РФ вкладає десятки мільйонів доларів в "Орєшнік", поки росіяни поруч з полігоном живуть в бруді. Україна знову загрожує "Орєшнік", який РФ запускає з полігону "Капустин Яр", розташованого біля занедбаного закритого міста Знам'янськ. РБК-Україна розповідає, де знаходиться та як виглядає місто, про яке всі знають через російський терор "Орєшніком". Про це повідомляють Контракти.UA. Полігон "Капустин Яр" функціонує з 1946 року. Звідти тестували майже кожну радянську та російську ракетну програму. Зараз об'єкт використовується для ударів по Україні. Усі ракети "Орєшнік", якими Росія атакувала українські міста, стартували саме з нього. Де розташований полігон "Капустин Яр" знаходиться у степу поблизу міста Знам'янськ, приблизно за 1100 кілометрів на схід від Києва та недалеко від кордону з Казахстаном. Знам'янськ - це закрита адміністративна територія, яку обнесли залізобетонним парканом, писало агентство Business Insider. У місті проживає менше ніж 30 тисяч людей. В'їхати туди можна виключно за спеціальними перепустками або за наявності місцевої реєстрації. Від "Капустиного Яру" до центру Києва - майже 1100 кілометрів. Але, щоб пролетіти цю відстань, російському "Орєшніку" потрібно не більше 15 хвилин. Як і для удару по будь-якій іншій точці України, писали раніше фахівці The War Zone. Розруха на фоні дорогих ракет Попри те, що Росія розробляє та випробовує у Знам'янську передові ракетні комплекси, саме місто перебуває у вкрай занедбаному стані, писало Business Insider. На вулицях можна побачити неасфальтовані дороги, зруйновані дерев'яні будинки, покинуті будівлі з вибитими вікнами та обвислі лінії електропередач. Такий контраст викликає обурення та глузування навіть у російських соціальних мережах. Запуск одного "Орєшніка" обходиться бюджету РФ у суму від 40 до 80 мільйонів доларів. Користувачі зазначають, що за ці гроші місто можна було б повністю відновити та забезпечити сучасною інфраструктурою. Крім того, від російських випробувань страждає сусідній Казахстан. Росія орендує частину казахських степів для падіння відпрацьованих ступенів ракет, що призводить до забруднення ґрунтів, води та регулярних степових пожеж. Що кажуть місцеві мешканці Для жителів Знам'янська полігон є основним джерелом робочих місць. За словами місцевих, вони намагаються абстрагуватися від війни та стверджують, що "до них нічого не долітає". Самі пуски "Орєшніка" містяни майже не помічають, оскільки випробувальний майданчик розкинувся на сотні квадратних кілометрів, розповідали вони агентству Business Insider. Мешканці Знам'янська чують лише віддалений гуркіт, схожий на грім. Під час атак українських безпілотників у місті вмикають сирени, проте серйозної паніки серед населення це не викликає. Нагадаємо, впродовж доби 12 червня існує загроза удару по Україні ракетою "Орєшнік". Україна не має засобів, щоб самостійно слідкувати за пусками цієї ракети, але все ж дізнається про це. Як це вдається - читайте в матеріалі РБК-Україна.

