Кілька відеозаписів у соціальних мережах, що з’явились разом з аналізом доступних даних, свідчать про велике нарощування російських військових сил у Криму та вздовж кордону Росії з Україною. Також посилилися обстріли на лінії розмежування між українськими військовими і російськими гібридними силами на сході України. Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після окупації Росією українського Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

В Україні продовжує погіршуватися епідеміологічна ситуація на тлі зростання захворювань на COVID-19. Українська медична система уже на межі, а кількість вільних ліжок із киснем у медзакладах стає все менше. Львівщина входить до числа областей, де одна із найскладніших ситуацій із так званою «третьою хвилею» інфікування коронавірусною інфекцією. За словами керівника департаменту охорони здоров’я Львівщини Ореста Чемериса, загалом у лікарнях Львова та області перебуває понад 3400 пацієнтів. У деяких районах області медикам доводиться облаштовувати ліжко-місця прямо в коридорах, а кисень розходиться на раз. Яка ситуація нині на Львівщині та в обласному центрі і чи є шанси на покращення?

Критий автопарк на вулиці Бориспільській безсумнівно одне з найцікавіших архітектурних надбань Києва радянської доби. Автобусний парк № 7 — автопарк з вантовим даховим покриттям, зразок індустріальної архітектури. За визначенням CNN, автопарк — «найразючіший приклад радянського модернізму», «прихована реліквія» попередньої доби, яка «раніше вважалася інноваційною будівлею». У середині 1960-х років під автопарк № 7 виділили ділянку на Бориспільській вулиці, 15. Будівництво тривало приблизно вісім років і завершилось 1973. На підприємстві працювало близько 1400 осіб. У депо щодня обслуговувалось 400 автобусів, які здійснювали міські, міжміські і міжнародні маршрути. У квітні 1986 року, коли сталась Чорнобильська катастрофа, близько 70 автобусів депо залучили до евакуації людей із Прип'яті. Розвал СРСР і тривала економічна криза сприяли занепаду підприємства. У 1990-х роках стало неможливим здійснення міжнародних рейсів. 2005 року скасували обслуговування міських маршрутів. «Київпастранс» використовував депо для збереження понад 900 одиниць непридатного до експлуатації громадського транспорту. Поступово будівля занепадала. Факт аварійності підтвердила державна архітектурно-будівельна інспекція. 2015 року парк закрився. Постало питання про знесення будівлі з наступним продажем ділянки під забудову. Незгодна з таким рішенням громадськість закликала міську владу зберегти унікальну споруду. Відповідну петицію підтримало 10 тисяч киян. 2019 року декілька депутатів міськради ініціювали створення робочої групи при департаменті транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації, метою якої стало вирішення питання щодо збереження автопарку № 7. Комплекс парку складався з дев'ятиповерхового адміністративного корпусу, ремонтних цехів, цеху з виробництва автобусного скла, автомийки. Однак найунікальнішою будівлею був гараж архітектора В.Зинкевича. 1960-ті — 1970-ті роки у СРСР були добою захоплення космічною темою. У багатьох містах виростали бетонні будівлі з вікнами і вітринами у вигляді ілюмінаторів та величезними залами. Тенденції гігантоманії відобразились і в архітектурі депо. «Футуристична споруда» у стилі модернізму мала дископодібну, як гігантський НЛО, форму. Проте у працівників автопарку були інші асоціації. Її там прозвали «цирком» або «барабаном». Унікальний інженерний об'єкт, діаметром 160 метрів, покрито висячим шатровим дахом. Єдиною опорою є 18-метрова вежа у центрі приміщення. Від неї до стін натягнуті 84 товсті сталеві канати (ванти), на яких укладені залізобетонні плити. Площа приміщення становить близько 20 тисяч квадратних метрів. Зовнішня стіна депо складається із загартованих скляних трубок, через які у приміщення проходило денне світло. За допомогою витяжки у колоні-опорі з приміщення видалялися вихлопні гази. Узимку будівля добре опалювалося, тому на величезній площі завжди було понад 20 градусів тепла.

