100 шекелів та "шухер на хатє": чому всі мовчать?

Михайло Жернаков: Третій день іде з моменту затримання брата Павла Вовка Юрія Зонтова при отриманні неправомірної вигоди розміром $100 000, другий – як викрили їхню схованку з грошима сумою в ~$5 млн. Третій день мовчать ВРП, Верховний Суд, Рада суддів. Ніхто нічого не засуджує. Не висловлює занепокоєння чи навіть здивування. Бо ж серед суддів центнер готівки на хаті в центрі Києва – це норм, а шо тут такого.

170236082_2917088715203462_6190384080208340322_n

Мовчать, як підмітив Андрій Козлов, навіть закриті суддівські групи. Ніхто навіть не пише – "ви там давайте якось акуратніше чи що, нам всім за вас тепер вигрібати". Ні. Тільки обговорення чи правильно процесуально вчинили детективи і як використати статус адвоката, щоб уникнути відповідальності.

Є така спільнота "Судді України". Гадаєте, там зараз вибух обурення через мільйонні знахідки вовчих грошенят? Лунають вигуки "Доколє?", "Ганьба!", "На палю!", і "Як ми дійшли до життя такого?"

Ажніяк. Мляво бухтять про процесуальну чистоту з подачі вовчих адвокатів, а корупційні нечистоти... Ну то таке, вода унесе, Дніпро в нас стрімкий та широкий.

Це все, що слід знати про корпоративне відчуття "честі мантії", хоч яку хоробрість і принциповість, врешті — про здатність системи до самоочищення.

А знаєте чому?

Бо кожен практично суддя, коли приміряє цю ситуацію на себе, думає скоріше не про те, як це шкодить його або її авторитету, який здобували роками. Вони думають як краще сховати і переховати власні мільйони так, бо навіть статус адвоката, заступника голови СЗР і голови ОАСК тепер не "железобетон".

А хто мільйонів не має - мовчить із солідарності. Бо "шухер на хатє" – не привід обурюватися. Це привід активними діями, словами чи хоча б мовчанням підтримати шановного колегу в тяжку хвилину: "Ми с тобой, дєржись, братуха. То прошло – і ето пройдьот".

До речі, третій день мовчать також Президент і його офіс. Цікаво чому.

170245250_2917088785203455_7573758027612361992_n

"Ну знайшли в Вовка і його брата ці гроші, а що далі? – питають люди. І це дуже слушне запитання.

В будь-які цивілізованій країні хоча б один такий скандал (а не один на тиждень, як це відбувається з ОАСК і його головою) спричинив би приблизно таку низку подій:

- негайне відсторонення суддів, які навіть поруч стояли, а не те що брали участь у скоєному, на період слідства;

- якщо слідство знаходить докази причетності суддів до таких подій – негайне звільнення суддів на основі цих матеріалів;

- оперативне розслідування справи і притягнення винних осіб (в тому числі і в першу чергу колишніх суддів) до кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

Що ж відбувається в нас?

- ВРП не те що звільняти, а навіть тимчасового відстороняти Вовка і його поплічників ОДНОГОЛОСНО відмовляється, навіть коли навіть сам Вовк не заперечує, що голос на плівках – його;

- ВАКС ухвалює примусово привести Вовка до суду, але виконати ухвалу не можуть, бо Вовка не можуть навіть затримати через те, що Венедіктова не звертається до ВРП по дозвіл на такі дії;

- на фоні цього всього Президент вже два роки поспіль замість провести реформу ВРП і ліквідувати ОАСК пропонує надати корумпованій і нереформованій ВРП ще більше повноважень, а також віддати їм з ОАСК в руки добір додаткових 2000 суддів в Україні.

Автор: Михайло Жернаков, голова правління Фундації DEJURE, екс-суддя, д. ю. н.