На випадок вторгнення. Яку зброю і навіщо дають Україні США та інші союзники

Переговори по лінії США-Росія за участю НАТО напруги біля українських кордонів так і не зняли. Формально консультації тривають, але риторика з обох сторін не обнадіює. Захід наполягає, що протиріччя з Кремлем можна і потрібно вирішити за допомогою дипломатії, проте арсенал на випадок "що, якщо ні" стає все більш значним. 

Перш за все США і їх союзники загрожують Росії потужними санкціями у відповідь на будь-яку спробу вторгнення, про що ми детально писали раніше. З іншого боку Україні ясно дали зрозуміти, що відправляти своїх солдатів для її захисту НАТО не буде. Натомість з другої половини січня західні союзники прискорено передають Україні зброю. При чому саме ту, яку українські бійці можуть освоїти максимум за пару тижнів.

"Безумовно, це зміцнить наші війська, це посилить наші оборонні здібності. І я хочу підкреслити, що ця допомога буде використана виключно в оборонних цілях, для захисту наших військ, для захисту критичної інфраструктури, і для захисту мирного населення, від будь-яких проявів, будь-яких дій, які зможуть привести до ескалації", – заявив заступник міністра оборони Анатолій Петренко.

"Вбивці російських танків" і знаменитий Stinger

Перший борт з військовою допомогою з Британії прибув до "Борисполя" ще в понеділок, 17 січня. Менше ніж за тиждень транспортники Королівських ВПС зробили до Києва вісім рейсів. Основний вантаж – близько двох тисяч протитанкових ракетних комплексів NLAW.

Ці ПТРК призначені для знищення танків, бронетехніки і укріплень. Переносний і відносно легкий комплекс (12,5 кг) особливо ефективний в умовах міської забудови. Його конструкція дозволяє оператору вести вогонь із закритих приміщень на відстані від 20 до 800 метрів.

Принцип роботи NLAW гранично простий. Бійцеві потрібно лише зафіксувати ціль через оптичний приціл на 3-5 секунд і натиснути на спуск, далі ракета сама вибудує траєкторію з урахуванням швидкості руху об'єкта. Комплекс працює в двох режимах стрільби: прямий удар і атака зверху (для ураження танків). NLAW одноразовий і може зберігатися до 20 років.

Слідом за британцями відправку додаткової допомоги почали США. Перший американський літак 22 січня привіз українській армії 90 тонн зброї та боєприпасів. Протягом пари днів прибуло ще два борти, міністр оборони Олексій Резніков анонсував четвертий. Також Штати мають намір відправити в Україну п'ять вертольотів Мі-17, а можливо і решту пакету військової підтримки, який був призначений для Афганістану.

"Почалися поставки додаткової матеріально-технічної допомоги від США (на суму 200 млн доларів) з орієнтовним обсягом до 45 літако-рейсів. Зазначена допомога включає засоби оборонного характеру: боєприпаси, засоби контрбатарейної боротьби, протитанкові засоби, стрілецьке озброєння та інше", – сказали РБК-Україна в Міноборони.

Серед іншого, армія отримала нову партію ПТРК Javelin і ракети до них (за даними американських журналістів, близько 300 тільки за один рейс), а також гранатомети M141 Bunker Defeat Munition (SMAW-D).

FGM-148 Javelin українцям добре знайомі. Перші комплекси США передали ще навесні 2018 року, їх демонстрували на військових парадах, а в кінці минулого року вони були випробувані на навчаннях в зоні ООС. Військові експерти, опитані виданням, кажуть, що ці системи знаходяться на Донбасі, але не на першій лінії оборони. За оцінками аналітиків, зараз в українській армії більше 150 пускових установок і 1200 ракет до них.

Цей ПТРК насамперед призначений для ураження танків і бронетехніки. Але може використовуватися і проти укріплень, безпілотників, вертольотів і малошвидкісних літаків на невеликих висотах. Як і у випадку з NLAW оператор комплексу може стріляти із закритих приміщень, як прямою наводкою, так і зверху. Його також встановлюють на бойові машини. Дальність ураження 2,5-5 км в залежності від модифікації.

Javelin значно важче британського "колеги" (22 кг проти 12,5 кг), але для його використання достатньо одного бійця, хоча за стандартом розрахунок складається з двох осіб. Працює комплекс за принципом "вистрілив і забув", після пуску ракета сама "веде" ціль завдяки інфрачервоній голівці самонаведення. Складається вона з двох зарядів: перший пробиває броню, другий випалює те, що всередині об'єкта.

Термобаричні SMAW-D Україні передали вперше цього року. Це легкий одноразовий гранатомет з фугасним боєприпасом, основна мета якого – знищити укріплення противника, перш за все бункери. Пробиває до 20 см бетону, 30 см цегли або 2 метри мішків з піском. SMAW-D також можна використовувати проти легко броньованих цілей. Ефективний на відстані від 15 до 1000 метрів.

Країни Балтії також мають намір озброїти українську армію новими системами. Так, Естонія пообіцяла відправити "десятки і десятки" Javelin, а Латвія і Литва – зенітно-ракетні комплекси Stinger. Балтійці вже отримали дозвіл на передачу цієї зброї від країни-виробника США.

FIM-92 Stinger, мабуть, один з найвідоміших переносних ЗРК в світі. Він досі перебуває на озброєнні майже в трьох десятках країн, незважаючи на те, що з'явився ще 40 років тому. Велику популярність цей комплекс отримав в ході війни в Афганістані в 80-их роках. Тільки за 1986 рік моджахедам вдалося збити 23 радянських літаки і вертольоти.

Stinger може прицільно вражати авіацію на відстані від 250 метрів до 4,5 км. Хоча зафіксовано випадок, коли ЗРК підбив літак на висоті понад 9 км. Комплекс також використовують проти неброньованих наземних і надводних об'єктів, але з меншою ефективністю. У розрахунок Stinger входить командир і оператор, однак для бою досить і однієї людини.

Межа ціни вторгнення

"Наші партнери пішли найлегшим шляхом. Вони насичують наші Збройні сили протитанковими засобами – це досить ефективний спосіб зробити оборону більш стійкою і менш вразливою. Є ще ПЗРК Stinger ближнього радіусу дії – це теж може бути використано в захисті нашої оборони від штурмової та армійської авіації. Це знову-таки про стійкість оборони", – пояснив РБК-Україна колишній співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов.

У той же час, уточнив експерт, в пакеті допомоги немає "нічого глобального", наприклад танків, артилерії, потужних систем протиповітряної і протиракетної оборони, за типом ЗРК Patriot. Такі комплекси могли б протистояти масованим нальотам ворожої авіації або балістичним ракетам, захистити військових на передовій, міста-мільйонники і електростанції. Однак про постачання цих систем мова поки не йде, хоча офіційний Київ з таким проханням звертався.

Проти цієї ідеї грають відразу кілька факторів. По-перше, Захід, очевидно, не хоче зайвий раз "злити" Росію, все ж плекаючи надію на розрядку за допомогою дипломатії. По-друге, Patriot складна і дорога система (сім батарей обійшлися Румунії в 4 млрд доларів), яка вимагає спеціально навченого персоналу, системи оповіщення, літаків дальнього радіолокаційного виявлення і так далі.

Але найголовніша причина – це час. Щоб розгорнути подібні системи в існуючих реаліях потрібні роки. У той час як західні союзники намагаються дати Україні те, що можна використовувати прямо зараз, адже в їх розумінні нове вторгнення Росії може відбутися до кінця цієї зими. Військові експерти сходяться на думці, що передача NLAW, Javelin і Stinger в бойові підрозділи – це питання декількох тижнів. При цьому їх можна використовувати скрізь: від Сил спеціальних операцій і морської піхоти до територіальної оборони.

"З кожним Javelin або NLAW шанси на перемогу Росії тануть. А без впевненості в перемозі немає сенсу вплутуватися у війну", – уточнив Жданов.

Ця зброя сама по собі не змінює розкладу на фронті, але насичення нею військ у великій кількості дає як мінімум тактичну перевагу, впевнений глава "Українського мілітарного центру" Тарас Чмут. З урахуванням нових ракет власного виробництва і радянської спадщини українські війська цілком здатні завдати противнику дуже відчутної шкоди в разі наземної операції. На думку експерта, в Україні намагаються прискореними темпами створити такий потенціал, щоб це призвело до відмови від плану її окупації через пряме відкрите вторгнення.

"Напрямки головного удару (згідно з планами можливого вторгнення, – ред.) проходять через великі міста, такі як Чернігів, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Одеса, Миколаїв і Маріуполь, де бойові дії будуть вестися в міській забудові. Буде потрібно ввести туди особовий склад, він буде заходити з технікою, але це все одно втрати. Тобто ми збільшуємо ціну окупації, можливо, не з точки зору якихось потужних надсистем ПРО або авіації, але за рахунок свого роду напівпартизанської відповіді", – уточнив Чмут.

У той же час посилити оборону, особливо в небі, в осяжному майбутньому могли б пересувний зенітно-ракетний комплекс середньої дальності NASAMS і самохідний ЗРК ближньої дії Avenger (на шасі позашляховика Humvee встановлені вісім ракет Stinger, РЛС і зенітний кулемет). При грамотній координації все разом це дасть можливість для швидких і асиметричних відповідей на потенційну агресію.

"Ми зараз сприймаємо російську загрозу як лінійний варіант протидії, рахуючи кількість танків. Він має право на життя, але ми можемо бути змушені вести бойові дії на власній території. Тому важливо мати варіант переходу до мобільної гнучкої оборони – це серйозний виклик. Щоб ми не вважали, що ми повинні сидіти в окопах і захищатися лінійно. Так не повинно бути і сподіваюся, що так не буде", – сказав РБК-Україна директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

* * *

Відправляючи все більше озброєння західні партнери підкреслюють: дуже не хочеться, щоб Україна була змушена його використовувати. Однак сам факт такої допомоги говорить багато про що. Союзники готові допомогти не тільки гучними словами і обіцянками найжорстокіших санкцій "колись потім", а й реальними речами: зброєю, боєприпасами та обладнанням – тут і зараз.

Примітно, що до цієї підтримки приєднується все більше країн. Наприклад, Чехія передає 4 тисячі снарядів, Канада виділяє 340 млн доларів на підтримку в оборонній сфері, а Польща веде консультації з постачання зброї. Як повідомили виданню в Міноборони, ведуться переговори з Німеччиною, Нідерландами та Албанією. Все це має стати чітким сигналом для Кремля, що українцям є чим захищатися, а цивілізований світ не залишить їх наодинці перед обличчям нової агресії.