Після атаки дронів у Татарстані палає один із найбільших нафтохімічних заводів Росії. У ніч проти 12 червня безпілотники атакували Нижньокамськ, що у Татарстані (Росія). Під удар потрапив завод «Нижньокамськнафтохім». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. У Татарстані близько 3:00 оголосили загрозу атаки безпілотників. У зв’язку з цим в аеропортах Казані та Нижньокамська тимчасово обмежили приймання і відправлення авіарейсів. Пізніше мешканці Нижньокамська повідомили про серію потужних вибухів у місті. За інформацією моніторингових ресурсів, удару зазнав об’єкт компанії «Сібур». Йдеться про комплекс «Нижньокамськнафтохім» — один із найбільших нафтохімічних заводів Росії, який виробляє пластики, синтетичний каучук, поліетилен, поліпропілен та іншу продукцію з нафти й газу. За попередніми даними, внаслідок атаки спалахнула установка АВТ-8 (атмосферно-вакуумна трубчаста установка), яка є важливим елементом у процесі нафтопереробки. Саме на цій установці відбувається первинна обробка сирої нафти та її розподіл на бензинові, дизельні, гасові й інші фракції. У Мережі з’явилися відео, на яких зафіксовано густий чорний дим над територією підприємства та масштабну пожежу. Що відомо про «Нижньокамськнафтохім»? «Нижньокамськнафтохім» — найбільший в Росії виробник синтетичного каучуку і сировини для його синтезу. Крім каучуків загального і спеціального призначення в номенклатуру виробленої продукції входять полістирол, поліпропілен, поліетилен, окис етилену, окис пропілену, альфа-олефіни, поверхнево-активні речовини. «Нижньокамськнафтохім» є третім у світі й першим в Росії виробником галобутилкаучуків. Нагадаємо, у ніч на 12 червня дрони також атакували стратегічний завод «Тольяттікаучук» у Самарській області РФ. Після серії вибухів на підприємстві спалахнула потужна пожежа, над містом здійнявся густий чорний дим. Цей завод виробляє компоненти для військової техніки та фінансує російську армію.

Рідкісний вид із Червоної книги України знову оселився в Чорнобильській зоні. Фахівці розповіли, які умови могли сприяти його появі. У Чорнобильському заповіднику зафіксували ще один випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха в Україні, який внесений до Червоної книги. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Чорнобильський заповідник. «Під час спостережень вдалося помітити самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що є ймовірною ознакою вигодовування пташенят», — йдеться в повідомленні. Сприятливі умови для появи цього рідкісного виду могли створити ялинові насадження біля адміністративних будівель у Чорнобилі. Хвойні дерева забезпечують золотомушці червоночубій необхідне середовище для гніздування та добування корму. Золотомушка червоночуба — найменший птах фауни України поряд із золотомушкою жовточубою. Довжина її тіла становить близько 9 сантиметрів, а маса — від 4 до 6,5 грама. Вид занесений до Червоної книги України. Птаха можна впізнати за білими «бровами», чорними смужками через очі та яскравою жовтогарячо-червоною плямою на тім’ї у самців. Живиться переважно комахами, їхніми личинками та павуками. Гніздовий ареал виду охоплює Північну Африку, більшу частину Європи та Малу Азію. В Україні золотомушка червоночуба гніздиться переважно в Карпатах і Криму, а також локально трапляється на Західному Поліссі. Під час міграцій її фіксують і в інших регіонах країни, зокрема на Київщині. Для гніздування птах обирає хвойні та змішані ліси. Гнізда зазвичай розміщує на гілках дерев. Протягом року вид має два виводки, а в кладці може бути від 7 до 11 яєць. Основними загрозами для золотомушки червоночубої вважаються скорочення площ старих лісів, активні лісогосподарські роботи під час гніздового періоду та збільшення площ монокультурних насаджень. Нагадаємо, в «Тузлівських лиманах» зафіксували масове скупчення кібців, тоді як на сусідніх агрополях птахи зникають через брак кормової бази.

Перший відбувся рік тому і був одноденним, другий — восени, і вже став дводенним. Організатори ставлять перед собою задачу показати винолюбам малих виноробів. За українським законодавством такими вважаються ті, хто виробляє не більше 100 тис. літрів вина на рік.  Це справді вдалося: на невеличкій території — свято відбувалося у внутрішньому дворику готельного комплексу Lumen — було тридцять учасників, більше, ніж усіх інших винних фестивалях. Зазвичай на них переважну кількість складають великі виробники. Виключенням може бути хіба мукачівське «Червене вино» часів найбільшого розквіту.  Крім виноградного вина тут були і вина з інших ягід, медові та різноманітні міцні напої. Закусити спиртовий напій можна було на одній з кількох продуктових яток або прямо в готельному кафе. Кожному відвідувачу з квитком видавалася фішка, якою можна було проголосувати за напій, що найбільше сподобався. Проходили і внутрішні дегустації. Фестиваль планується бути регулярним. Текст та фото — Олександр Зубко

