #Євромайдан, Китай, солдат, футбол, выборы, Карпаты, авиация, медицина, карантин, мода, ВМС, полиция, Сергей Смоленцев, Новый Год, акции, самолеты, искусство, война, Россия, пляжи, ВСУ, праздники, пожары, дети, люди, фотоподборки, корабли, фотопроект, Майдан, экология, фестивали, туризм, история, церковь, визиты, архитектура, стихийные бедствия, соревнования, портрет, Александр Зубко, культура, Киев, пандемия, Львів, пейзажи, политика, сборная Украины, США, Польша, Киевщина, Бахмут, марш, уикенд, фотоконкурсы, женщины, мир, Путин, НАТО, природа, Верховная Рада, зима, передовая, традиции, Дмитрий Дятлов, суд, Шахтер

Fatal error: Uncaught exception 'ErrorException' with message 'fopen(/var/docker/www/kontrakt/cache/tags): failed to open stream: Permission denied' in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php:36 Stack trace: #0 [internal function]: RLSException::error_handler(2, 'fopen(/var/dock...', '/var/docker/www...', 36, Array) #1 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(36): fopen('/var/docker/www...', 'a') #2 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(47): RLSCache_File->writeTags() #3 [internal function]: RLSCache_File->__destruct() #4 {main} thrown in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php on line 36