20 листопада до порту Очаків Миколаївської області прибули малі броньовані артилерійські катери «Нікополь», «Бердянськ» та буксир «Яни Капу», які під час мирного переходу до свого порту у листопаді 2018 року були підступно атаковані та незаконно захоплені у полон надводними силами Російської Федерації. По поверненню, судна проходять первинний огляд з метою перевірки технічного стану, наявності відповідних агрегатів, обладнання та виявлення вибухонебезпечних предметів та хіміко-біологічних небезпек. На кораблях відсутня частина озброєння та обладнання. -Вже найближчим часом, з метою визначення ступенів пошкоджень, малі броньовані артилерійські катери та буксир підлягатимуть більш детальній перевірці, - наголосив командувач Військово-Морських Сил ЗС України адмірал Ігор Воронченко. 25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі незаконного захоплення у полон українських військових моряків. Відповідно до судового рішення, Росію було зобов’язано звільнити три українських судна та їх екіпажі. Огляд повернених кораблів здійснив також президент Володимир Зеленський. 

30 листопада 1939 року війська Радянського Союзу (близько пів мільйона людей, – ред.) вторглися у Фінляндію, це стало початком так званої «Зимової війни». Неочікуваний напад стався після того, як Кремль, побоюючись можливого нацистського наступу через Фінляндію, наполегливо закликав до обміну територіями. Це відсунуло б фінський кордон від Ленінграда на декілька десятків і сотень кілометрів. Остерігаючись радянських намірів, уряд Фінляндії відмовився. Радянський Союз розпочав, але не оголосив, війну. Радянські планувальники передбачили легку перемогу до 60-річчя Йосипа Сталіна 21 грудня. Та цього не сталося. Хоча Червона Армія в результаті стане переможцем у цій війні, поразка країни з населенням 3,7 мільйона людей сталася тільки через декілька місяців – і страшною ціною. На тлі міжнародного гніву щодо неоголошеного нападу на Фінляндію, міністр закордонних справ Радянського Союзу В’ячеслав Молотов стверджував по радіо, що літаки скидали не бомби, а запаси їжі для голодних фінів. Недооснащені фіни спершу з усіх сил намагалися протистояти радянським бронетранспортним колонам.  Однією дешевою протитанковою зброєю, яку розробили фіни, були коктейлі Молотова, виготовлені з бензину та дьогтю. Показуючи свій чорний гумор, оборонці назвали цю зброю ім’ям радянського міністра закордонних справ, в сенсі «випивка до їжі», про яку Молотов говорив по радіо, мовляв радянські літаки скидали на Фінляндію їжу. Так з’явилася зброя, яку й досі часто використовують у різних конфліктах. Чималу частину зброї, яку використовували фіни, вони конфіскували в радянських військових. Впродовж років, які передували радянському нападу на Фінляндію, у зв’язку з чисткою серед радянських військових під час «Великого терору» Сталіна, командування армії СРСР перебувало в повному хаосі. У січні 1941 року Вінстон Черчилль сказав про триваючу війну, що «Фінляндія показала, що вільні люди можуть зробити... Кожен може побачити, як комунізм розкладає душу нації; як робить її мерзенною та голодною в час миру, й доводить її ницість та огидність під час війни. Ми не можемо сказати, якою може бути доля Фінляндії, та не може бути більш сумного видовища... ніж те, що ця чудова північна раса може бути в результаті переможена і приведена до неволі гіршої, ніж смерть тупою, бридкою переважаючою силою». Під час допиту один в'язень згадував, що йому сказали, що він повинен «звільнити наших фінських трудящих друзів від капіталізму». Незабаром вояк зрозумів, що його обдурили: «Я на власній шкірі відчуваю те, як нас привітали ті, кого ми прийшли «звільнити»». Після тижнів руйнівних втрат на сході Фінляндії, радянське командування врешті змінило тактику та зосередилося на захопленні Гельсинкі на добре захищеному півдні країни. Своєю переважаючою кількістю радянські війська змусили виснажених фінів відступати. У березні 1940 року, коли червоноармійці увійшли до передмість Віїпурі, у фінів не було іншого вибору, як прийняти жорсткі радянські умови перемир'я. Прийняття перемир’я коштувало Фінляндії 11 відсотків її території, включно з другим містом країни Віїпурі, який росіяни назвали Виборгом. «Зимова війна» залишила після себе понад 25 тисяч загиблих фінів. СРСР у підсумку втратив понад 126 тисяч солдатів. Радянський лідер Микита Хрущов пізніше згадував «Усі ми – і в першу чергу Сталін – відчували у нашій перемозі поразку від фінів. Це була небезпечна поразка, оскільки вона заохочувала наших ворогів і залишала їх у переконанні, що Радянський Союз – це колос на глиняних ногах». Вже через рік після закінчення «Зимової війни» Фінляндія ухвалила рішення приєднатися до нацистського вторгнення в СРСР. Це тільки декілька знімків з приблизно 7000 фотографій з архіву Сил оборони Фінляндії, які оцифрували та опублікували в 2013 році.

