Українські військові отримали 70 одиниць озброєння та військової техніки, зокрема, модернізовані танки Т-72, нові БТР-3, високоточні протитанкові комплекси «Стугна-П» та «Корсар», мобільну РЛС кругового огляду «Дельта», новітні броньовані автомобілі «Варта» та «Новатор», а також 82-мм міномети українського виробництва.Озброєння української армії сучасною зброєю і технікою - наша відповідь на істерії і провокації РФ проти України. Про це сказав Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов сьогодні під час передачі військової техніки та зброї військовим на «Київському бронетанковому заводі». Танк Т-72 - це бойова машина, яка пройшла глибоку модернізацію, що дозволяє ефективно використовувати його в умовах сучасного бою. «Дуже гарно показав себе на сході вітчизняний БТР-3, який був серйозно допрацьований після використання у бойових умовах, що дозволило значно збільшити ефективність його застосування та досягти високої точності ведення вогню з усіх видів озброєння», - зазначив Турчинов. «Потужні, ефективні та надійні протитанкові ракетні комплекси виробництва КБ «Луч» відомі далеко за межами нашої країни і мають великий попит на зовнішніх ринках озброєнь», - заявив Турчинов, додавши, що, зокрема, «Стугна-П» не поступається «не лише російським, але й європейським та американським аналогам».Лише за 3 квартали поточного року підприємства ДК «Укроборонпром» передали українському війську «понад 3500 одиниць озброєння та військової техніки, з них понад 2000 одиниць – нове та модернізоване озброєння». «Мова йде про бронетанкову, морську та авіаційну техніку, ракетне-артилерійське озброєння, системи протиповітряної оборони, засоби зв’язку та радіоелектронної боротьби», - зазначив Секретар РНБО України, висловивши сподівання, що темпи забезпечення новою зброєю та військовою технікою нашої армії та інших силових структур не повинні зменшитись і в наступному році. «Сподіваюся, це знайде своє відображення в Державному оборонному замовленні на наступний рік, та в бюджеті, який найближчим часом має бути затверджений в парламенті», - додав він. Окрім того, Турчинов зазначив, що над виконанням державного оборонного замовлення активно працює і недержавний сектор оборонно-промислового комплексу. «Прикладом цього є броньовані машини «Варта» і «Новатор», та 82-мм міномети, які ми сьогодні передаємо військовим», - зазначив він, підкресливши, що «Новатор» за характеристиками «є найбільш швидкісною та маневреною бронемашиною серед тих, що сьогодні перебувають на озброєнні». Секретар РНБО також повідомив, що нові українські 82-мм міномети мають зменшену вагу та підвищені експлуатаційні характеристики за рахунок використання у конструкції спеціальних сплавів при високій дальності та точності враження цілей. «Важливо, - відмітив О. Турчинов, - що ми маємо можливість передати нову техніку і зброю не лише на фронт, а й у військові навчальні заклади для того, щоб курсанти могли безпосередньо опанувати сучасну зброю та проходили навчання на новій техніці, якою вони командуватимуть після отримання офіцерських погонів».

"Вода не є природнім середовищем для існування людини. Тому водолазна справа вимагає від водолазів-розвідників фізичної сили, надзвичайної психологічної стійкості та витривалості. Водолазна справа - справа мужніх", - 73 морський центр спеціального призначення

Самая масштабная и яркая выставка свадебных платьев Expo Wedding Fashion Ukraine 2018 собрала более 3000 человек из 20 стран мира. В течение нескольких дней на подиуме были продемонстрированы 1000  тончайших и элегантных платьев от 30 украинских дизайнеров. Сотни профессиональных баеров из ЮАР, Иордании, Израиля, Канады, США, Турции, Нидерландов, Китая, Испании, Италии, Греции, стран Балтии, Казахстана и других стран познакомились с коллекциями свадебных нарядов и заключили предварительные сделки.

В этом году зима пришла в столицу рано. Сегодня, 14 ноября, в Киеве пошел снег, который превратил город в сказочное королевство и наполнил улицы новогодней атмосферой. Снег шел целый день. Этот преждевременный приход зимы вызвал ажиотаж в социальных сетях. Instagram заполонили фотографии восторженных жителей и гостей Киева. Журналисты также прогулялись по городу чтобы поймать в свой объектив реакцию людей на первый снегопад.

Поблизу Кримського, що на Луганщині, щодня точаться бої між солдатами Збройних сил України та керованими Росією силами на Донбасі. Відстань між позиціями від 40 до 200 метрів. На одному із взводно-опорних пунктів служить Євген. У нього позивний «Одуванчик». Походження такого псевдо він не пам’ятає, адже на війні уже четвертий рік. Служить ще з другої хвилі мобілізації (з 2014 року). Досвідчений солдат нерадісно згадує бойовий шлях, ба більше, не хоче про «неприємні речі» говорити вголос. Згадує сім’ю. Ще б пак! За роки війни у нього підріс трирічний син. Коли Євген їхав воювати, старший син ще був дитиною, а тепер, за його словами, – дорослий чоловік. Історія воїна, який нині перебуває на одному з найгарячіших напрямків фронту на Донбасі.

Во вторник, 13 ноября, около 16:40, на пересечении улиц Саксаганского и Шота Руставели прорвало трубу горячего водоснабжения диаметром 400 миллиметров. В результате ЧП провалился асфальт и кипяток затопил проезжую часть, некоторым пешеходам обожгло ноги. Около 18:30 на месте провала начали работать представители «Киевтеплоэнерго» и полицейские. На данный момент ликвидацией последствий занимаются два аварийных автомобиля. Кроме того, на месте работает машина для эвакуации авто Renault Logan одной из служб такси, которое попало в зону подтопления. Водитель и пассажиры успели выбраться. Движение по дороге коммунальщики уже перекрыли, вскоре место провала оградят, после этого начнутся ремонтные работы. Чтобы локализовать повреждения, аварийные службы перекрыли подачу горячей воды двум жилым домам. Специалисты «Киевтеплоэнерго» планируют ликвидировать повреждения и восстановить подачу горячей воды до 15:00 14 ноября. Прорыв трубы изменил маршруты общественного транспорта. Заблокировано движение троллейбусов 3, 12, 14, 40, 40к и автобусов 55, 69 на улице Жилянской — улице Шота Руставели.