В Національному цирку України в цьому сезоні паралельно йдуть дві вистави, а зазвичай — одна. Про першу, що була присвячена ювілею — шістдесятиріччю приміщення, в якому зараз цирк розташовано, та називалася «День народження. Свято цирку» — ми розповідали восени. Трохи згодом глядачам була запропонована зовсім інша програма, що має назву «Еколібрум». В ній наскрізно проходить ідея про бережливе ставлення до навколишнього середовища, проблеми з пластиком, поліетиленовими пакетами, іншим сміттям. Запланованому показу цього атракціону завадили післяноворічні карантинні обмеження. Проте виставу продовжили вже у лютому, а до Дня закоханих та свята 8 березня запустили ще одну, нову, яка зветься «Історії кохання». В ній багато романтики та парних номерів. На 1, 2 та 3 квітня була підготовлена ще одна програма — «Сміх для всіх». Тут в столиці знову ввели локдаун, тож графік вистав дещо змінився. Цирк жартів відбуватиметься з 16 по 18 квітня, «Еколібрум» триватиме до середини травня, «Love stories» — до середини червня. А на 23 квітня заплановано VI Міжнародний фестиваль-конкурс циркового мистецтва «Диво Цирк».Текст та фото — Олександр Зубко

Вранці 5 квітня стартував новий суворий локдаун в Києві - відтепер і до 16 квітня в столиці можна буде користуватися громадським транспортом лише за спецперепустками для працівників критичної інфраструктури, які видає Київдержадміністрація. Cьогодні деякі станції метро відкрили лише один вестибюль для входу та виходу. Перед скляними дверима підземки чергують наряди поліції та муніципалів. Вони ретельно перевіряють спецперепустки та вимагають посвідчення особи. Без скандалів не обходиться. Наприклад, на станції метро «Теремки» не пустили жінку, яка пред’явила спецперепустку, але на зворотному боці картки не було її прізвища та печатки підприємства, на якому вона отримала «проїзний». Потяги метро ходять напівпорожніми. Водії маршруток лояльніше ставляться до пасажирів і не перевіряють наявність перепусток. Водночас столичні таксисти різко підняли ціни на свої послуги. Користувачі соцмереж повідомляють, що за відстань у 5 км вимагають 500 гривень. Тим часом місто скували затори.

У Львівській лікарні швидкої допомоги облаштували нові місця для хворих у коридорах та аудиторіях прилеглого медичного коледжу. Через високу захворюваність у регіоні, госпіталізації потребують все більше людей. За словами гендиректора лікарні Олега Самчука, станом на зараз у відділенні лежить близько 450 хворих.

В столице Китая проходит Неделя высокой моды. Свои коллекции для детей и взрослых представили ведущие китайские дизайнеры. Зрительские трибуны заполнены. Карантинные требования уже не такие жесткие, как год назад, когда Китай стал "эпицентром" пандемии коронавируса.

Київський апеляційний суд залишив для обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Про це оголосила головуюча суддя: «Колегія суддів постанова: апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, якою Антоненку продовжено тримання під вартою до 21 травня, залишити без змін. Ухвала касаційному оскарженню не підлягає». Зокрема, у своїй апеляційній скарзі адвокат Дмитро Круговий просив апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції у частині продовження арешту Антоненку. Також адвокати Антоненка заявили, що ряд осіб написали заяви, у яких попросили віддати його їм на поруки, серед яких – колишній народний депутат Андрій Тетерук, чинні народні депутати Яна Зінкевич, Софія Федина, Михайло Бондар, Володимир Ар’єв, Ірина Фріз (всі – з «Європейської солідарності»), народний депутат Єгор Чернєв («Слуга народу»), а також - командир Антоненка Олексій Нікіфоров. Зі свого боку прокурор Михайло Тішин сказав, що тримання під вартою, на його думку, є єдиним запобіжним заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку Антоненка, і попросив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Під час розгляду скарги захист Антоненка заявив, що під час засідання надійшла також заява від народного депутата Марії Іонової («ЄС») про бажання взяти Антоненка на поруки. Але головуюча суддя зазначила, що під час стадії судових дебатів, до якої перейшли присутні у залі, не передбачається долучення таких документів до матеріалів справи.

