74-ю годовщину освобождения от нацистов Одесса отпраздновала относительно спокойно. Политизированная часть одесского общества целый день готовилась к вечерним мероприятиям на Аллее Славы: представители бывшего Антимайдана запланировали на 17:00 возложение цветов. В это же время пообещали подойти представители патриотических организаций — по словам активиста Демьяна Ганула, чтобы проконтролировать работу полиции и не допустить появления запрещенной символики. Обе стороны, различающиеся преимущественно половозрастным составом явились в срок, однако ограничились словесной перебранкой. В ответ на крики пожилых женщин: «Одесса-город-герой», — молодые люди спортивной наружности отвечали: «Україна понад усе». А когда на мемориале включили гимн Украины, часть любителей России попыталась перекричать его песней «Вставай, страна огромная». Конфликтов удалось избежать благодаря слаженной работе полиции, разделявшей оппонентов. В итоге антимайдановцы смогли спокойно возложить цветы. Их лидер Морис Ибрагим выступил перед собравшимися и заверил, что горожане «не забудут, кто освободил Одессу от фашистских захватчиков», и пригласил всех сюда же на 9 мая. В окружении полиции представители Антимайдана прошли до трамвайной остановки на улице Успенской и спокойно разъехались по домам.

Аби зберегти традиції другого дня Великодня і водночас не перетворити цих звичаїв на безлад, усіх прихильників водяних забав цього «Поливаного понеділка» запросили на центральну площу міста Львова. Перед входом у міську раду з 12.00 до 15.00 год. тривали веселі обливання водою. Як зазначили організатори, цього року участь в заході взяла рекордна кількість осіб. Для того, щоб все відбувалося культурно та весело, за порядком стежили працівники правоохоронних органів та «Муніципальна дружина». Такий захід у Львові влаштували уже п'ятий рік поспіль. Традиційно, для поливання були встановлені спеціальні резервуари, які подають воду. Як зазначили у «Львівводоканалі», під час роботи установок в попередні роки в середньому використовували до 20 метрів кубічних питної води. А на вході на площу Ринок встановили «водяні ворота». Було весело та мокро…

Жюри ежегодного конкурса, проводимого Международным обществом банкнот (IBNS), присудило звание «Банкнота года» купюре номиналом 10 швейцарских франков, пишет Business Insider. На лицевой стороне банкноты изображены руки, в одной из которых — дирижерская палочка, на обратной стороне — швейцарская железная дорога. Для Швейцарии это уже вторая победа подряд: в прошлом году первое место присудили купюре номиналом 50 швейцарских франков. На победу среди прочих претендовали купюры номиналом 100 норвежских крон, 100 мексиканских песо, 100 израильских шекелей, 10 шотландских фунтов и 10 австралийских долларов. Всего в конкурсе участвовали 170 банкнот, выпущенных в разных странах в течение 2017 года. Помимо визуальной составляющей эксперты оценивали и то, насколько сложно подделать ту или иную банкноту.

5 квітня у Києві рятувальники провели практичні навчання з ліквідації пожежі і задимлення в одному з центральних торгово-розважальних комплексів столиці.

Після морозного березня, який для Києва став найхолоднішим з початку XXI століття, до столиці нарешті завітало довгоочікуване тепло і сонце. Перший по-справжньому весняний день значно збільшив кількість перехожих на вулицях міста. Синоптики обіцяють: така погода буде увесь тиждень.