Найстаріший житловий будинок Києва розташований по Контрактовій площі, 7, у найстарішій його частині – Подолі, в кварталі, окресленому вулицями Фролівською, Боричів Тік, Андріївським Узвозом і Контрактовою Площею. Один із небагатьох цегляних будинків цивільної архітектури Подолу кінця 18 століття, що зберігся після пожежі 1811 року. Після будівництва посольства Нідерландів, будинок не проглядається з вулиці. Побачити його можна, зайшовши в арку з вулиці Фролівської.Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення. Архітектор: Михайло Іконніков (прибудова 1861 року). Роки будівництва: 1760, 1797, 1861. Архітектурний стиль: класицизм«Коли я народився у 1960 році, вся ця садиба разом з територією, де зараз посольство Нідерландів, належала моїй сім’ї. Коли мені було 2 роки її націоналізували – наш дім переробили під комуналку. Його поділили на 5 квартир, де загалом жили 27 людей. Моїй сім’ї залишили лише кімнату на верхньому поверсі. Кожна кімната була окремою квартирою. Вже набагато пізніше я зміг повернути цей будинок – щось викупив, щось відсудив. З одного боку – це мій спадок, з іншого боку – я багато за що заплатив.Історія цього дому почалась у 1760 році, коли дворянин Леонтій Вишневський купив цю ділянку. Тут стояв дерев’яний будинок із кам’яним підвалом. Я бачив лише один аналог такого ж підвалу – дім Кочубея у Батурині. Потім тут двічі була пожежа. У 1797 році, після однієї з них, Вишневський на цьому підвалі побудував кам’яний поверх. У кімнаті, де ми сидимо, була кухня, друга кімната слугувала залом для прийому гостей. Завдяки пожежі й відома точна дата зведення будинку. Набагато пізніше, вже у 1861 році, онука Вишневського замовила у відомого на той час архітектора Іконнікова проект другого поверху, який одразу і звели.У 1891 мій прадід Максим Федорович Нєчяєв купив цей будинок. Він був кондитером, на території садиби знаходилось кондитерське виробництво. Його сім’я до того ж мала власну лавку на Контрактовій площі, де вони і продавали свою випічку. Брендовою продукцією були «Нечаевские пряники». Нині з усього кондитерського надбання в мене лишився лише ніж для нарізки халви.Радянські репресії не оминули мою родину. Тато при Сталіні відсидів шість років в таборах, але якщо по батьковій лінії родичі були купцями, то по маминій – дворянами, а їм прийшлось ще гірше. Я достовірно знаю про дев’ятьох розстріляних родичів.Відкривати власний дім для відвідувачів – для України практика незвична. Я людина не дуже могутня і не дуже багата, тому публічність для мене – це захист. Це завжди був ласий шматочок території. Тепер завдяки музею багато людей знають і хто я такий, і про будинок. Його всіляко намагались знести при радянській владі, але нас треба було кудись переселяти. Це все було для них не дуже просто, бо ми не давали згоду на це. На сьогодні у нашого будинку статус пам’ятки архітектури і він вже затиснутий у дворі більшими будівлями, що дуже ускладнює проїзд. З огляду на ці факти, сьогодні він не є комерційно привабливим – мороки з ним більше, ніж зиску.Тут є водопровід, є газ. На всіх поверхах залишились старі пічки, тому навіть якщо газу не стане – опалимось. Проблеми з будинком були і залишаються. Я відремонтував все, що міг, а лишились тільки дуже затратні роботи. Під домом йде теплотраса і її двічі проривало. Підвал заливало кропом 90 градусів. Двічі по 3-4 тижні будинок стояв у пару, а тут багато дерев’яних деталей, які після таких аварій починають гнити. Довелось і за свої гроші перекласти трубу, і рятувати дерево, але поки я не все можу привести до ладу.Історія моєї сім’ї, звичайно, змусила мене цікавитись минулим. Я сам ніколи спеціально не збирав антикваріат, але як ви бачите – в цій кімнаті є багато старожитностей. Тут є предмети і з трипільських, і навіть з давньогрецьких часів. Дещо лишилось від тата. Окрім того, в мене є старі фотографії садиби і всі її проекти. Тут, наприклад, не побудоване ще одне крило, яке в одному з проектів є. Після пожежі 1811 року планування Подолу було змінено. Тут, де зараз двір, була вулиця. Дерево, що росте на вході, моя матір посадила 8 травня 1945 року.Сьогодні у будинку відкрито музей, проходять різні зустрічі, концерти. Я лишив лише одну кімнату зверху, куди не заходить ніхто, крім членів родини. Все ж маємо мати хоч якийсь приватний простір у власній оселі. Коли мені хочеться побути одному, я сварюсь (сміється). Все одно ж ніхто не дасть, але, часом, дуже хочеться».Костянтин Сергійович Малєєв , 57 років, соціолог.Фото: Діана Андруник

На калифорнийском побережье уже несколько дней продолжаются крупнейшие за последние 85 лет лесные пожары. Только по официальным данным в огне погиб 31 человек, еще около 200 числятся пропавшими без вести. Из региона эвакуировали почти 250 тысяч человек, о сгоревших домах сообщили уже несколько голливудских звезд

"З розмови на полігоні між військовими хлопцем та дівчиною:– Моторошно?– Не зрозуміло!– Бачила карту Google Maps? Так це так само!Все буде добре! Ти головне стрибай енергійніше, а вітер тебе підхопить, а матінка земля мягесенько зустріне! Лише той, хто хоча б раз одягав на сабе парашут, заходив до повітряного судна та дивився у кругленьке віконце вертольоту, а потім здійснював стрибок - зрозуміє цей діалог! Небесної блакиті, штилю або вітру в спину, приємного польоту далеко від товариша) та м'якого приземлення — ось такі побажання досвідчених десантників для новачків! "Тягни задні. Скоро земля!" Нашим першоразникам пощастило: їх випускаючим сьогодні був Герой України, лейтенант Володимир Соснін. Гарний початок десантної кар'єри", - прес-служба 95-ї бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ

Об 11-й годині 11 листопада 1918 року у Франції – в одинадцять годин одинадцятого дня місяця – замовкли рушниці Першої світової війни. Після більш ніж чотирьох років жорстокої війни та понад 16 мільйонів смертей військових та цивільних, почали діяти умови загального перемир’я. Війна змінила мапи, представила жахливі методи ведення війни та змінила геополітичний баланс сил, покінчивши з імперіями та створивши на цих територіях низку незалежних держав у Європі. Ці фотографії відображають людську плату за те, що пізніше назвали «війною, щоб закінчити усі війни».