Пік сезону цвітіння сакури в місті Кіото цьогоріч стався найраніше за останні 1 200 років. Нам про це відомо, оскільки перші записи про спостерження за цвітінням сакури в цій країні, які є в розпорядженні дослідників, зробили представники імператорського двору ще у 812 році нашої ери. Попередній рекорд, як вважається, був встановлений у 1409 році: тоді пік сезону цвітіння припав на 27 березня. Цьогоріч це сталося на день раніше - 26 березня. Дослідники кажуть, що в останні десятиліття пік сезону цвітіння настає все раніше і можливою причиною цього називають глобальні зміни клімату. Дані демонструють, що приблизно з 1800 року піковий день сезону цвітіння в Кіото поступово зсувається з середини квітня ближче до березня. Для Японії цвітіння сакури має важливе культурне значення, а процес милування нею навіть вважається чимось на кшталт ритуалу, який має назву ханамі. Щороку в сезон цвітіння мешканці Кіото збираються в парках із родинами та друзями, а Instagram наповнюється тисячами фотографій вишневих дерев. Ця вишня цвіте лише тиждень і символізує початок весни. Вважається, що нетривале цвітіння символізує швидкоплинність життя, рім того, сакура — традиційний символ жіночої молодості та краси. З часів Мейдзі (з 1868 по 1912рр.) зображення сакури містяться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. Нині також використовується на гербах поліції та сил самооборони Японії. За ходом сезону уважно стежать і науковці: Японське метеорологічне агентство випускає власні прогнози початку і піку цвітіння. З IX століття особливості цвітіння сакури в Японії були описані цілих 732 рази. Це перетворює ці історичні записи на найдовший і найбільш повний звіт про будь-яке природне явище у світі. "Свідчення на кшталт часу цвітіння сакури є одними з опосередкованих історичних показників, за якими можна відновлювати дані про клімат минулого", - каже вчений-кліматолог Майкл Манн.

28-29 марта в Индии отмечали праздник Холи, или бенгальский Новый год. Этот же праздник принято называть "Фестивалем красок" или "Фестивалем весны". С этим праздником связано несколько легенд. По одной из них, название происходит от имени демоницы Холики, пытавшейся погубить царевича, поклонявшегося Вишну, но погибшей вместо него. Чучело Холики принято сжигать в праздник Холи в память об этом событии. Другая легенда связывает памятник с гибелью бога любви Камы, которого испепелил Шива своим третьим глазом. Шива согласился давать Каме тело на три месяца в году, и весной, когда бог любви обретает телесный облик, вся природа испытывает бурную радость. Третий миф связывает праздник с Кришной, который измазал краской лицо богини Радхи. От этого пошел обычай обливать друг друга окрашенной водой или цветной пудрой в праздник Холи. Среди традиционных блюд и напитков, принятых в этот день, следует отметить бханг – напиток, в состав которого входит сок или листья конопли и молочные продукты, а также многообразные сладости. Праздник отмечают не только в Индии, но и в других азиатских странах, например, в Сингапуре. В Америке и Европе тоже проводятся фестивали, похожие на "холи", но с индийской традицией они имеют мало общего. Фестиваль состоялся, несмотря на рекордный рост числа зараженных коронавирусом в Индии за последние месяцы. С начала эпидемии в этой стране было выявлено более 12 миллионов заразившихся (при населении свыше 1,4 млрд). По официальным данным, около 162 тысяч индийцев умерли от COVID-19. Причем во многих районах почти никаких мер борьбы с эпидемией не принимается. Многие эпидемиологи считают, что в Индии нет должного мониторинга пандемии.