2 листопада у Києві на НСК «Олімпійський» відбувся матч четвертого туру групової стадії Ліги чемпіонів між київським «Динамо» та каталонською «Барселоною». Гравці боролися за за перемогу, яка дала б змогу набрати важливі залікові бали у групі Е. За протистоянням команд стежив румунський арбітр Овідіу Хацеган.Стартовий склад команд: «Динамо»: Бущан – Кендзьора, Забарний, Сирота, Караваєв – Сидорчук, Шапаренко, Буяльський – Де Пена, Циганков – Гармаш; «Барселона»:  тер Штеген – Мінгеза, Ерік Гарсія, Лангле, Альба – Бускетс, Френкі Де Йонг, Гаві – Дест, Депай, Коутіньо. Перший тайм закінчився з рахунком 0:0.  У другому таймі, на 69-тій хвилині у ворота «Динамо» перший та єдиний в цьому матчі гол забив представник «Барселони» Ансу Фаті (10 номер). «Динамо» та «Барселона» зустрічалися вже 11 разів і жодного разу не зіграли внічию. Тричі перемогу здобували кияни та вісім разів – каталонці. Фаворитом цього поєдинку букмекери називали «Барселону».

Мобільний шпиталь ДСНС України для хворих на COVID-19 у Каховці, що на Херсонщині вже кілька днів приймає пацієнтів. Наразі там перебуває 56 хворих на коронавірусну хворобу. З них кисневу підтримку отримують 42 госпіталізованих. Більшість пацієнтів (54) не були вакцинованими проти COVID-19. Розгортання мобільного шпиталю – приклад того, що медична система має межу, коли лікарні вже не спроможні приймати всіх хворих, яким потрібна стаціонарна допомога. Це вимушений крок, який потрібен, щоб врятувати життя та здоров’я наших громадян.Саме тому Міністерство охорони здоров'я України вкотре закликає записатися на щеплення та захистити себе та близьких від COVID-19.

Київ відомий великою кількістю парків, що ідеально підходять для прогулянок в будь-яку пору року. Одним з найкращих парків столиці по праву вважається садово-парковий комплекс "Феофанія", розташований на межі Голосіївського району Києва та Київської області. Ще з 15 століття на цій території розташовувалися монастирські землі, на початку 20 століття вони були націоналізовані, а на їхній території облаштували державне сільськогосподарське підприємство. Згодом тут почали облаштовувати садово-парковий комплекс. Вже за часів незалежної України на території "Феофанії" провели реконструкцію зони відпочинку біля ставків з облаштуванням каналізації, водопостачання, альтанок, фонтанів, прокладанням мощених доріжок, облицюванням берегів і багатьом іншим. Також були організовані пункти громадського харчування, санвузли та контрольно-пропускний пункт з парковкою. Вхід на територію "Феофанії" платний – дорослий квиток обійдеться в 40 гривень, а дитячий – в 20 гривень. Дістатися до парку можна маршруткою № 444 від станції метро Дружби Народів до кінцевої зупинки.

Найближчі тижні в одеському порту стоятиме український криголам «Ноосфера». В серпні 2021 року його придбали у Великій Британії для наукових досліджень в океані і обслуговування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Науковий корабель придбали за п’ять мільйонів доларів і науковці-полярники кажуть, що це невеликі гроші за можливості, які відкриває колишній «James Clark Ross». Науковці обіцяють екскурсії на судно для всіх охочих, але наступного місяця. Поки що на борт пропустили тільки журналістів, а також дитячі екскурсійні групи.

До Гелловіну – вечора всіх святих, який традиційно святкується в ніч проти 1 листопада, в суботу, 30 жовтня в Києві пройшов «Парад зомбі» (Zombie Walk). Учасники були одягнені в костюми нечесті та загримовані під різних містичних істот та кіноперсонажів.Сотні зомбі, примар, мутантів та іншої нечисті, яка, за повір'ям, оживає в ці осінні дні, вийшли на вулиці міста лякати перехожих моторошним виглядом, криками та поведінкою. Захід відбувся біля Золотих воріт, далі, через Хрещатик та Арку дружби народів, колона рушила до Володимирської гірки. За задумом організаторів колону «зомбі» супроводжували люди в камуфляжі та протигазах, вони «відстрілювали» монстрів і знищували зомбі-вірус. Під час події охочі також могли взяти участь у тематичних іграх та квестах.

