У Баку проходить зустріч Президента України Володимира Зеленського, який перебуває в Азербайджанській Республіці з офіційним візитом, із Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Офіційна церемонія зустрічі відбулася на площі біля резиденції Президента Азербайджанської Республіки. Глави держав оглянули стрій роти почесної варти. Пролунали державні гімни України та Азербайджану. В присутності Президента України Володимира Зеленського та Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва відбулося підписання українсько-азербайджанських двосторонніх документів. Протокол про наміри між містом Одеса (Україна) та містом Гяднжа (Азербайджанська Республіка) підписали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці Владислав Каневський та Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Азер Худієв. Також Владислав Каневський та Азер Худієв підписали Договір між містом Трускавець (Україна) та містом Губа (Азербайджанська Республіка) про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво. Угоду про співробітництво у сфері регулювання умов ведення бізнесу між Державною регуляторною службою України й Міністерством економіки Азербайджанської Республіки підписали міністр закордонних справ України Вадим Пристайко та міністр закордонних справ Азербайджанської Республіки Ельмар Мамед’яров. Також Вадим Пристайко та Ельмар Мамед'яров підписали Угоду між Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Спеціальною службою державної охорони Азербайджанської Республіки про організацію лінії міждержавного урядового зв'язку між Києвом та Баку. Крім того, Володимир Зеленський зустрінеться з Прем’єр-міністром Азербайджану Алі Асадовим. Також президенти України та Азербайджану візьмуть участь у роботі Українсько-азербайджанського бізнес-форуму. Крім того, Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою відвідає Український культурно-освітній центр Бакинського слов’янського університету та зустрінеться з представниками української громади в Азербайджані.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «В Копенгагене есть особый район – своеобразный город в городе. Называется он Христиания и пользуется большой популярностью у туристов, которым после осмотра дворцов, музеев, памятников и прочих классических достопримечательностей датской столицы хочется прикоснуться к чему-то эдакому – неординарному и полулегальному. Но Христиания – это не просто «злачный» район, где торгуют марихуаной. Свободная республика Христиания возникла почти 50 лет назад – 26-го сентября 1971 года. Все началось с группы хиппи, которые самовольно вселились в заброшенные казармы. За пару лет их число достигло нескольких сотен. Возникла община, позиционирующая себя как мини-государство, размером с городской квартал. Со своими правилами и законами, в числе которых – запрет на огнестрельное оружие и тяжелые наркотики, возможность свободного самовыражения любого человека, пока его действия не задевают свободу других. Власти неоднократно пытались зачистить Христианию, но безуспешно. Проблемы у местных жителей постоянно возникали и с бандами байкеров, которые стремились монополизировать торговлю гашишем, а также с различными уличными группировками. К счастью, все проблемы удавалось решать мирно. Так продолжалось до 1995-го года, пока жители Христиании не заключили соглашение с Министерством обороны Дании, владеющим казармами, и не начали платить налоги. Тем не менее, власти не теряли надежды избавиться от коммуны, вводя все новые требования и цепляясь за все, что можно – от незаконного проживания до торговли марихуаной и гашишем. Полицейские рейды с погромами, слезоточивым газом и арестами продолжались, один раз дошло до применения силы в ответ. Добились этим власти только того, что торговцы марихуаной замаскировали свои стенды в военный камуфляж, демонстрируя свое отношения к государству. Кстати, один такой стенд хранится в Датском национальном музее. В конце концов, в 2011 году Христиания получила от властей полуавтономный статус. Согласно новому закону, жители Христиании имеют возможность выкупить землю ниже себестоимости, а остальную землю государство будет сдавать в аренду. Стало намного спокойнее, но все равно в квартале чувствуется некоторое напряжение: фотосъемка категорически запрещена, травкой торгуют довольно мутные личности, и обстановка совсем не такая расслабленная, как в легальных голландских кофешопах. Кусты марихуаны, вызывающие восторг у туристов, растут чисто в декоративных целях, для антуража.  Чувствуется, что до легализации тут далеко, и очередная облава, пусть и меньшего масштаба – просто вопрос времени. В общем, все прелести запрета, хоть и «демократического». Так что тем, кто решит ехать в Копенгаген за особыми впечатлениями, стоит помнить что Христиания – это далеко не Амстердам».

На столичном Певческом поле начался новогодний фестиваль гигантских китайских фонарей. По словам организаторов, композиции приехали из Англии, где недавно завершилась выставка, и Китая. Также посетителей ждут шоу китайских артистов, резиденция Санта Клауса с подарками, развлекательные зоны для взрослых и детей, фуд-зона с китайскими ресторанами и чайная церемония, праздничная ярмарка сувениров, тематические мастер-классы и насыщенная праздничная программа. “Более 30 новых гигантских фигур “Легенды Поднебесной” создадут волшебную атмосферу на Певческом поле: легендарная терракотовая армия и великая китайская стена, подводный мир, персонажи древних китайских сказок и легенд, китайский зоопарк, сады райских птиц, фламинго, панды, гигантские цветы, аллея влюбленных”, – рассказали в КГГА. Выставка продлится до 2 февраля 2020 года.

