Як турецький бізнес підкорює український ринок

Днями виповнилося 30 років від початку дипломатичних відносин між Україною та Туреччиною. За цей період турецькі бізнесмени відкрили в Україні 3592 компанії. Понад 92% з них працюють на українському ринку досі і не перебувають в процесі припинення. За 30 років вийшли з ринку 116 компаній, а ще 142 перебувають в процесі припинення зараз. Сумарно це менше 8%.

Найпопулярніші КВЕДи

За допомогою модулю "Аналіз ринків" фахівці YouControl з’ясували, що найбільший інтерес турецькі бізнесмени проявляють до секції виду економічної діяльності (КВЕД) ‒ оптова та роздрібна торгівля. Там зосереджена абсолютна більшість компаній, де серед засновників є турецькі громадяни, а саме ‒ 1305 юридичних осіб. Втричі менше зайняті в переробній промисловості ‒ 439 компаній. На третьому місці, в зоні інтересів турецького бізнесу, виявився сектор інформації та телекомунікацій ‒ 351 бізнес одиниця. Ще понад пів тисячі компаній зайняті будівництвом (338) та транспортом, складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю (226).

Якщо подивитися у яких секторах економіки зосереджено найбільше компаній з турецьким капіталом, то в кожному з них зберігається великий потенціал для зростання. Найбільша частка турецьких компаній ‒ в сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ‒ 1,21% від загальної кількості компаній. На другому місці "тимчасове розміщування й організація харчування" ‒ 0,74%. На третьому ‒ "інформація та телекомунікації" ‒ 0,69%. Доля компаній з турецьким капіталом у інших секціях КВЕДів не перевищує половини відсотка.

Географічне розташування

Майже половина (40,9%) від усіх зареєстрованих турецькими громадянами компаній в Україні місцем прописки обрали Київ ‒ 1469 реєстрацій. Другою (15,8%) на радарах виявилася Одещина ‒ 569 компаній. На третьому місці (6,8%) симпатій турків до українських регіонів опинилася Львівщина ‒ 243 компанії. Дещо менше уваги турецькі підприємці приділили Харківщині ‒ 168 компаній. П’ятірку лідерів замикає Херсонщина, зосередивши у себе 154 заморські підприємства.

Така географія поширення турецького бізнесу досить логічна. Найбільше зацікавлення отримала столиця, адже це найнаселеніший мегаполіс країни з найвищим рівнем ділової активності, а отже, й купівельної спроможності. Одещина та Херсонщина в лідерах через відсутність сухопутного кордону та наявність найбільших портів для перевалки основних експортних товарів в структурі українського експорту до Туреччини (зернові та метали). Інтерес до Львівщини та Харківщини характерний через близькість до ринків ЄС (основний торговельний партнер України) та Росії (до війни ‒ основний торговельний партнер України).

Чим торгуємо?

На сьогодні, товарообіг між Україною та Туреччиною становить 7,5 млрд дол на рік. При цьому зберігається позитивне сальдо торговельного балансу. Україна експортує товарів та послуг на понад 4, а імпортує на 3 млрд дол щорічно. За оцінками президента Ердогана, підписана угода про ЗВТ повинна збільшити обсяг двосторонньої торгівлі до 10 млрд дол у найближчі кілька років.

За словами д.е.н, фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка, близько половини українського експорту до Туреччини за 11 місяців 2021 року припадає на продукцію чорної металургії. Ще 20% становлять зернові культури. Наступні за значенням експортні позиції займають руди металів (6%), залишки і відходи харчової промисловості (4,5%) та насіння і плоди олійних рослин (4,2%).

Натомість попри менший загальний обсяг, ключові статті турецького імпорту більш різноманітні і мають менш виражений сировинний характер. Близько 10% становить імпорт ядерних реакторів, котлів та машин. Нафта і пальне (7,5%), чорні метали (7,4%), засоби наземного транспорту (6,5%), плоди та горіхи (6%). Крім цього, Україна закуповувала в Туреччині текстильну продукцію (5,4%), пластмаси і полімерні матеріали та літальні апарати.

"Збільшення двосторонньої торгівлі з Туреччиною буде особливо вигідним для нашої країни саме за умови збереження існуючого позитивного сальдо торговельного балансу (коли експорт перевищує імпорт). Проте, є для нас також завдання з зірочкою ‒ збільшити в структурі експорту частку продукції з вищим рівнем доданої вартості. Втім навіть збереження наявної структури і співвідношення експорту та імпорту вимагатиме додаткових зусиль на фоні девальвації турецької ліри. Адже це робить турецьку промислову продукцію більш вигідною за українську з точки зору закупівельних цін" ‒ зазначає фінаналітик YouControl Роман Корнилюк.