НОВОСТИ ДНЯ: В винницком музее выставили рушник, вышитый украинками в сталинских лагерях  В Украину придут заморозки и заснежит   Музей истории Полтавской битвы пригласил туристов на штурм царских редутов  Пересчет голосов в Милуоки укрепил победу Байдена на выборах  В Украине ожидаются дожди и мокрый снег  СБУ рассекретила документы СССР о переписи населения Украины 1937 года  Ситуация в Минске: силовики стягивают технику и закрыты центральные станции метровсе новости дня
Фоторепортажиметки: Leopolis Jazz Fest
  • Leopolis Jazz Fest 2019 Leopolis Jazz Fest 2019

    3 26 по 30 червня у Львові проходив вже дев'ятий фестиваль джазової музики Leopolis Jazz Fest. Хоч він тепер остаточно «влаштувався» в останніх датах місяця, інші фестивалі літа розпочинаються ще пізніше, тож багато артистів розпочинають свої мандрівки саме з нього. А в знаменитого піаніста та композитора із США Чіка Коріа (Chick Corea) тут взагалі відбулася прем’єра проекту «The Spanish Heart Band». Особисто маестро любить саме перші виконання програми, не тоді, коли вона вже «відкатана», тож нам вельми поталанило. Нечастий гість в Україні, містер Чік виступав на «Леополісі» лише два роки тому і з геть іншою програмою, але навіть якби вона була тією самою, безсумнівно, його виступ зустрічали б так же гаряче. А от його не менш видатний товариш — теж піаніст, композитор і американець — Кенні Барон (Kenny Barron), відвідав нашу країну вперше. І саме він отримав цього року премію імені Едді Рознера. Справжня ікона не лише джазового співу, а співу взагалі — американець Боббі Макферрін (Bobby McFerrin) — влаштував сеанс колективної вокальної медитації. Допомагали йому керувати процесом четверо колег, а більшу частину хору складали українські співаки. Останні представляли різні вікові категорії та найрізноманітніші музичні жанри. І варто зважити, що значну частину концерту підспівував майже весь зал. Це був третій виступ в України видатного мультивокаліста, і всі вони були абсолютно різні. Інші хедлайнери, візит яких до України очікувався з великим нетерпінням, були трохи молодшими і виступали в нас вони вперше. Насамперед це піаністка, вокалістка, автор пісень та найвідоміша джазова артистка Канади Даяна Крол (Diana Krall). Та і її бенд був зірковий, необхідно згадати саксофоніста Джо Ловано (Joe Lovano) та гітариста Марка Рібо (Marc Ribot). А молодь (хоча, чому лише молодь?) палко вітали імовірно найбільш прогресивний сьогодні оркестр (на сцену вийшло дев’ять артистів) музику якого можна віднести до стилю фанк. Цікаві були всі артисти великої сцени, але особливо треба згадати зірку естради 90-их, яскраву співачку Лайзу Стенсфілд (Lisa Stansfield). Організатори вирішили саме її виступом закривати фестиваль, тож наприкінці отримали найбільшу за всі дні дискотеку. Причому глядачі танцювали як під сценою, так і в обох фан-зонах. Музиканти, що грали на сцені площі Ринок, не поступалися в майстерності своїм колегам зі сцени імені Едді Рознера, просто хтось мав бути і тут.  Це стосується тріо французького контрабасиста Рено Гарсія-Фонса (Renaud Garcia-Fons), і литовського «Be 4 Quartet», і багато інших колективів, часто — сміливо експериментальних. Виступали тут і українські артисти. За ідеєю, яка сформувалася на сьогодні, на день Конституції має виступати поп-проект на межі стилів. Цього разу таким був знаний хіп-хоп-рок гурт «Танок на майдані Конго» за участі музикантів легендарного колективу «Схід Side» та одного кращих українських біг-бендів — оркестру під керівництвом Деніса Аду. Звучання було абсолютно джазовим. Більшість українських колективів традиційно грала на сцені біля палацу Потоцьких. І суто джазових з них була хіба половина. Та навіть просто перелічити всі колективи, що виступали на фестивалі, буде досить складно, бо музикантів було близько трьох сотень з півтора десятка країн. Географія охоплювала переважно Західну Європу, від Північної — вона була представлена бендом Клаудії Кампаньол (Claudia Campagnol) з Данії, через Цетральну — звідти було багато гуртів, Східну — як бенд «Djabe» з Угорщини, до Близького Сходу. Від останнього знову були музиканти Туреччини та Ізраїлю, відповідно — «Ayşe Tütüncü Quartet» та «Amit Friedman Quartet». А глядачів, як повідомляють організатори, за п’ять днів через фестиваль пройшло більше 120 тис., і точну кількість країн вже не називають — їх дуже багато. Найбільшою площадкою був стадіон у парку імені Богдана Хмельницького, де встановлено великий екран та навіть сцену. В середньому щодня на ньому влаштовувалося близько 10 тис. глядачів. Були ще джеми, концерти фестивалю-конкурсу вуличної музики Street music by Leopolis Jazz, майстер класи і просто зустрічі біля сцен і на вулицях. Фестиваль лише закінчився, а меломани вже чекають ювілейний, X Leopolis Jazz Fest. А організатори вже готуються до нього. Текст — Лілія Білецька, Олександр ЗубкоФото — Дмитро Туйон, Федір Лазаренко, Альона Чорна, Олександр Зубко