Абсолютным победителем конкурса Publishing Photography Competition 2019 от ведущего научного общества Великобритании стала работа Алекса Лабуды — «Квантовые капли» (см. заглавное фото). На нем изображены три постоянно подпрыгивающие капли силиконового масла, поведение которых иллюстрирует ключевую теорию квантовой физики. Фото Алекса Лабуды стало лучшим в категории Micro-Imaging. Также на конкурсе были представлены работы, относящиеся к науке об окружающей среде, климатологии, поведению животных и астрономии.

Сьогодні, 13 грудня, Печерський районний суд міста Києва розглядав справу волонтерок Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк заявив самовідвід у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Сьогодні на засіданні він обирав запобіжний захід одній із підозрюваних — військовому медику і волонтеру Юлії Кузьменко, яка за версією слідства заклала бомбу під авто журналіста. Про відвід судді просив і адвокат Кузьменко Влад Добош. Він заявив, що саме Вовк давав дозвіл на обшук автомобіля Кузьменко та її затримання, а тому він може бути упередженим у розгляді справи. Клопотання адвоката розглядатиме інший суддя, після стане відомо, хто обиратиме міру. Добош на засіданні також заявив, що його підзахисну готові взяти на поруки 13 осіб, серед яких депутати від «Євросолідарності» Яна Зінкевич, екснардеп від «Самопоміч» Наталя Веселова та колишній депутат Радикальної партії Оксана Корчинська.Також суд відправив під цілодобовий домашній арешт військового медика Яну Дугарь. Її зобов’язали до 8 лютого 2020 року не залишати місце проживання, прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, здати документи для виїзду за кордон. Дугарь заперечує свою причетність до вбивства Шеремета. Адвокати надали суду військовий квиток з відмітками про перебування і проходження служби Яни Дугарь, її позитивні характеристики з військових частин та заяви про готовність взяти її на поруки від одного депутата поточного скликання та двох – попереднього. Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року. Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

«Христовыми невестами» обычно называют монахинь, так как после пострига они соблюдают обет безбрачия и служат только Богу. Львовский фотограф снял обряд «обручения» девушки с Иисусом Христом и поделился снимками в фейсбуке. Неожиданно его пост стал популярен и поднял дискуссию о монашестве в современном мире. В начале декабря свадебный фотограф из Львова Михаил Балушка запечатлел обряд пострига в монахини и опубликовал снимки в фейсбуке. На них девушка одета в свадебное платье и готовится стать «невестой Христовой». За несколько дней постом поделились почти две тысячи человек. Некоторые в комментариях желали героине фотографий крепости духа, другие писали, что невеста выглядит несчастной. Кроме того, несколько пользователей дали ссылки на статьи местных изданий, где сказано, что католический священник-традиционалист Василий Ковпак, который проводил обряд, был отлучен от Украинской греко-католической церкви еще в 2007 году. Венчание во Львове — не первый случай заключения брака без жениха. Год назад BBC рассказала историю американки Джессики Хейс, которая символически вышла замуж за Иисуса и стала «посвященной девой». Как отмечает издание, в таких случаях невеста дает обет пожизненного целомудрия и отказывается от сексуальных и романтических отношений. После церемонии Джессика продолжила светскую жизнь, но посвятила себя Христу. По информации BBC, в 2018 году в мире насчитывалось более четырех тысяч «посвященных дев». На фотографиях Михаила Балушки видно, что у львовянки отрезали прядь волос в знак ее принадлежности к церкви, как полагается во время пострига. После этого девушка сменила свадебное платье на монашеское облачение. Как и Джессика Хейс, в какой-то момент она легла перед алтарем лицом вниз. Балушка является прихожанином той же церкви, что и героиня его снимков. По словам Михаила, она ведет христианский образ жизни. Фотограф узнал, что девушка собирается принять постриг, и решил запечатлеть этот обряд. Автор выложил снимки в фейсбук с разрешения семьи, но не ожидал, что в социальных сетях будет такая реакция. Раньше Балушка уже становился свидетелем того, как девушку в платье невесты постригали в монахини. «Я хотел снять это событие, чтобы люди узнали, что есть и другая жизнь, — сказал он в комментарии Bird in Flight. — Это нормальные вещи. Обряд есть обряд».

25 років тому, в грудні 1994 року російським урядом був підписаний указ «Про заходи щодо забезпечення законності, правопорядку і громадської безпеки на території Чеченської Республіки». Збройні сили і підрозділи МВС Росії увійшли на територію Чечні. Почалася Перша російсько-чеченська війна. Вона закінчилася «мирним договором» в Хасав'юрті влітку 1996 року, фактично – капітуляцією Москви. Російська армія втратила близько 15 тисяч солдатів загиблими, 2-3 тисячі осіб залишилися з інвалідністю. Точні втрати чеченського народу ніколи ніким не підраховувалися. Експертами називалися дані від декількох десятків тисяч до понад сто тисяч цивільних людей.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «Если забить в поиск название «Рюген», всезнающий Гугл охотно сообщит, что это большой немецкий остров, расположенный в Балтийском море. А еще, что это очень популярный курорт, который может похвастаться мягким климатом и бережно сохраняемыми природными красотами. Песчаные пляжи, вековые леса, уникальные меловые скалы, белые лебеди в морских волнах - выпадающие при поиске фото Рюгена заставят вас всерьез задуматься о поездке в это заповедное место. Но, если копнуть поглубже, окажется, что Рюген (он же Руян) - это тот самый остров Буян из «Сказки о царе Салтане» Пушкина, одно из самый загадочных и овеянных легендами мест на карте Европы. Когда-то давно тут жили руяне - могущественный и свободный славянский народ. Они владели торговым и военным флотом и контролировали морские пути во всем регионе, взимая дань с датских и шведских купцов и совершая набеги на близлежащие страны. Их столицей был легендарный город Аркона, а его хранителем - Святовит, четырехликий языческий бог. Но история совершила очередной поворот, и государство язычников-руян пало под натиском датских войск. За ними стоял весь христианский мир, стремящийся распространить свое влияние все на новые территории. В 1168 году датчане разрушили Аркону, сожгли статую Святовита, а тех, кто отказался принять христианство, попросту убили. Сегодня жители острова считают себя немцами и не вспоминают о славянских предках, а о существовании гордого языческого племени напоминают лишь руины Арконы. Большая часть территории древней столицы уже находится под водой - постоянные оползни планомерно разрушают скалу, на которой стоял город. Но даже когда море полностью поглотит Аркону, это место останется уникальным и будет притягивать путешественников со всего мира. Притягивать своей удивительной энергетикой, мистическими знаками и символами, встречающимися на каждом шагу, ослепительным контрастом между белыми скалами, синим морем и зеленым лесом, невероятным сиянием звезд на черном ночном небе. И те, кому удастся это прочувствовать, будут возвращаться на Рюген снова и снова».

Победительница конкурса красоты «Мисс Вселенная»-2019 Зозибини Тунци из ЮАР показала как выглядит ее лицо без макияжа и фотошопа. Зози стала первой коротко стриженной и всего второй чернокожей победительницей в истории конкурса: первой чернокожей «Мисс Вселенная» была Лейла Лопес из Анголы в 2011 году, когда Украина заняла второе место. Тунци является адвокатом естественной красоты и мотивирует женщин любить себя такими, какими они есть. «Я выросла в мире, где такие женщины, как я — с такими волосами и таким цветом кожи — никогда не могли бы считаться красивыми. Я думаю, что это должно прекратиться сейчас», — сказала Тунци в своем победном выступлении на сцене «Мисс Вселенная». 26-летняя Зозибини Тунци получила титул «Мисс Вселенная»-2019 в ночь на 9 декабря в Атланте. Зози — модель и активистка, а также дипломированный специалист по связям с общественностью. Ее рост — 178 см.

У столиці Франції Парижі 9 грудня 2019-го проходить перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін проводять чотиристоронні переговори в Єлисейському палаці.Перші перемовини Зеленського й Путіна закінчилися. Глава Кремля заявив, що залишився "задоволений" їх підсумками. Зеленський попередньо домовився з російським лідером Володимиром Путіним провести наступний обмін утримуваними особами до 31 грудня 2019 року. Водночас зазначається, що президенти не змогли дійти згоди у питанні кордону. «Щодо кордону зайшли в штики і не домовились», - заявив інформатор. За його словами, Путін наполягав на тому, що на окупованих територіях Донбасу мають спочатку провести вибори, а потім Україна отримає можливість контролювати кордон. Своєю чергою Зеленський відмовився від такої пропозиції. Окрім цього Путін пропонував розвести сили уздовж усієї лінії зіткнення на Донбасі, але зрештою домовилися про нові три ділянки розведення. Наразі невідомо, про які саме ділянки йдеться. Разом із тим лідери країни домовилися щодо подовження дії чинного закону про особливий статус Донбасу. Раніше Володимир Зеленський назвав основні три питання, які будуть обговорюватися на саміті – звільнення полонених за принципом "всіх на всіх", розведення військ по всій лінії фронту, а також умови проведення місцевих виборів на окупованих територіях.