На полігоні 235-го Міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів "Широкий лан" розпочалися двосторонні батальйонні тактичні навчання. У навчаннях бере участь 57 окрема мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка Оперативного командування "Південь" Сухопутних військ ЗС України. Під час навчань буде визначено рівень тактичної підготовки окремих батальйонів, що входять до складу бригади, відпрацьовано дії батальйонів спільно з приданими артилерійськими підрозділами. Але, крім звичних завдань, цього разу головна мета — перевірка готовності командного складу всіх рівнів до ухвалення конкретних рішень у складних непередбачуваних ситуаціях сучасного бою. Такий формат навчань дає змогу в штучно створених умовах приймати рішення та аналізувати їхню ефективність, спираючись на наявний технічний і людський ресурс підрозділу. У перший день навчань командири уточнювали завдання своїх і доданих підрозділів, визначали основні етапи дій у наступі, обороні, контрнаступі. Керівники навчань особливу увагу приділили питанню взаємодії між підрозділами, а також виконанню завдань по ввідних.

За радянських часів, якщо населення міста перевищувало мільйон, місто здобувало право на будівництво метро. Станції підземки, де щодня проходять десятки тисяч пасажирів, здавалися міським архітекторам тим місцем, яке може прикрасити похмурі будні радянських людей. 1977 року столиця Узбекистану Ташкент стала сьомим радянським містом, де побудували метро. Для декорування стін підземки запросили художників і дизайнерів, які мали зобразити на них величні сцени з історії Узбекистану та Радянського Союзу. Деякі станції прикрасили куполоподібними стелями та плиткою з орнаментом, що нагадує узбецькі мечеті доби Шовкового шляху. Інші оздоблені помпезними люстрами та мармуром як зали палаців європейських монархів. Видавництво путівників Lonely Planet назвало ташкентське метро одним з найгарніших у світі.

Розбиті вулиці, купа сміття й охоплені вогнем барикади – протести в Гонконзі, які локалізувалися біля Політехнічного університету, дедалі більше нагадують зону бойових дій. У ніч на понеділок поліція спробувала взяти територію штурмом, застосувавши водомети і сльозогінний газ. Але протестувальники підпалили барикади на підступах до головної будівлі вишу. Протистояння триває... Під стінами Політехнічного університету в Гонконзі не вщухають сутички. Замість студентів на подвір’ї навчального закладу загони спецназу. Місцеві видання пишуть, що колись спокійний район на півострові Коулун перетворився на зону бойових дій. Дороги завалені цеглою та сміттям. У ніч на 18 листопада поліція Гонконгу почала штурм території, яку з минулого вівторка утримують понад 200 протестувальників. Правоохоронці вимагали від активістів скласти саморобну зброю і погрожували притягнути до відповідальності «за участь у заколоті», а також застосувати бойові кулі. Мітингувальники відповіли «коктейлями Молотова», використовуючи для цього, зокрема, саморобні катапульти. За інформацією місцевої поліції, одного з поліцейських поранили в ногу стрілою з лука. Правоохоронні органи, у свою чергу, застосували сльозогінний газ і водомети з синьою фарбою. Це змусило демонстрантів відступити назад на територію університетського містечка. Дорогою вони підпалили барикади на пішохідному мосту, що веде до головної будівлі навчального закладу. Влаштувавши вогняну завісу, демонстранти намагалися не дати правоохоронцям Гонконгу дістатися стін навчального закладу. Зрештою, поліція Гонконгу штурмом взяла містечко Політехнічного університету. Частина мітингарів заблокована в іншій частині будівлі. Кільком студентам, які перебували в заблокованій поліцією будівлі університету, вдалося вибігти на вулицю і виїхати на скутерах і мотоциклах. Кілька десятків людей лишилися в будівлі навчального закладу, за повідомленнями активістів, вони не мають води і продуктів. За даними місцевих ЗМІ, є заарештовані і поранені. Їх кількість уточнюється. Багатотисячні марші протесту почалися в Гонконгу півроку тому, коли уряд запропонував дозволити екстрадицію до основної території Китаю правопорушників, підозрюваних у кримінальних злочинах. Відтоді адміністрація Гонконгу неодноразово оголошувала про відмову від цього законопроєкту, але протести під гаслами захисту автономії Гонконгу в складі Китаю не припинялися. Протестувальники вимагають відправити у відставку владу Гонконгу, провести реформи й розслідувати дії поліції проти демонстрантів, а також оголосити амністію всім затриманим у перебігу протестів.

17 ноября в Белграде на стадионе Райко Митича сборная Украины в заключительном матче отбора на Евро-2020 сыграла вничью со сборной Сербии. Украинцы ушли от поражения на 93-й минуте - 2:2. Уже на девятой минуте хозяева открыли счет, реализовав пенальти, на что сине-желтые ответили результативным ударом Яремчука. Во втором тайме защита украинской команды упустила Митровича, который забил свой десятый гол в рамках кампании. Однако на последних секундах Украина смогла уйти от поражения благодаря голу Беседина, который вышел на замену. Это был последний матч сборной Украины в рамках отбора, команда Шевченко ранее забронировала за собой первое место в группе В. Сербия в итоге заняла третье место, пропустив вперед Португалию. Голы: Тадич 9 пен., Митрович 56 - Яремчук 33, Бєсєдін 90+3

Министерство обороны Украины получило партию специализированных бронированных автомобилей «Новатор». Эти современные бронемашины разработаны и произведены компанией «Украинская бронетехника» по заказу оборонного ведомства.«Новатор» сконструирован с учетом самых современных требований к технике подразделений специального назначения с использованием шасси, приспособленного к эксплуатации в сложных условиях бездорожья с колесной формулой 4×4 и 6,7-литровым турбодизельным двигателем. Автомобиль полной массой 8845 кг способен преодолевать водные преграды глубиной до 0,7 м и подъем 60%, а также развивать скорость по шоссе от 140 до 170 км/ч в зависимости от типа двигателя.К разработке и последующим модернизациям СБА «Новатор» привлекались офицеры и бойцы ВСУ – Морской пехоты, Десантно-штурмовых войск, Сил специальных операций и Войсковой разведки Сухопутных войск, а также офицеры спецподразделения СБУ «Альфа», Государственной пограничной службы и спецподразделения Национальной полиции КОРД.Одновременно с передачей заказа была проведена демонстрация СБА «Новатор» с боевым модулем «Ива», оснащенным пулеметом калибра 12,7 мм.

Уровень воды в Венеции достиг рекордно высокой отметки — 187 сантиметров. Затоплено 85% территории города, в том числе улицы и площади. Более высокий уровень воды в Венеции был зафиксирован лишь в 1966 году, когда город пострадал от разрушительного наводнения, — тогда вода достигала 194 сантиметров. Из-за наводнения уже погибли два человека. Мэр Луиджи Бруньяро объявил в городе чрезвычайную ситуацию. Он связывает аномальный уровень воды с глобальным потеплением. «Сейчас правительство должно прислушаться. Это последствия климатических изменений — и цена за них будет высока», — сказал Бруньяро. На пресс-конференции он заявил, что устранение последствий наводнения обойдется в сотни миллионов евро. Стихия повлияла на работу Венецианской биеннале — сегодня она закрылась, хотя должна была продлиться до 24 ноября. Представительница биеннале подтвердила закрытие обеих локаций — Центрального павильона и Арсенала, а также национальных павильонов в комментарии изданию Artnet News. Организаторы надеются, что они смогут возобновить мероприятия, однако это будет зависеть от того, повысится ли в дальнейшем уровень воды.