Міністром оборони України 2 квітня 2018 затверджено нову редакцію Порядку застосування Каталогу продуктів для нової системи харчування, який упорядковує організацію харчування особового складу у військових частинах. На таке харчування всі війсьові частини мають перевести до 2019 року. Відповідні фото опублікувало Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

Минский блогер Максим Мирович: "Недавно я вернулся из Праги, где наснимал много всего интересного. Сегодня я хотел бы показать вам, как живут пражские городские окраины. Район, в котором я побывал, располагается на самой окраине города и представляет собой типичный советский микрорайон, застроенный панельными зданиями. Если вы считаете, что совковые панельные окраины просто обречены на жалкое существование — то обязательно прочитайте мой сегодняшний пост про Прагу — и вы увидите, как могут выглядеть страшные советские районы, если в них вкладываются деньги. Глядя на Чехию или Эстонию, у меня не возникает вопросов вроде "где деньги, Зин?"Итак, в сегодняшнем посте — большой и интересный рассказ про бывшие советские окраины города Праги — вы воочию увидите, во что можно превратить "совок", если не разворовывать народные деньги.

В Киеве прошла акция "Киев в голубом" в поддержку людей, страдающих аутизмом. Участники выстроились в голубую ленту, которая является символом аутизма и выпустили шары, чтобы показать, что дети с аутизмом – часть общества. Целью акции является привлечение внимания к проблемам аутизма в Украине, поскольку в стране нет статистики количества детей, страдающих аутизмом, и отсутствует ранняя диагностика и реабилитация. Во время мероприятия дети собрали большой пазл-сердечко и приняли участие в творческих мастер-классах.

Прес-служба 14-ї ОМБр: "Знешкодимо противника за будь-яких погодних і природних умов, здолаємо будь-які перешкоди! На цей раз – водні. Форсування водних переправ, розширення плацдарму для ведення бою, потужний стрімкий наступ, вогонь – ворога знищено всіма силами й засобами! Ми вчимося, вдосконалюємо навики, аналізуємо помилки, і знову, діючи злагоджено й чітко, йдемо в бій. Поки на полігоні"...

Мозаїка стала публічним образотворчим мистецтвом радянських чиновників після 1918 року, коли тодішній керманич держави Володимир Ленін усвідомив, що монументальні публічні картини, якими він спочатку планував прикрасити свої утопічні міста «майбутнього», могли знищити жорстокі зими, які панували в СРСР. Після анексії Росією українського півострова Крим в 2014 році та насильницький дій на Донбасі більшість комуністичних фресок в Україні, які були у відкритому просторі, зазнали на собі «декомунізації» – їх почали віддирати або розбивати. Спершу це відбувалось стихійно, під час вуличних акцій активістів, згодом, у 2015 році, Верховна Рада ухвалили пакет законів, які набули чинності 21 травня. Мозаїки, які залишилися з радянських часів, зіткнулися з невизначеним майбутнім. Виступи на захист і підтримку таких розписів стають все менш популярними. Але ініціатива зберегти або принаймні документувати фрески набирає обертів. Катерина Філюк – одна з кураторів фонду «Ізоляція» – «Платформи культурних ініціатив» в Україні. У серпні 2017 року «Ізоляція» виступила зі закликом «Допоможи нам врятувати українську мозаїку!». Завдяки заклику виникла невелика, але активна спільнота учасників з усієї України, які локалізують і фотографують фрески радянського періоду. Любава Іллєнко, одна із засновників ініціативи збереження мозаїки радянської епохи, вважає, що група була однією з перших, хто взявся досліджувати джерела та авторство мозаїк радянського періоду. Іллєнко каже, що вона планує врешті запустити застосунок, який люди зможуть використовувати, щоб локалізувати мозаїки, що залишилися в Україні, а «Ізоляція» сподівається, що одного дня можна буде перенести частинки мозаїки, які опинилися під загрозою, і створити мобільну експозицію українських мозаїчних панно, щоб їх могли побачити у будь-якій точці країни, хоча один із кураторів програми визнає, що така мрія нездійсненна. Іллєнко подала заявки на кілька грантів за її роботу, але вона каже, що на тлі війни з бойовиками, підтримуваними Росією, «жахливо важко фінансувати щось, коли мова йде про радянське мистецтво».  Любава Іллєнко на запитання Радіо Свобода, що вона відчуває, коли стоїть перед мозаїкою радянського часу, відповіла: «Я відчуваю лише сум, тому що це мистецтво так важко зберегти»