Безстрокова акція за лібералізацію розмитнення автомобілів на «єврономерах», яка розпочалася 20 листопада, не обійшлася без конфліктів із водіями і навіть бійки. В соцмережі користувач Андрій Полтава опублікував відео, на якому зафіксовано конфлікт між водіями автофургонів та протестувальниками, який стався у Супрунівці Полтавського району 20 листопада. Перший конфлікт стався із водієм вантажівки MAN. Він не звертав уваги на учасників акції і поїхав на них. У відповідь «євробляхери» почали бити його автомобіль, а коли водій зупинив авто та вийшов із кабіни, то йому завдали кілька ударів. Бійку зупинили співробітники поліції. Інший випадок виник із водієм вантажівки DAF, який поїхав на учасників акції, але його зупинили. Між сторонами знову стали співробітники поліції. Конфлікти супроводжувались «важкою» нецензурною лексикою. Аргументи у сторін різні: водії не хочуть чути про суть акції і хочуть швидше доставити вантаж, а протестувальники доводять, що захищають і їх інтереси в тому числі. Правоохоронці поки не коментують конфлікти на трасі під Полтавою.

Всеукраїнська акція протесту щодо умов розмитнення автомобілів розпочалася 20 листопада. Ініціатори – організація «Авто Євро Сила». Учасники паркують на вулицях великих міст свої автівки, які мають переважно європейську реєстрацію, блокуючи у такий спосіб вільний проїзд. Проводити акцію планують, допоки Верховна Рада не ухвалить інші правила легалізації іноземних автівок. Ті законопроекти, які депутати ухвалили нещодавно, не задовольняють мітингувальників, тож вони планують ночувати на вулицях в автівках і продовжувати безстроковий протест.

Вивчення періоду Революції Гідності та війни на Донбасі заплановане у другому семестрі 11 класу. Проте у підручниках, за якими навчають школярів, цих тем немає. Останні книжки з історії України видали у 2011 році. Як новітню історію викладають 11-класникам та чому за 5 років Міністерство освіти не надрукувало нові підручники

Холодні школи, дитсадки і навіть лікарні. Чому у Смілі та інших українських містах зірвали початок опалювального сезону? Хто нестиме за це відповідальність? Ми з'ясовували.

В Україні працює понад 2000 стартапів. Частину з них заснували іноземці. Чому закордонні бізнесмени все частіше створюють свої компанії в Україні? Громадське поговорило із сміливцем, який вирішив, що в Україні найліпший бізнес-клімат і перевіз свою компанію саме сюди, на столичний Поділ.

Выступая на Николаевском экономическом форуме губернатор Алексей Савченко рассказал о том, как облрада поддерживает и заботится о музее Верещагина. Правда, губернатор почему-то считает, что Николаевский областной художественный музей им. В.В. Верещагина своим названием обязан не художнику-баталисту Василию Верещагину, а совсем другому Верещагину, таможеннику из знаменитого кинофильма "Белое солнце пустыни" в исполнении Павла Луспекаева. Который "Верещагин, уходи с баркаса!". Помните?

Майже сто днів минуло з моменту нападу на Катерину Гандзюк. Її облили сірчаною кислотою. Херсонська активістка і чиновниця місцевої міської ради померла 4 листопада в київській лікарні. За цей час так і не назвали імен замовників вбивства. Під тиском громадськості правоохоронні органи встановили шістьох підозрюваних в причетності до нападу на Гандзюк. П'ятеро з них - добровольці, які воювали на Донбасі. Як в центрі цього злочину опинилися ветерани? І чому люди, які пройшли війну, все частіше стають героями кримінальної хроніки?

Недавно в Киеве возле Хоральной синагоги Бродского девушка в розовом пальто написала на Porsche Boxter слово «сволочь» и «урод». После этого она достала топор и несколько раз ударила им по капоту и лобовому стеклу машины. Как и предполагалось, этот поступок стал частью пиар-кампании нового клипа музыкального проекта MDZ. Кадры реальных свидетелей, где девушка разбивает дорогой автомобиль, засветились в самом видеоролике. Премьера клипа на песню под названием No Stress состоялась в пятницу, 16 ноября.

Радіо Свобода запитало мешканців Києва, Одеси, Харкова та Львова про те, як Голодомор вплинув на їхні родини. У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн це визнали органи влади їхніх окремих територіальних одиниць. Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Петро Порошенко заявив, що стан економіки вже дозволяє відмовитися від кредитів міжнародних фінансових організацій. DW поцікавилася в економістів, чи це дійсно так. Українська економіка відновилася після кризи, проте все ще залишається доволі вразливою. Тому припинення співробітництва з міжнародними фінансовими інституціями для Києва, на думку економістів, навряд чи можливе у короткостроковій перспективі. Цьому є кілька причин, зокрема потреба фінансувати дефіцит державного бюджету та обов’язок погашення зовнішнього боргу.