2 червня в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка «Новий мілітарний пейзаж». На ній представлені роботи двох авторів, які утворюють творчу групу Forest Brothers: Ігоря Гусєва та Стаса Жалобнюка.  Переважно це живописні пейзажі, а також малюнки на основі з сторінок радянських ідеологізованих книжок, аплікації та інші експериментальні роботи. Вони розміщуються на першому поверсі музею, у лівому крилі. Виставка працюватиме до 12 липня.  Наразі працюють всі зали музею і навіть непарадна сходова клітка між першим та другим поверхами. В останньому випадку це виставка «Твоє світло» трьох авторок: Ганни Гідори, Ганни Криволап та Ганни Миронової. Це переважно живопис, роботи розташовані у залах другого поверху лівого крила, під скляним дахом та, як вже згадувалося, на сходах. Експозиція працює до 5 липня. У приміщеннях другого поверху але правого крила триває персональна виставка художниці Руслани Потапенко «Геометрія світла». Це живописні картини, створені під впливом ікон. Експозиція працює до 20 червня. Інші приміщення другого поверху займає виставка «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Легко здогадатись, що вона складається з робіт одного з найвідоміших живописців України та колишньої Російської імперії. Більшою частиною вони є часткою фондів «Київської картинної галереї». Також надали свої експонати (картини, документи, книжки) Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Артфундація «Дукат». Виставка працюватиме до 30 вересня. В маленькому залі на першому поверсі, справа, триває виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване». Тут представлено дев’ять робіт художника, які уникли викрадення з Херсонського обласного художнього музею під час окупації: вісім знаходились на реставрації в іншому місті, одна не була помічена загарбниками у музеї. Велика виставка Олексія Шовкуненка тут проходила півтора роки тому, ми про це розповідали. Ця ж експозиція працює до 26 липня. Текст та фото — Олександр Зубко

У Львові триває «ЛьвівПрайд 2026», присвячений правам ЛГБТКІ+ спільноти та євроінтеграційним змінам. Подія супроводжується посиленою присутністю поліції та публічними протестами. Сьогодні, 7 червня, у Львові триває ЛГБТКІ+ парад. У місті працює велика кількість поліції з метою недопущення заворушень. Під місцевим оперним театром відбулося імпровізоване ЛГБТКІ-весілля. Що відомо про сьогоднішній «ЛьвівПрайд 2026» — розповідаємо далі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. «ЛьвівПрайд 2026»: що сьогодні відбувається у Львові Сьогодні о 10:00 у Львові стартував правозахисний захід «ЛьвівПрайд 2026». Головні події відбуваються на площі перед оперним театром. Цьогорічний прайд присвятили правовому визнанню ЛГБТКІ+ спільноти, євроінтеграційним зобов’язанням України та обговоренню ризиків нової редакції Цивільного кодексу. Учасники заходу принесли чималу кількість плакатів, серед яких майорять такі: «Кохання — це не злочин» та «Квіруй, кохай, права не віддавай». Перша частина — це протест проти нового Цивільного кодексу, а друга — традиційне українське дійство. Організатори підкреслюють, що ЛГБТКІ+ люди — невіддільна частина українського суспільства та історії. Учасники прайду зазначають, що вони мають такі ж права на кохання та українські традиції, як і всі інші. Поблизу місця проведення «ЛьвівПрайду» вже зібралися противники заходу. Вони принесли плакати із закликами до «традиційних родин» і почали скандувати: «Ворогам української нації тричі смерть». Особливу увагу на події завоювало імпровізоване весілля. ЛГБТКІ-пара провела весілля та привернула значну увагу людей — вони закликали внести зміни до законодавства для визнання одностатевих партнерств. Раніше народний депутат України Євген Петруняк звернувся до міського голови Львова Андрія Садового, аби скасувати проведення львівського Прайду. Він аргументував, що будь-які вуличні акції створюють пряму загрозу безпеці громадян, а також невиправдано навантажують працівників поліції та ДСНС. За його словами, такі події «мають суто політичний підтекст і спрямовані на розкол суспільства в тилу». Також Петруняк заявив, що сучасний ЛГБТ-рух не захищає права людини, а став «агресивним політичним проєктом». Марш рівності в Одесі Нагадаємо, у неділю, 17 травня, в Одесі відбувся Марш рівності, учасники якого пройшли від Приморського бульвару до Біржової площі під наглядом великої кількості поліції. Представники ЛГБТК+ спільноти провели мітинг, вимагаючи ухвалення цивільних партнерств, захисту від злочинів на ґрунті ненависті, заборони дискримінації, а також зняття законопроєкту №15150 щодо рекодифікації Цивільного кодексу України, який, за словами організаторки Ганни Леонової, створює для них проблеми. Водночас прихильники «традиційних цінностей» організували власну акцію протесту в балаклавах, розгорнувши банер «Одеса — не Содом». Опоненти вигукували гасла із закликами до фізичної розправи. За повідомленнями у Telegram-каналах біля пам’ятника Дюку де Рішельє між мітингувальниками та правоохоронцями згодом розпочалися сутички.

