Скількома мовами говорить телеведучий Віталій Школьний

Тележурналіст зізнається, що розуміння важливості вивчення мов прийшло до нього тільки під час навчання в університеті. Там він удосконалив англійську, і при цьому освоїв польську. До цього його спонукали захоплюючі подорожі.

«Коли я вчився, середня вартість авіаперельоту коливалася в районі 500$ - зовсім непідйомна сума для гаманця більшості українців. Про студентів взагалі мовчу. Але я примудрявся брати квитки на лоукостер заздалегідь. Грошей зі стипендії вистачало на три-п'ять перельотів на місяць. Сьогодні вибір куди ширше, плюс безвіз – англійську варто знати тільки для можливості подивитися, як живуть люди далеко від нас», – розповідає ведучий.

Французькою Віталій Школьний захопився, коли відчув особливу любов до культури цього народу, майже в 30 років, що в нашому суспільстві помилково вважається «пізнім» віком для вивчення мови. Однак ведучий на своєму прикладі довів: при великому бажанні немає нічого неможливого.

«Ніколи не пізно почати вчити мову, якщо у вас з'явилося для цього бажання, можливість або необхідність. Під час навчання у Французькому інституті в Києві цілеспрямовано вступив до групи зі старшими людьми. Моїй наймолодшій однокурсниці було 50, а найдосвідченішій і зрілій – майже 75. Жінки з легкістю вбирали знання в процесі спілкування і діалогів, але вимагали правил», – розповідає ведучий.

Також він переконаний: ніщо так не підштовхує до вивчення мов, як мотивація. Це може бути професійна необхідність, альтернативний варіант заробітку (передаючи власні накопичені знання онлайн), бажання подорожувати, знайомитися з новими горизонтами і культурами, розуміти улюблені твори мовою оригіналу, або щирий захват.

«А взагалі, добре б закохатися. Закоханим і одруженим – теж закохатися, але в якусь справу, заняття або хобі, пов'язане з іншою культурою - це в рази збільшує мотивацію», – ділиться Віталій Школьний.

Щоб краще оволодіти іноземною ведучий радить починати і закінчувати день пресою, кіно, телепрограмами, книгами мовою оригіналу. Бажано з субтитрами, щоб перед очима «промайнули» текстові форми слів або цілих речень.