    15.07.2019 44 13084
  • Оксана Караванська презентувала ювілейний Український Haute Couture Оксана Караванська презентувала ювілейний Український Haute Couture

    В рамках Leopolis Jazz Fest-2019 дизайнерка Оксана Караванська презентувала п’ятий, ювілейний, Український Haute Couture. П’ятий рік поспіль fashion-історія від Оксани Караванської як спеціальна подія Leopolis Jazz Fest відкрила для світських гостей лише на один день Митрополичі Сади Андрея Шептицького. Попередні покази Караванської посприяли початку реставрації цієї знаменитої культурної пам’ятки Львова – і сюди повернулись аристократизм та вишуканість ландшафтного дизайну. Моделі дефілювали у вишуканих сукнях Оксани Караванської під музичний супровід від учасниці «Голосу країни-9», бандуристки та співачки Марини Круть. Саундтрек до показу створили художній керівник гурту «Піккардійська терція» Володимир Якимець і шестеро гуцулів-трембітарів, які спеціально до святкового заходу спустилися з гір. Український Haute Couture від Караванської традиційно міксує розмаїті види мистецтва. І цей рік не став винятком. Нова колекція дизайнерки інспірована графічними роботами львівського художника Юрка Коха та у колаборації з грузинським брендом аксесуарів ручної роботи BOO Jewellery. «Цього року ідея колекції народилася у самих Садах, коли я собі уявила на Святоюрській горі над Львовом звучання трембіт. Мене завжди захоплювали глибинність та містичність гір. Тому у цій колекції поєдналися старовинна гуцульська музика і сучасна графіка, новітні технології й авторські орнаменти, а містика гір об’єднала український одяг із грузинськими прикрасами», – розповіла Оксана Караванська. Дизайнерка поділилася, що обожнює Карпати, знає їх дуже добре та любить їздити в гори за натхненням. Крім вишуканих тканин та прикрас, Оксана Караванська у свої творчості дарує  нове життя автентичним вишивкам. Їх можна побачити у вишуканому брендовому одязі. До речі, половину нової колекції було презентовано на червоній доріжці Каннського кінофестивалю. А одна із презентованих суконь увійшла в десятку найкращих.

    04.07.2019 38 8678
  • Гиперлуп для бизнеса: во Львове состоялась креативная конференция с участием ведущих бизнесменов страны Гиперлуп для бизнеса: во Львове состоялась креативная конференция с участием ведущих бизнесменов страны

    Что необходимо бизнесу для «ускорения» и каких реформ со стороны государства он ожидает – эти и другие важные вопросы поднимали во Львове владельцы и СЕО ведущих украинских компаний на импровизационно-дискуссионной панели Hyperloop for Business 2.0 в рамках Leopolis Jazz Fest. Организаторы – корпорация «Биосфера» – использовали ряд креативных решений, чтобы создать антураж Гиперлупа, и сделали это с юмором: специальные билеты для пассажиров компостировались обученными стюардессами, а на борту выдавался «дорожный набор» постельного белья – в украинском Гиперлупе иначе нельзя. Поделенные на две команды – «Руководители» и «Собственники» – участники конференции состязались в креативности, импровизируя перед залом и представляя реформы, необходимые бизнесу в Украине. Фоторепортаж «Контрактов» с места событий.

    02.07.2019 19 6369
  • Из Alfa в Leopolis Jazz Fest Из Alfa в Leopolis Jazz Fest

    Да, с этого года самый большой джазовый фестиваль Украины сменил название. Все остальное осталось прежним: Львов как место его проведения, последние числа июня как время его проведения (в этот раз — с 27 июня по 1 июля), три главных сцены и три сцены проекта Street Music (хотя прежде было четыре), платная — только самая большая из сцен, и главное — много качественной музыки. И не только джазовой. Классический джаз да и просто историю джаза на большой сцене представляли патриархи жанра, композиторы, и, по совпадению, все — граждане США, и все — в составе квартетов: саксофонист Чарльз Ллойд (Charles Lloyd) со своим проектом The Marvels, клавишник Дейв Грусин (Dave Grusin) и гитарист Ли Ритенаур (Lee Ritenour), а также самый старший среди них — пианист Ахмад Джамал (Ahmad Jamal). Программу, близкую к классической музыке — проект Libereto III — сыграл шведский мультиинструменталист Ларс Даниэльссон (Lars Danielsson) совместно со своими европейскими партнерами и украинским симфоническим оркестром «INSO-Львов». От академической музыки к европейской народной и обратно легко переходил итальянец Стефано Боллани (Stefano Bollani) со своим квартетом NapoliTrip. Один из участников этого проекта, французский аккордеонист Венсан Пейрани (Vincent Peirani), четырьмя днями ранее исполнял музыку, близкую к европейской классической на сцене площади Рынок в дуете с соотечественником и саксофонистом Эмилем Паризьеном (Emile Parisien). По сути, поп-музыку, и к большому удовольствию зрителей исполняли на сцене имени Эдди Рознера итальянец Марио Бионди (Mario Biondi) и британец Джейми Каллум (Jamie Cullum). Первый — только вокалист, второй — вокалист и пианист. Музыкальное шоу показал здесь еще один британец — Джейкоб Кольер (Jacob Collier). Свои и чужие пьесы он в одиночку исполнял на фортепиано, клавишных, гитаре, бас-гитаре, контрабасе и барабанах. И пел. Развитием музыки в жанре R&B был  американский проект R+R=NOW (Reflect+Respond=Now), возглавляемый клавишником Робертом Гласпером (Robert Glasper). И фанк одного из самых известных современных бас-гитаристов — Маркуса Миллера (Marcus Miller) — также не был традиционным. И на малых сценах царило разнообразие направлений. Может, дальше всех в своих электронных экспериментах зашли участники украинского New Brain trio со специально приглашенным саксофонитом Михаилом Балогом. Был еще один человек-оркестр — итальянский скрипач Люка Чарла (Luca Ciarla). Звучал и здесь классический джаз, к примеру, его исполняли литовский #LT100 jazz band и турецкий Kerem Görsev Quartet. Не было в этом году ярко выраженных фольклорных проектов. Но музыка трио канадца Джона Стетча (John Stetch) базировалась, в том числе, на украинском мелосе. А израильского Shalosh Trio — на еврейской традиции. В поп-электронном звучании нашего, можно сказать, оркестра ONUKA легко читалось украинское происхождение. Известный львовский коллектив ShockolaD, который часто выступает в разных составах — в этот раз при участии польского саксофониста Шимона Камыковского (Szymon Kamykowski) и американской вокалистки (впрочем, она очень давно живет во Львове) Брии Блессинг (Bria Blessing) — играл свою программу «Ивасюк», состоящую из песен легендарного украинского композитора и поэта. Многие из них вполне можно считать народными. И музыка уж совсем любых жанров звучала на небольших сценах Street Music.  Была у этого фестиваля особенность: в последний день на сцене площади Рынок в рамках фестиваля проводились мероприятия, организованные новым партнером фестиваля — посольством Канады. Неподалеку от сцены на специально сооруженной площадке проходил хоккей, правда, не на коньках. Были и другие события, но для нас важно, что все три коллектива, выступавшие на самой сцене, были канадскими. И, поскольку их было на один больше, чем в другие дни, концерты начались раньше — не в три, а в час дня. А на сцене у дворца Потоцких музыка зазвучала только к четырем часам. И еще одна отличительная черта была у фестиваля этого года: он был самым мокрым. Дожди шли не просто каждый день, но и по нескольку раз на дню. Что настоящих ценителей музыки, естественно, не спугнуло.

    11.07.2018 35 13554
  • Оксана Караванська представила нову колекцію «Український Haute Couture 2018» Оксана Караванська представила нову колекцію «Український Haute Couture 2018»

    Четвертий рік поспіль у рамках Leopolis Jazz Fest відома українська дизайнерка Оксана Караванська представила у Львові, у Митрополичих Садах, своє нове модне шоу. Цього року її колекція називається "Український Haute Couture 2018". Показ супроводжувався живою музикою у виконанні провідного симфонічного оркестру України "INSO-Львів"."Ця колекція особлива тим, що це український от кутюр, який сьогодні в Україні робить тільки Караванська. Мої сукні ніколи не повторюються. А сукня – це взагалі найжіночніше і найпривабливіше з того, що ми, дизайнери, створюємо. Сукню треба не носити, у ній треба дефілювати. Разом із сукнею жінка одягає на себе образ, манеру поведінки; вона є наче режисером міні-моновистави, в якій роль треба грати до останньої секунди. Якщо ж вам не хочеться грати, – заховайтеся за маленьке чорне плаття або зовсім не ходіть на світські раути", – поділилася дизайнерка.Серед гостей показу – клієнти Оксани Караванської, львівське духовенство, дружина мера міста Катерина Садова, Учасник формації «Піккардійська терція» - Андрій Капраль народний депутат Ірина Луценко. Як розповіла Оксана Караванська, ця колекція давно існувала в її уяві. А реалізувати її вдалося лише за три місяці. Це легкі, летючі сукні, прикрашені старовинною вишивкою, мереживом, розписаних шовком, в яких можна світитись як на коктейльних вечірках, так і на високих прийомах.«Мені навіть складно сказати, коли я придумала ці наряди. В голові завжди багато ідей. Цією колекцією я хотіла показати багатогранність української моди, справжній старожитний лад, красу наших жінок. В нарядах з’єднані класика і старовинна майстерність. До речі, плаття, що відкриває показ, вже було представлено на червоній доріжці в Каннах і було названо одним з кращих там, – розповіла Оксана Караванська.За задумом дизайнера наряди демонстрували моделі різних форм.“Це моя творча задумка. Я хотіла, щоб глядачі подивилися, послухали і змогли порівняти: прекрасна українська музика Мирослава Скорика нічим не гірше Моцарта, наші жінки, такі різні, колоритні і самобутні, наші вишивки – унікальні і завжди в тренді. Тому для показу я вибрала моделей класичних форм і пишнотілих дівчат, якими є багато українок, “- розповіла дизайнерка.

    03.07.2018 41 20750