Безпілотники знову навідалися до Санкт-Петербурга — під ударом міг опинитися важливий об’єкт. Зранку суботи, 6 червня, до російського Санкт-Петербурга знову завітали хороші безпілотники. У місті лунали потужні вибухи, а мешканці бідкалися на дрони, які летіли просто над будинками. Що відомо про атаку, читайте у матеріалі ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA. Губернатор Олександр Бєглов поскаржився, що зранку Санкт-Петербург зазнав масштабної атаки безпілотників. Він поінформував про роботу засобів протиповітряної оборони. Бєглов також закликав мешканців міста не виходити надвір і попередив про можливі перебої у роботі мобільного інтернету. «Відповідно до рекомендацій Оперативного штабу прошу петербуржців залишатися у своїх будинках і не виходити на вулицю», — наголосив він. Водночас мешканці Петербурга, для яких суботній ранок розпочався не з кави, фільмували БпЛВ, яки пролітали над містом, здригалися від вибухів та у паніці бідкалися на ситуацію та перекриття центральних вулиць Телеграм-канал ASTRA з посиланням на OSINT-аналіз повідомляє, що, ймовірно, було атаковано Науково-дослідний інститут «Морської теплотехніки», що є ключовим підприємством зі створення підводної зброї. Зауважимо, посеред ночі влада Ленінградської області оголосила небезпеку «БпЛА у повітряному просторі». Водночас людей попереджали про можливе зниження швидкості мобільного Інтернету. Зранку губернатор регіону Олександр Дрозденко також заявляв про масовану атаку дронів. З його слів, сили ППО нібито збили понад 140 цілей. Нагадаємо, вночі вибухи стали у Кронштадті, що не далеко від Санкт-Петербурга. Спалахнули пожежі — видно кілька осередків займання. Внаслідок атаки у місті помітний дим над Кронштадтським морським кадетським військовим корпусом. Офіційних підтверджень атаки поки що немає. Раніше очевидці опублікували світлини чорного диму над містом.

