Ішингер нагадав Москві, чий був Крим у 1997 році

Якщо Кремль хоче повернутися до «статус-кво» 1997 року, йому б не завадило пам’ятати, чиїм був у той час Крим, а також подумати про свої війська в Калінінграді.

Про це сказав голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Коли я зараз чую, що Російська Федерація каже: «ми маємо все повернути до стану 1997 року», чи означає це, що Крим знову повертається в Україну? Чи це означає лише, що Захід має повернутися до того стану, а Росія нічого не повинна робити?», - запитав Ішингер.

Він також згадав саміт НАТО 2008 року в Бухаресті, коли ФРН і Франція були проти того, аби запустити негайно процес набуття членства в НАТО для України та Грузії, мотивуючи це тим, що це буди перетином червоної лінії. Росія натомість по-іншому сприйняла це та організувала «маленьку війну» в Грузії, а в 2014 році спробувала провернути те ж саме в Україні, «з метою запобігти прийняттю цих країн в НАТО».

Ішингер назвав найбільшою помилкою Росії, що в 2014-му, вона, ні з ким не вступивши в перемовини, в тому числі з ООН, нелегально анексувала Крим.

Німецький дипломат також припустив, що до частини вимог Москви до НАТО, у тому числі щодо потенційного розміщення зброї та військ альянсу на території Україні, можна було б дослухатися за аналогічних кроків РФ у Калінінграді. Частина вимог Путіна полягає в тому, щоб в Україні не можна розміщати західні війська, атомну зброю та ракети, зауважив дипломат. Він нагадав, що в Основоположному акті НАТО-Росія від 1997 року записано, що в нових членах НАТО не можуть бути дислоковані ані значні військові контингенти, ані атомні системи.

«Я не вважаю особливо складним сигналізувати російській стороні, що ми, звісно, не хочемо ставитися до України інакше, ніж до тих країн Східної Європи, які стали членами НАТО після 1997 року», - заявив Ішингер. Російська сторона зі свого боку, продовжив він, «має бути готова взяти на себе відповідні зобов'язання, наприклад, з таких питань, як Калінінград тощо, це широке поле (для обговорення – ред.)».

Усі питання, вважає голова MSC, можна було б відкрито та відверто обговорювати в Мюнхені, але Росія – президент і глава МЗС - відмовилися від участі як офф- так і онлайн.

Конференція пройде 18-20 лютого. Серед майже 30 голів держав і урядів у ній візьме участь Президент України.