В Україні з 16 січня друковані ЗМІ виходитимуть державною мовою

Як передає Укрінформ, про це уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь написав у Фейсбуці.

“З цього дня друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження в Україні видаються державною мовою. Відповідно до закону, друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день”, - ідеться у дописі.

За словами мовного омбудсмена, про цю норму закону попереджені усі друковані медіа загальнодержавного і регіонального рівня.

“В рамках проведення інформаційно-роз'яснювальної кампанії ми ще в минулому році звернулися з відповідними листами до засновників усіх медіа, що за даними Книжкової палати виходили лише російською мовою, та окремо до керівників найбільших видань, суб’єктів, що здійснюють розповсюдження друкованих ЗМІ, у т.ч. до керівництва АТ “Укрпошта”. Сподіваюся, що ніяких сюрпризів не буде і всі будуть неухильно дотримуватися закону і, найголовніше, забезпечувати право громадян на отримання інформації та послуг державною мовою”, – наголосив Кремінь.

За його словами, “відповідно до даних Книжкової палати України, у 2021 році загальноукраїнських і регіональних видань, які у 2021 році виходили недержавною мовою і не мали українськомовної версії, було 217 газет та 107 найменувань журналів”.

Кремінь нагадав, що, “відповідно до 25 статті мовного закону, розповсюдження за передплатою друкованих засобів масової інформації, виданих мовами, іншими ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання державною мовою.

Засновники (співзасновники) друкованих засобів масової інформації зобов’язані виготовляти, публікувати і доставляти обов’язковий примірник документів (номери (випуски) друкованих засобів масової інформації) державною мовою у порядку, визначеному законом.

У кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою мають становити не менше 50 відсотків назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.

У місці розповсюдження друкованого засобу масової інформації, виданого іншою, ніж державна, мовою, розповсюджується такий засіб масової інформації державною мовою.

Вимоги частин першої, другої та абзацу другого частини четвертої цієї статті не поширюються на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання, мова яких визначається статтею 22 цього закону".

Як зауважив Кремінь, "обов’язковий примірник документів, передбачений частиною третьою цієї статті, у такому разі виготовляється, публікується і доставляється відповідною мовою”.

“16 січня - новий етап імплементації норм мовного закону, який, безумовно, забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Української й справді стає більше”, – наголосив Кремінь.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його статті впроваджуються в дію поетапно. Більшість норм набула чинності 16 липня 2019 року.

14 липня 2021 року Велика палата Конституційного Суду визнала цей закон конституційним. З 16 липня набули чинності частини 2-6, 8 ст. 23, якою унормовано застосування державної мови у сфері культури.