Украинец Александр Святов выиграл грин-карт и уехал в США, теперь он служит в пехоте американской армии по контракту — в американскую армию принимают иностранцев, и уже через год службы вы можете получить американское гражданство и множество льгот. Про свои приключения Саша рассказывает на ютуб-канале а также в телеграме. Для начала немного о том, что из себя представляет армия США. Первое и самое важное — в армии США не существует никакого призыва, абсолютно все военнослужащие являются контрактниками. Фразу "закосить от армии" для американца вы просто не переведёте — туда идут только те, кто на самом деле этого хочет (чаще всего — мечтает с детства), а медкомиссии не стараются забрать в армию всех кривых да больных, а наоборот — стараются найти у вас всевозможные болячки, чтобы не пустить в армию. Второй момент, который отчасти вытекает из первого — в армии США совершенно нет дедовщины и произвола. Да, офицеры (и в особенности сержанты) достаточно жестко общаются с солдатами (особенно на первой ступени обучения) — приучая к тяготам армейской жизни, но никто никогда не будет унижать ваше достоинство, а сержант никогда не поручит сделать что-то (например, комплекс физических упражнений), чего не может сделать сам. Рядовые же солдаты находятся на равных правах и стараются всячески поддерживать друг друга. Более того — обучение в целом считается успешным только в том случае, если из солдат удалось сколотить команду. И третье — армия США содержится на деньги демократического общества, интересы которого защищает — и поэтому полностью отчитывается перед тем самым обществом о том, на что тратятся налоги людей. Ситуация, чтобы солдат кормили гнильём или выдали плохую некачественную форму — в США невозможна в принципе, потому что это тут же станет широко известно, и все виновные понесут наказание за коррупцию. Впрочем — этого никто и не пробует делать. За свою службу в американской пехоте обычные рядовые получают ежемесячную зарплату в размере около $1800-$1900. Еда, проживание, армейская одежда — всё за счёт армии США и американских налогоплательщиков. По словам Александра, за вычетом мелких трат на всякие дополнительные нужды, в месяц получается откладывать по $1000-$1500 чистого заработка. А теперь давайте посмотрим на фотографии.  

Во вторник, 12 ноября, под зданием Верховной Рады снова собрались люди. Причем, стены парламента сотрясались от музыки и пламенных речей от сразу двух митингов. Обе акции касались наделавшего много шума законопроекта о рынке земли, который мог создать теоретическую возможность приобретения земель иностранцами. Тот факт, что данный документ сняли с повестки дня и перенесли минимум до среды, 13 ноября, никак не останавливал пришедших под стены ВР людей. Все хотели высказать свое мнение и делали они это весьма активно. Недавно правительство Украины подало на рассмотрение парламента законопроект, который должен запустить продажу земли сельскохозяйственного назначения в Украине. По мнению авторов документа, за время действия моратория, который действует с 2001 года, в Украине возник теневой рынок земли. Он стал эдаким рассадником коррупционных схем, а отсутствие конкуренции привело к падению арендной платы. Противники же данного законопроекта сетуют на то, что благодаря снятию моратория украинскую землю попросту раскупят «подешевке» транснациональные корпорации. А деньги от продажи, как обычно, проедят. Акция против снятия моратория на продажу земли собрала весьма разношерстную толпу. Здесь собрались как молодые представители радикальных организаций, таких как «Свобода» и «Национальный корпус», так и просто социально-активные граждане Украины, в основном пенсионного возраста. Противники законопроекта установили у стен парламента сцену, где спичи различных ораторов чередовались музыкальными паузами. А на улице Грушевского припарковали около 15 тракторов. На технику повесили плакаты с лозунгом «Ні роспродажу української землі». Также митингующим установили палатку, где после небольшого ожидания в очереди можно было получить теплый чай. Радикально настроенная молодежь была немногословна, но парни и девушки крепко сжимали флаги с логотипами своих организаций. Рядовые граждане были более сговорчивы и призывали не принимать законопроект о земле. Они опасались того, что более богатые иностранцы выкупят о менее богатых украинцев всю землю и оставят страну вовсе без земельных ресурсов. А деньги, которые получит Украина от таких инвестиций, не дадут ожидаемого толчка для экономики. Митинг в поддержку законопроекта собрал примерно вполовину меньше людей, чем у его противников. Тут обошлось без националистов и других общественных организаций. Как объяснили пришедшие на него люди, они в основном все являются владельцами земельных паев. Но по тем или иным причинам им он не нужен, а продать его сейчас для них нет никакой возможности. Митингующие добавляли, что Украина — это демократичная страна и никто им не в праве запретить распоряжаться своей собственностью. Люди держали в руках плакаты с изображением Кем Чен Ына и надписью «Украина — не Півчнічна Корея». Кроме того, участники обоих митингов не упускали возможности поспорить со своими оппонентами, а также обвинить их в продажности. Несмотря на это, силовых конфликтов или слишком уж горячих выяснений отношений между участниками не было. Возможно этому поспособствовало также большое количество провоохранителей и кордон полицейских, разделяющий обе акции.