Київ залишається головною метою розв’язаної Кремлем війни. Розвиток оперативної обстановки на сьогодні

Потім з’ясувалося, що морпіхам не спалося, а екіпажу патрульного корвету «Василь Биков» – навпаки. Тепер немає корвету. Якось настрій покращився, але підозри залишилися. Тому – візит на сторінку ГШ ЗСУ.

Там бачать 15 БТГр під Києвом, 3 – під Черніговом, 17 – під Херсоном та 3 – біля Маріуполя. Під Сумами, Харковом та в ОС теж бачать, але під Сумами і Харковом ворог перебуває у такому сумі, що пару днів приходитиме до тями.

Трохи докладніше: Київ залишається головною метою розв’язаної Кремлем війни, найбільших подій слід чекати жителям Гостомеля (2 БТГр), Бучі (3 БТГр), Бородянки (3 БТГр), Ситняків (2 БТГр), Борисполя (4 БТГр), Броварів (2 БТГр). Пожвавлення бойових дій відбудеться в районах Вишгород, Гостомель, Ірпінь, Стоянка.

Противник ще не полишив надії досягти успіху під Черніговом, де в районах Семенівка, Мена, Бобровиця оперуватимуть до 3 БТГр. Мета дій – вийти до Києва зі сходу.

Під Сумами та Харковом противник втратив ініціативу, намагається привести до ладу бойові порядки, якось поповнити втрати та відновити наступ. Дуже треба до Києва по трасі Харків – Полтава – Київ.

Південно-східніше Харкова вималювався новий напрям дій – на Ізюм. Місто майже вщент зруйноване. Туди ж з-під Сєвєродонецька рвуться підрозділи 2 АК луганських терористів. Мета – розсікти ОТУ «Північ» та розвинути наступ на Дніпро.

Через те, що в ОС бойовими діями керують два Герої України, я спокійний за цю ділянку фронту. Спроби агресора прорвати нашу оборону в районах Старомлинівка та Зачатівка закінчилися їх відступом в напрямку Любимівка. Ворог активний в районі Маріуполя, несе втрати, але продовжує атакувати. Загальна відсталість військової науки не дозволяє йому застосувати новітні тактичні прийому, тому бойові дії розвиваються за принципом «за будь-яку ціну».

Найбільше угруповання противник зосередив на Таврійському напрямку (17 БТГр). Як і загалом у цій війні, зрозуміти дії російського воєнного командування вкрай важко. Здається, що принцип зосередження зусиль на головному напрямку там чи то забули, чи то взагалі і не знали. Тому – так: Миколаїв – до 2 БТГр, Вознесенськ – до 2 БТГр, Запоріжжя – до 4 БТГр, Маріуполь – до 3 БТГр. Білгород-Дністровський – до БТГр – явно помилка, це взагалі не той напрям дій, та і в тому районі противника немає. Активність у відновленні злітно-посадкової смуги аеродрому Мелітополь говорить про зосередження зусиль на напрямку Запоріжжя – Дніпро та напрямку на Маріуполь. Навіть притягли бронепотяг. Не питайте, чи слід чекати кавалерію.

Така оперативна побудова надає нам можливість ефективно оборонятися та наносити противнику значних втрат.

З поганого: противник і надалі буде домінувати у повітрі та обстрілювати крилатими ракетами всю територію України.

З доброго: морально-психологічний стан противника наближується до рівня «обійняти і плакати», між вибором «сісти і вижити» та «наступати і вмерти» все більше російських військових обирають третій шлях – полон. І це – вірний вибір.

Загальний висновок: противник увів в операцію практично всі наявні сили і засоби, має резерв близько 9.000 штиків, котрий застосує там, де досягне найбільшого успіху (а такого не станеться, ЗСУ не дозволять). Сили угруповання вторгнення – ще значні, їх дії мають всі ознаки неузгодженості та неналежного керівництва. Логістичні проблеми не вирішені, що негативно впливає на фізичний та психологічний стан агресора.

Як казав Сумрак: «Бий ворога тим, що є!».

На фото: аеродром Чорнобаївка ДО візиту Байрактарів та вогневого нальоту артилерії морської піхоти ВМС ЗСУ.

Автор: Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій