Представители курдской диаспоры устроили у посольства США в Киеве акцию, на которой призывали Вашингтон остановить турецкое наступление в Сирии.

Во вторник, 15 октября, в Барселоне продолжились массовые акции протеста, сопровождаемые столкновениями между демонстрантами и силовиками. Как сообщает Reuters, на второй день протестов на улицы Барселоны вышли тысячи демонстрантов, выступающих за независимость Каталонии. Полиция заявила, что протестующие пытались снести охранные ограждения вокруг испанских правительственных зданий в регионе, а также бросали банки и сигнальные ракеты в правоохранителей. В ответ полицейские применили дубинки и спецсредства. Reuters также сообщает, что протестующие подожгли мусорные контейнеры и картон на центральных улицах Барселоны. Также они пытались соорудить в центре города баррикады и били витрины магазинов, добавляет El Pais. В полиции сообщили, что три человека были задержаны возле местной штаб-квартиры испанского правительства. Полиция применила против протестующих дубинки, когда участники акции попытались прорвать установленный полицией забор. По данным El Pais, во второй день протестов арестовали не менее 25 человек, по меньшей мере 74 получили ранения различной степени тяжести. По данным издания, в протестных акциях приняли участие десятки тысяч человек. В частности, в Барселоне в митинге приняли участие порядка 40 тысяч человек. Основные события происходили в Барселоне и Жироне. Также протестующие вышли на улицы Таррагоны, Льейды и Сабаделя. По данным El Mundo, на улицы Жироны вышли около 9 тыс. человек. В целом, как отмечает издание, здесь протесты проходили в мирном ключе, однако некоторые митингующие бросали различные предметы в полицейские кордоны. В Таррагоне около 500 протестующих забросали административное здание шариками с краской и другими предметами. Полицейские открыли по ним огонь пластиковыми пулями. 14 октября Верховный суд Испании приговорил девятерых лидеров каталонских сепаратистов от 9 до 13 лет тюремного заключения за их участие в референдуме о независимости в 2017 году. Максимальный срок заключения - 13 лет - получил бывший заместитель председателя правительства Каталонии Ориоль Жункерас – за подстрекательство к мятежу и растрату государственных средств. После этого протестующие, несогласные с приговором суда для лидеров каталонских сепаратистов, отправились в направлении аэропорта Эль-Прат в Барселоне с целью его блокады. На следующий день работа аэропорта была разблокирована.

6 жовтня у Києві, на майдані Незалежності, активісти провели спершу віче «Зупинимо капітуляцію!», а потім здійснили обхід урядового кварталу. Причиною проведення заходів його учасники назвали протидію «будь-яким спробам влади ухвалити рішення, які призведуть до поразки у війні з Росією, як «формула Штайнмаєра», «особливий статус» для Донбасу». За даними правоохоронців, усього на Майдані зібралось близько 10 тисяч людей

У центрі Києві під Офісом президента України ввечері 19 вересня відбулася акція із закликом до Володимира Зеленського не погоджуватися на імплементацію Мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра». Учасники акції вимагали не підписувати «капітуляційних угод із Путіним».

В Москве в субботу, 27 июля, прошла акция протеста против недопуска независимых кандидатов на выборы в Мосгордуму. Инициатором митинга за свободные выборы у здания столичной мэрии стал Алексей Навальный, позже арестованный на 30 суток. Еще до начала мероприятия полиция начала проводить массовые задержания. Накануне Следственный комитет РФ обыскал штабы всех независимых кандидатов.

Біля Офісу президента України увечері 4 липня зібралося кілька сотень людей на акцію протесту «Не перетинай червону лінію!» Вони вимагали від влади – не переступати «червоні лінії». І визначили шість «червоних ліній»: це мова, євроінтеграція, неприпустимість відносин із Росією, відкат у декомунізації, армія і територіальний устрій. «Ми збираємось на Банковій 11, щоб виставити для нової влади «червоні лінії», перетнувши які вона зіткнеться з протестами та спротивом усього громадянського суспільства України», – заявили організатори акції. Пізніше учасники акції вирушили від будівлі Офісу президента до Верховної Ради, а потім до Кабінету міністрів, щоб «провести тонку червону лінію».

Кількасот студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка прийшли ввечері 20 червня до свого навчального закладу. Вони протестували проти того, що колишнього заступника голови Адміністрації президента за правління Віктора Януковича Андрія Портнова взяли на роботу викладачем на кафедру конституційного права юридичного факультету. Активісти зайшли в університет і влаштували сидячий протест біля кабінету ректора. Вони відмовилися виходити і чекали на керівника вишу, щоб передати звернення. Учасники протесту вимагали від ректора звільнити Портнова і публічно вибачитися за це призначення. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський прибув до вишу і зачитав у присутності студентів та представників преси наказ про скасування попереднього наказу щодо призначення Андрія Портнова на посаду професора. Як зазначили присутні, на новому наказі відсутня печатка, однак співробітники університету пояснили, що її поставлять вже 21 червня, коли відчиниться канцелярія. Андрій Портнов працював на кафедрі конституційного права юридичного факультету в КНУ імені Шевченка з 2009 року по лютий 2014-го. В адміністрації колишнього президента України Віктора Януковича у січні 2014-го Андрій Портнов став першим заступником голови АП. Після втечі Януковича Портнов також залишив Україну і п’ять років перебував за кордоном.