На пагорбах між бульваром Дружби Народів та Ботанічним садом ім. Гришка знаходиться мальовничий район Звіринець, історія якого сягає давньоруської доби. Тоді тут були мисливські угіддя князів, а також був заснований печерний монастир, відроджений в добу незалежності України. Район малоповерхової забудови пізньої імперської доби, Звіринець постраждав від вибухів військових складів влітку 1918 року, проте в наступний період історії залишався патріархальною місцевістю, де до останніх років можна було побачити численні будиночки, яким по 130-150 років. Багато з цих будиночків знесені вже в наші часи. Найбільш цікавими вулицями Звіринця є вулиці Мічуріна, на якій розташований Звіринецький монастир, та вулиця Тимирязівська, що йде вздовж Ботанічного саду. На них можна побачити залишки приватної забудови старих часів, а також нові претензійні особняки. Район цей подобається представникам дипломатичного корпусу, а рівно й вітчизняним багатіям. Останні зробили його одним з елітних в столиці, що сприяє знищенню решток старовини. Подивимося, що можна побачити на двох головних історичних вулицях району в наш час

Південь Хмельницької області є достатньо популярним місцем туристичних мандрівок. Тут знаходиться одне з найцікавіших історичних міст країни – Кам’янець-Подільський з його неповторним рельєфом. З нього можна відправитися у бік Дністра, на чудові береги Бакоти – затопленої водосховищем долини, яка продовжує зберігати свою чарівність, ставши при цьому ще таємничою. Недалеко від Бакоти знаходяться інші пам’ятки природи – геологічно-палеонтологічний заказник в Китайгороді (це село колись було повноцінним містечком) та говіркий та прохолодний водоспад Бурбун. Не менш цікавою є природа навколо садиби Отроків епатажного магната кінця ХVIII-го та початку ХІХ ст. графа І. Сцибор-Мархоцького. Граф розпланував околичні місця як величезний парк, від його ж помістя залишився господарський двір, обладнаний в стилі замку. Зараз там можна зупинитися та відпочити. Але безумовною «родзинкою» цієї частини Поділля є садиба іншого графа – В. Орловського, що зветься Маліївці. З вересня цього року вона, побувши сто років санаторієм, стала музеєм. Тут  частково збереглися інтер’єри, а центральна зала відреставрована декілька років тому. Недалеко знаходиться напрочуд мальовничий водоспад. Село Сутківці відомо унікальною Покровською церквою, перебудованою в 1470-х роках з оборонної вежі - цей храм є одним з двох такого типу в Європі! Друга, більш поруйнована, знаходиться у французькому містечку Етамп. В с. Стара Ушиця господарство «Перлини Бакоти», що спеціалізується на вирощуванні лікарняних трав, стане приємним бонусом для бажаючих попити й придбати чаї та настоянки, зроблені на основі цих трав. Приємної вам подорожі тими краями!

Пункт вакцинації населення проти COVID-19 у Міжнародному виставковому центрі в Києві продовжує щоденно щеплювати українців. Водночас відчутного збільшення напливу людей на тлі посилення карантинних заходів не відчувається. У пункті вакцинації працює достатня кількість медичного персоналу. Відвідувачів заздалегідь просять дотримуватися маскового режиму й затуляти носа. При цьому за дотриманням соціальної дистанції у пункті не стежать. У разі виникнення черги люди утворюють натовп. Серед українців, що прийшли на щеплення, панує двояка атмосфера, більшість людей хвилюється. Кілька киян розповіли, що погодилися на щеплення, щоб мати змогу працювати й вільно пересуватися Україною та світом. Нагадуємо, що пункт щеплень у Міжнародному виставковому центрі працює щодня з 10 до 18 години. Запис на вакцинацію триває до 17.30.

