Чи варто українцям просити статус біженця в Європі: особливості легалізації

Які права гарантують тим, хто тимчасово покинув Україну через війну

kevin_buckert_fkf9bmzusma_unsplash_650x410_23.03.22

Українці, які змушені виїхати в Європу через війну, часто задаються питанням, в якому статусі їм можна перебувати, які права і обмеження накладає оформлення "біженства".

Що потрібно знати про переваги та мінуси різних статусів легалізації в ЄС для українських біженців, TRAVEL РБК-Україна повідомляє з посиланням на блог журналістки та мандрівниці Ірини Савіної.

Два статуси: чим біженство відрізняється від тимчасового захисту

Біженство - цей статус можна запросити в першій країні, кордон якої перетнули ті, хто рятується від війни (згідно Дублінської Конвенції).

Тимчасовий захист передбачає гарантії негайного захисту в ЄС для тих, хто залишає Україну через війну. Цей статус передбачений спеціальною директивою. Такий статус тимчасового захисту українці отримують при перетині кордону європейської країни. Він діє рік (у Польщі – 18 місяців) з можливістю продовження до 3 років в залежності від ситуації.

Хто може звернутися за статусом біженця або тимчасового захисту

Біженство як статус міжнародного захисту можуть отримати українці, які виїхали з України через війну, а також громадяни третіх країн, які перебували в Україні на законних підставах і теж покинули країну через військові дії. У статусі біженця не можна повернутися в свою країну протягом декількох місяців або більш тривалого терміну.

Тимчасовий захист застосовується до осіб, які виїхали з України з 24 лютого.

Також під цей статус підходять певні категорії:

- ті, хто отримав в Україні політичний притулок або національний захист до 24 лютого.

- члени сімей перших двох категорій, навіть без реєстрації шлюбу, а також їхні діти і близькі родичі, які жили разом і перебували на їхньому утриманні.

- громадяни третіх країн, які перебували в Україні законно і не можуть повернутися в свої країни.

Як отримати статус біженця або тимчасового захисту

Для подачі заявки про отримання статусу біженця можна звернутися в місцеві органи влади (до прикордонників, в поліцію, зв'язатися з пунктом прибуття або іншим контактним пунктом), звернутися в посольство України в цій країні.

Після реєстрації заявки на отримання статусу необхідно буде пройти співбесіду, медичний огляд. Після державного розподілу державні органи розглядатимуть заяву протягом 45 днів.

Тимчасовий захист надається набагато простіше. Досить звернутися в центр прибуття, контактний пункт або відділення поліції.

Які гарантії отримують українці в обох статусах

Біженець:

Доступ до ринку праці
Освіта для дітей
Проживання в таборі для біженців
Медична допомога
Щомісячна грошова допомога

Ті, хто отримує тимчасовий захист:

Доступ до ринку праці
Освіта для дітей
Право на проживання в країні ЄС до 1 року
Медична допомога та страхування
Соціальна допомога
Опіка для дітей, які прибули без батьків і родичів

Які обмеження можуть застосовувати для біженців

Варто врахувати, що при подачі заявки на статус біженця не можна покинути країну, а після його отримання – не можна повернутися в Україну.

У біженців забирають документи (паспорти) і видають документ з дозволом на проживання.

До отримання статусу не можна працевлаштуватися.

У той же час, при отриманні статусу тимчасового захисту таких обмежень немає. Житло найчастіше допомагають знайти волонтери або уповноважені державні організації та центри прибуття біженців на вокзалах або поблизу. Житло можуть безкоштовно надати як приватні власники: квартири, будинки, так організації: кімнати в готелях і хостелах, часто з харчуванням.

Чи можна їздити по Європі після отримання статусу захисту

Громадяни України мають право вільно пересуватися в межах Європейського Союзу після в'їзду на його територію протягом 90 днів згідно з безвізовим режимом.

Тому українці можуть вибирати країну, де хочуть зупинитися і отримати статус тимчасового захисту. Після цього можна вільно їздити в інші країни ЄС, при цьому відповідними правами, які дає статус, можна користовуватися тільки в тій країні, яка його видала.

Тим часом, і в іншій країні можуть прийняти рішення про надання іншої посвідки на проживання. Така директива діє у всіх країнах ЄС, крім Данії та інших держав: Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейну, Ісландії.