Врадієвський бунт нетиповий для України - соціолог

Про це заявила голова правління фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

З огляду на протести проти дій правоохоронців у справі мешканки Миколаєва Оксани Макар, а нині – у зв'язку зі зґвалтуванням мешканки селища Врадіївка в області Ірини Крашкової, соціолог зазначає, що «це, перш за все, свідчить про стан роботи міліції цього регіону».

«Якщо говорити про активність до самосуду, то на Півдні вона дещо вища, але не набагато, ніж в іншому регіоні. А що стосується схильності (мешканців регіону. – Ред.) до акцій протесту, то вона там не вища, ніж, скажімо, в західному регіоні. Зауважу також, що для того, щоб готовність до вияву протесту реалізувалась у власне протести, потрібні три умови: це безпосередній привід (в даному випадку міліція його дала), наявність лідерів, що мобілізовують населення, і кінцевий результат – покарання винних. А тому скоріше йдеться не про особливість регіону, а роботу міліції», – зазначила вона.

Бекешкіна також зауважила, що це не перший інцидент, пов'язаний з діяльністю міліції у Врадіївці.

«Місцеві мешканці говорять про постійний «бєзпрєдєл» міліції. Тому це був остаточний поштовх, який виштовхнув людей на вулицю», – зауважила експерт.

Вона наголосила, що протести проти міліцейського свавілля можливі й в інших регіонах у випадку, якщо правоохоронні органи «перетворюються в банду».
«На жаль, це явище розповсюджене. ... В багатих регіонах до такої «дрібноти» не дуже й опускаються... А в тих областях, де взагалі кожна копійка дорога, бо в таких містечках дуже високий рівень безробіття, і коли останні зароблені кошти відбирає міліція, звісно, це ще більше підвищує протестні настрої», – зазначила Бекешкіна.

Соціолог також заявила, що, за результатами опитувань, велика кількість українців обіцяють брати активну участь в протестах, а насправді кількість тих, хто виходить на вулиці - невелика.

«Перша причини цього – люди не бачать, що зміниться від того, що вони виходитимуть на протести. Так вважали понад 50%. На другому місці – те, що бояться репресій. Так відповіла третина опитаних. Але є точка, коли перестають боятися. Втрата страху прямо пропорційна кількості людей, які збираються. Коли збереться все село, то тоді вже не бояться», – підсумувала вона.

За повідомленням «Тижня».