Без ріелтера не приходити: законодавці хочуть зробити обов'язковою участь посередників в угодах

В Україні ріелтери досі працюють "підпільно". Ріелтерська діяльність не ліцензується та не класифікується. З цієї причини на ринку часто виникають питання якості ріелторських послуг та їх вартості.

Що може принести на ринок нинішня версія закону про ріелтерську діяльність, який зараз готується до приятія. Редакція РБК-Україна REALTY розбиралася разом із фахівцями.

Посередники поза законом

Здавалося б, нонсенс: на четвертому десятку років незалежності Україна –країна з вільними ринковими відносинами, досі не узаконила діяльність посередників на ринку нерухомості.

Вони досі класифікуються як фахівці, що надають якісь консультативні послуги. Тобто, ріелтерів як фахівців немає, хоча, за різними даними, від 40% до 90% угод відбувається з їх участю. Як результат – десятки і сотні мільярдів гривень щорічно розчиняються в "тіні "цього ринку, а багато українців – покупці і продавці нерухомості – як і раніше ризикують залишитися і без грошей, і без квартири, опинившись на гачку у шахраїв, яких в цій "каламутній воді" побачити непросто.

Спроба номер три

Варто зазначити, що парламентарії вже двічі мали намір вивести ріелтерів в легальне поле: в 2007-му та 2011-му роках з'являлися законопроєкти про ріелтерську діяльність. Але обидві спроби їх прийняти виявлялися провальними.

Зараз готується до голосування ще один – №3618, розроблений півтора роки тому. Новину про його швидке прийняття ринок зустрів неоднозначно. Одні зітхають з полегшенням: нарешті професія ріелтера будуе узаконена, а їхні клієнти – захищені. Інші – бачать в новації великі загрози як для самих фахівців, так і для продавців і покупців житла.

"Рейдерство" на тлі вторгнення?

Професійне співтовариство закликає не приймати цей законопроект, оскільки він, на думку Асоціації фахівців з нерухомості України, встановлює на ринку монополію окремо взятих професійних організацій, ігноруючи при цьому інтереси інших. А головне – обмежує права власників нерухомості.

"Професійне співтовариство неодноразово зазначало, що прийняття цього законопроєкту негативно відіб'ється на якості послуг, нав'яже клієнтам обов'язкове звернення до рієлторів, що порушує конституційні права власників нерухомості, і створить додаткові перепони на ринку", – наполягає глава АФНУ Юрій Піта.

Головна мета розробників законопроєкту, як вважає експерт, – створення корупційних схем заради отримання надприбутків. За попереднім підрахунком АФНУ, щорічний прибуток "спостерігачів" за ринком, отриманий за рахунок ріелторів – тобто, опосередковано за рахунок покупців і продавців нерухомості, –може скласти щонайменше 100 млн грн.

"Схоже, що законопроєкт 3618 винесено на розгляд лише для того, щоб непомітно його протягнути і "рейдернути" ринок на тлі можливого військового вторгнення", –зазначив експерт.

Без права вибору

Якщо ця законодавча новація буде прийнята, українці при купівлі, продажу та оренді житла змушені будуть звертатися до ріелтерів. Щоб продати своє майно або здати його в оренду, потрібно буде вносити інформацію у відповідний реєстр – без цього неможливо буде розпоряджатися своєю нерухомістю, нотаріуси не зможуть завірити угоду. Фахівці відзначають, що це неприпустимо – жодна країна світу не вимагає неодмінного звернення до ріелтора, щоб продати, придбати або здати в оренду своє майно.

"Такі положення проєкту закону схожі на схеми, які існували в роботі оцінювачів, тільки замість електронних приватних майданчиків з'явиться електронна приватна база об'єктів", – застерігає глава АФНУ.

Бій з тінню

Неоднозначно оцінили новацію і в Головному науково-експертному управлінні Апарату ВРУ. Своє головне завдання – фогрмування єдиної державної політики у сфері ріелтерської діяльності – законопроєкт не вирішує, оскільки не визначені навіть органи, які повинні регулювати ринок, йдеться у висновках управління.

У той же час автори законопроєкту нагадують, що сьогодні неузаконені ріелтори тільки плодять тіньові операції на ринку, в результаті чого держбюджет недоотримує колосальні кошти.

"Ріелтери є суб'єктами первинного фінансового моніторингу і повинні виконувати встановлені цим законом обов'язки. На жаль, майже у всіх випадках надання ріелтерських послуг ці функції ріелтерами не виконуються, завдяки чому операції з нерухомим майном уходять в тінь. Як і, відповідно, доходи населення. Наслідком цього є те, що державний бюджет України щорічно недоотримує мільярди гривень", – йдеться в пояснювальній записці до документа.

Чи буде прийнятий нарешті "ріелтерський" закон і чим це обернеться для ринку, побачимо вже найближчими днями.