Експерт: Документи щодо визнання алеї Героїв Небесної Сотні нацпам'яткою – на розгляді МКІП

Про це на пресконференції заявила заступниця директора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного музею Революції гідності Ольга Сало, передає кореспондент Укрінформу.

«Наразі м’яч на їхньому полі, наразі, по суті, статус національного залежить від них, документи знаходяться у них», - сказала представниця музею Революції гідності.

Вона пояснила, що раніше алея була визнана пам’яткою історії місцевого значення і нині, за її словами, ця пам’ятка потребує підвищення охоронного статусу, а саме – присвоєння статусу національного.

Вона уточнила, що Національний музей Революції гідності із 2018 року веде роботу для підвищення цього статусу, зокрема, над розробкою паспорта і пам’яткоохоронною документацією

Сало також акцентувала увагу на уточненні предмету охорони з цього питання.

«Що таке предмет охорони у контексті пам’ятки? Це внутрішньокомплексні об’єкти, йдеться про 70 об’єктів. Це - споруди, визначні місця, розташування барикад, місця загибелі, GPS-координати Героїв Небесної Сотні, які загинули на алеї Героїв Небесної Сотні. І всі ці предмети охорони були уточнені, зафіксовані, з використанням тих матеріалів, які ми отримали, зокрема і від слідчих», - зазначила Сало.

За її словами, у березні 2021 року цей паспорт було підписано у Департамент охорони культурної спадщини КМДА і направлено до Міністерства культури та інформаційної політики, тому нині справа – за МКІП.

Зі свого боку член правління Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний назвав наявний паспорт щодо пам’ятки Алеї Героїв Небесної Сотні «дуже далеким від довершеного рівня». За його словами, наразі готуються матеріали для коригуванню цього паспорта.

«І величезне питання викликає обмеженість бачення подій Революції гідності тільки вулицею Інститутською. Дійсно, ареал охоплення спротиву українців, зокрема, у Києві, він значно більше, ніж пропонується у цьому паспорті. Тому треба принципово вирішити питання, серед іншого, включення тих територій, на яких відбувався активний спротив, це і вулиця Грушевського, і події у Маріїнському парку, це і Михайлівська площа тощо. Або створення нових паспортів по окремих територіях, які б дійсно дали можливість бачення всіх цих подій, не як якихось локальних заворушень», - зазначив член правління Національної спілки архітекторів.