Грузинська поліція застосувала сльозогінний газ, водомети і гумові кулі для розгону демонстрації біля будівлі парламенту у Тбілісі. Учасники мітингу, які вимагають відставки членів уряду, перед цим спробували прорватися на подвір'я будівлі парламенту. Протести спалахнули після того, як депутат російської Держдуми від Компартії РФ Сергій Гаврилов звернувся до учасників Міжпарламентської асамблеї Православ'я, що проходить у Тбілісі, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту. Він говорив російською мовою, що викликало гнів грузинських політиків та пересічних жителів Грузії, які різко негативно ставляться до російської присутності в країні після війни 2008 року. Близько 10 тис. протестувальників, які зібралися перед будівлею парламенту у четвер ввечері, прорвали поліцейське оточення, вимагаючи відставки спікера парламенту Іраклія Кобахідзе та інших офіційних осіб. Частина з мітингарів прийшла з прапорами Євросоюзу й плакатами "Росія - окупант". Поліцейські зупинили спробу штурму, до ранку п'ятниці розсіявши основну частину присутніх на центральному проспекті Руставелі. Частина мітингувальників все ще залишаються неподалік парламенту, кілька учасників протестів намагаються спорудити барикади біля будівлі тбіліської філармонії. Мітингувальники перегородили вулицю автобусом і сміттєвими баками. Міністерство охорони здоров'я Грузії повідомляє про 14 постраждалих учасників акції та 38 поліцейських. Грузинський Перший канал повідомив про поранення свого співробітника на мітингу - їхній оператор дістав поранення в обличчя. А один з лідерів колишньої партії влади "Єдиний національний рух" (яку очолює Міхеіл Саакашвілі), депутат парламенту Роман Гоцирідзе заявив журналістам у ніч на п'ятницю, що насправді поранено більше сотні громадян. За численними повідомленням і фото, багато хто отримав травми від гумових куль, які були застосовані в ході розгону акції протесту. Радник грузинського прем'єр-міністра Мамуки Бахтадзе повідомив, що до лікарень з різними травмами були доправлені 39 співробітників поліції і 30 учасників протестів. Для розгону протестувальників були також застосовані водомети. Постраждали ще кілька журналістів. "Стріляли гумовими кулями прямо в людей, я бачив, як поліцейський вистрілив у демонстранта, який його вилаяв, відстань між ними була метри два. У [грузинського фотографа] Гурама Мурадова влучило, напевно, куль десять, його відвезли нещодавно на швидкій", - розповів BBC News журналіст Георгій Гогуа. У МВС Грузії заявили, що поліцією були застосовані спецзасоби пропорційної сили, передбачені законом для запобігання проникненню до будівлю парламенту, травм поліцейських і громадян та фізичному протистояння. Згідно з відомством, протест біля будівлі парламенту перейшов до насильства і, попри заклики МВС, протестувальники продовжували спроби увірватися у парламент. Бійці спецназу і спецтехніка з'явилися у дворі парламенту у четвер ввечері. Глава МВС Грузії Георгій Гахарія закликав учасників мітингу припинити незаконні дії й насильство. "В першу чергу, я закликаю кожного громадянина, який стоїть на площі і, можливо, висловлює справедливий протест, однозначно підкоритися вимогам поліції. Те, що тут відбувається, називається штурмом державних інститутів", - заявив він журналістам. Прем'єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе, який прибув до будівлі парламенту, звинуватив опозиційну партію "Єдиний національний рух" у спробі вивести країну з правових рамок. "У Грузії будь-яка група людей має право висловити свій протест. У цьому випадку я хочу повторити, що це був справедливий протест. Але протягом останніх двох годин, за якими ми спостерігаємо - це насильство, це спроба того, щоб агресивна група, "Національний рух", вивела Грузію з тих правових рамок, які були створені раз і назавжди в цій країні", - сказав Бахтадзе. У ніч на п'ятницю лідери опозиційних партій Грузії провели збори щодо ситуації після закінчення яких повідомили журналістам, що акція протесту біля будівлі парламенту буде продовжена. "Акція буде виключно мирною і розпочнеться о 19 годині. Після того, що сталося, вже неможливо буде зупинити процес", - заявив один з лідерів опозиційної партії "Європейська Грузія" Гіга Бокерія. Раніше Михайло Саакашвілі, який перебуває в Україні, звернувся до народу Грузії із закликом взяти ситуацію в свої руки і не боятися репресій. "Ми повинні до кінця довести справу визволення Грузії своєю мирною боротьбою", - заявив він. "Антиросійське та антиолігархічне повстання в Тбілісі", - так охарактеризував експрезидент Грузії події у Тбілісі.

У Львові група протестувальники, серед яких представники організацій "Сокіл", "Національні дружини", "Розвиток громади", "Українська спілка учасників АТО" та ін., виламали двері до ратуші та ввірвались всередину міськради. Про це повідомляється на сайті міськради. До протестувальників вийшли керівник у справах виконкому Марта Литвинюк, директорка юридичного департаменту Гелена Пайонкевич та директор департаменту "Адміністрація міського голови" Євген Бойко. Однак конструктивної розмови не вийшло. Зазначається, що протестувальники не захотіли слухати посадовців міської ради та почали виламувати двері до міської ради. Почалася штовханина та бійка. За кілька хвилин молодикам вдалося виламати двері. Вони розділились на кілька груп та направились до кабінетів міського голови Андрія Садового, в.о. заступниці міського голови з гуманітарних питань Галини Слічної та заступника міського голови з питань ЖКГ Сергія Бабака

В Париже во время первомайской демонстрации произошли столкновения между полицией и митингующими