У Києві розпочато розслідування масштабної ДТП на Чоколівському бульварі, яка забрала життя чотирьох людей, зокрема 12-річної дитини. У Києві сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода: некерований автомобіль на шаленій швидкості збив людей у підземному переході. Загинуло четверо осіб, серед яких 12-річний хлопчик. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомляє Київська міська прокуратура. Масштабна ДТП сталася на Чоколівському бульварі. За попередніми даними слідства, 49-річний водій автомобіля Mercedes-Benz, який приїхав до столиці з Херсонщини, не впорався з керуванням на високій швидкості. Машину викинуло з проїжджої частини прямо у підземний пішохідний перехід, де на той момент перебували люди. На місці трагедії від отриманих травм загинули двоє чоловіків, жінка та 12-річний хлопець. Окрім цього, ще троє людей отримали важкі тілесні ушкодження — за їхні життя наразі борються медики. Кермувальника «Мерседеса» із понівеченого салону авто деблокували рятувальники за допомогою спеціального інструменту. Зараз він перебуває під наглядом лікарів. Що відомо про водія За даними прокуратури, винуватця ДТП неодноразово притягали до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Також він є учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких стались цього року. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури за фактом смертельної автотрощі на Чоколівському бульварі вже розпочато досудове розслідування. Справу відкрили за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб). Винуватцю загрожує до 10 років позбавлення волі. Слідчі дії тривають, встановлюються всі обставини події. Нагадаємо, у п’ятницю, 5 червня, у Києві сталася смертельна ДТП, відео якої вже з’явилося в Мережі. На кадрах видно, як легковик без гальмування на великій швидкості влітає в людей на тротуарі й буквально заїжджає у підземний пішохідний перехід.

У Петербурзі — паніка через масштабну пожежу та вибухи, які відчули росіяни. У Росії масштабні пожежі спалахнули на нафтовому терміналі у Санкт-Петербурзі після атаки дронів 3 червня. Місцеві жителі зняли на відео про потужні вибухи та полум’я, що нагадує виверження вулканів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це свідчать ролики з соцмереж. Через атаку дронами на нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі на ньому виникли великі пожежі: вогонь та дим нагадують виверження вулканів. Налякані росіяни зняли на відео польоти дронів, вибухи, полум’я та чорний дим, який огортає небо над Петербургом. «Вибухає, трясуться вікна. Ми з сином сховалися за правилом „двох стін“. От у нас там порт горить. Ось будинки навпроти. Насправді дуже жахливо. Все, що відбувається, справді відбувається, і відбувається поряд з нами», — розповіла одна з авторок відео. «Є*ать, це «Шахеди» на*уй? Ні, «Шахеди» — це наші. Дрони, дрони, дрони!» — сказав автор іншого ролика. До слова, 3 червня розпочинається Петербурзький економічний форум. Нагадаємо, у ніч проти 3 червня в районі Санкт-Петербурга пролунали вибухи внаслідок атаки на нафтовий термінал. Місцеві жителі повідомляли про задимлення. Це один із ключових російських терміналів для перевалки нафтопродуктів у Балтійському регіоні.

Масований удар по Києву: кількість жертв продовжує зростати - останні дані від влади. Вночі російська армія завдала комбінованого удару по Києву — у місті спалахнули пожежі, є пошкоджені житлові будинки. Вночі проти вівторка, 2 червня, російська армія масовано вдарила по Києву. Наслідки фіксують у кількаох районах столиці. Щонайменше чотири людини загинули, десятки — травмованих. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко. «58 постраждалих у столиці. Із них 40 медики госпіталізували. Зокрема, двох дітей. Четверо людей загинули», — повідомив мер. Зауважимо, у Києві внаслідок влучань пошкоджені житлові будинки та цивільна інфраструктура у Подільському, Шевченківському, Оболонському, Святошинському, Соломʼянському, Голосіївському, Печерському та Дарницькому районах. Атака на Київ Вночі 2 червня армія РФ здійснила масовану атаку дронами і ракетами на Київ. Найбільших руйнувань зазнав Подільський район, де внаслідок влучання частково зруйновано 9-поверховий житловий будинок. Під завалами можуть перебувати люди, рятувальна операція триває. Окрім того, через атаку РФ загорілася поліклініка у Голосіївському районі міста. Крім того, через падіння уламків горіли автомобілі та були зафіксовані нові осередки займання. У Шевченківському районі ракета, ймовірно, влучила у 24-поверхівку. Внаслідок удару виникла пожежа. Зймання сталося на рівні четвертого та п’ятого поверхів.