Семь лет назад стены нескольких крымских музеев покинули около пятисот экспонатов времен скифской эпохи. Эти древние изделия имеют большую историческую и культурную ценность для Украины и мира, говорят исследователи. Экспонаты должны были провести полгода в музее Алларда Пирсона в Амстердаме и вернуться назад. Но все изменили события весны 2014 года. На момент окончания выставки в Амстердаме Крым был аннексирован уже несколько месяцев. Нидерланды не признали аннексию полуострова, поэтому в музее Пирсона не знали, как и куда возвращать экспонаты. Часть экспозиции, которая приехала из Киева, вернулась в украинскую столицу, а коллекция из Крыма около семи лет дожидалась судебного решения в хранилищах нидерландского музея. В деле на нее претендовали четыре музея на полуострове. Они настаивают на том, что имеют право управлять музейной коллекцией и называют «скифское золото» культурным достоянием Крыма, а не всей Украины. Также крымские музеи ссылались на договоры о предоставлении экспонатов для выставки, которые они подписывали согласно украинскому праву. В Киеве же заявляют, что ценности принадлежат не крымским музеям, а государству. Украинские власти опасались, что, если «скифское золото» передадут на полуостров, оно попадет под контроль России и будет утрачено для Украины. 26 октября 2021 года Апелляционный суд Амстердама принял решение передать Украине «скифское золото». Президент Украины Владимир Зеленский назвал решение суда «долгожданной победой». «Сначала вернем «скифское золото», а затем и Крым», – написал он твиттере. Подконтрольные России власти Крыма отреагировали на решение Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота» – экспонатов крымского музея, которые отправили на выставку в Нидерланды до российской аннексии Крыма, назвав его «несправедливым и неправовым». Директор «Центрального музея Тавриды» в Симферополе Андрей Мальгин сообщил, что не исключает возможности обжалования решения Апелляционного суда в Амстердаме о передаче Киеву «скифского золота»  

Армянский фотограф Сурен Манвелян создал захватывающую серию фотографий Animal Eyes — глаза животных крупным планом. Человеческий глаз часто напоминает нам узоры из Вселенной. А на что же тогда похожи глаза животных, которые отличаются от человеческого своим многообразием? Сурен Манвелян — профессиональный фотограф, будучи физиком-теоретиком по образованию и кандидатом физико-математических наук, Сурен преподает физику в вальдорфской школе, является лауреатом премии Президента по физике и обладателем золотой медали от Министерства экономики и уже 14 лет занимается профессиональной фотографией. В 2010 году Сурен начал увлекаться макрофотографией — первым объектом его кадров стал человеческий глаз. Серия под названием Your Beautiful Eyes приобрела завидную популярность: публикации в международных СМИ — National Geographic, Guardian, Wired, Maxim, LaReppublica, а также миллионы просмотров в Интернете. «Где-то через год я усовершенствовал технику и мог снимать в совершенно любых условиях. После этого настал черед животных. Где я только их не находил — в соседнем магазине (рак), в зоомагазине (морская свинка), в зоопарках, в частных коллекциях, просто домашние питомцы. Все началось, когда один знакомый попросил снять глаза его хаски. Потом пошло поехало». По словам Сурена, идея проекта Animal Eyes заключается в многообразии форм и красок в глазах зверей, в отличии от человеческого глаза. «Ведь им приходится жить в столь разных условиях обитания, и использовать глаза совершенно в разных целях. Вот это разнообразие мне и хотелось показать. В целом я люблю макрофотографию за то, что она показывает то, что сразу и не заметишь, что поначалу скрыто от нашего внимания». Сама техника фотосъемки — большой секрет Сурена. Основная трудность в работе с животным в том, что для снимка нужно приблизиться к нему на очень близко. Часто требуется время, чтоб животное привыкло к фотографу. «Я провел час в вольере с ламой, пока она мне не позволила сделать снимок её глаза. Ядовитых змей держал за шею герпетолог, их владелец. А за рыбами я сам бегал взад-вперед вдоль аквариума».