Новий звіт Тома Купера. Спокійно. Успішно воюємо

УКРАЇНА : ВІЙНА : 4-5 КВІТНЯ, 2022

Доброго дня всім! [Опубліковано 6 квітня 2022 р. о 12.00 за Києвом].

Ось мій огляд розвитку військових подій в Україні за останні два дні 4 та 5 квітня 2022.

4 квітня – 40-й день нападу росії на Україну. Принаймні на півночі події цього дня можна назвати хорошими для всієї країни: усі російські війська відійшли назад до білорусі, від Іванкова до Шостки. Станом на вечір 3 квітня російські 41-ша армія та 2-а гвардійська армія завершили виведення військ. Зокрема через транскордонні переходи, у Дніпровському, Добрянці, Гремячі (все Чернігівська обл – перекл.). Наразі українські сили, найперше, зайняті очищенням лісів уздовж кордону від залишків російських військ та покинутої техніки. Керівництво Укрзалізниці також наполегливо працює, ремонтуючи пошкоджені шляхи, щоби якнайшвидше відновити рух. Залізниця до Тростянця, наприклад, вже відновила роботу.

Більшість підрозділів російської армії, виведених із району на північний захід від Києва, вийшли звідти у дуже поганому стані. Наприклад, відомо, що батальйонно-тактична група 155-ої бригади морської піхоти (з Владивостока) підтвердила такі втрати: понад 50 загиблих та 110 поранених, при цьому 220 військовослужбовців заарештовані за відмову воювати. Кажуть, що 126-та бригада морської піхоти втратила понад 400 вбитими, пораненими та зниклими безвісти. Попри це, 28 березня «вишестоящіє органи» в москві присвоїли обом частинам почесне звання «гвардійська».

Зараз, і це не дивно, багато західних спостерігачів очікують, що війна продовжиться великою битвою на сході. Насправді, як буде описано далі, вона вже в самому розпалі.

ПІВНІЧНИЙ СХІД

У Харківській області 6-та армія все ще збирає шматки своїх побитих підрозділів та поповнює втрати резервістами. Харків усе ще під артилерійськими обстрілами та авіаударами, однак на лінії фронту спокійно. Місцезнаходження 92-ої механізованої невідоме (а це завжди є поганим знаком для 6-ї армії), але українці, безперечно, розгорнули підкріплення для своєї 17-ї танкової в цьому районі.

Далі на південний схід ситуація видається набагато «спекотнішою». За останні чотири дні росіяни кинули майже всі батальйонно-тактичні групи 1-ої танкової армії та 20-ої армії під Ізюм. За винятком побитих залишків 144-ої мотострілецької дивізії, тепер у них є частини 2-ої гвардійської мотострілецької дивізії (1-й гвардійський танковий полк), 3-я мотострілецька дивізія (237-й танковий полк), 4-та гвардійська танкова дивізія (13-й танковий полк), 2-3 батальйонно-тактичної групи 47-ої гвардійської танкової дивізії, батальйонно-тактична група з 61-ої бригади морської піхоти (що утримує Балаклію) і не менше двох БТГр із 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. Тобто всього наразі в районі Ізюма перебуває до 12–15 батальйонно-тактичних груп. Цілком зрозуміло, що тут буде основна бронетанкова битва.

На південний захід від Ізюма росіяни намагаються розширити своє вторгнення: станом на 4 квітня вони закріпились у Протопопівці і Петрівському, а потім взяли Бражківку на шляху Т2122 [Ізюм-Барвінкове]. Однак, коли 13-ий танковий полк намагався взяти сусідню Сулигівку, він наштовхнувся на українські Т-64-ті (можливо 17-та танкова чи один із її підрозділів поспішив із півночі?): українці стверджують, що відбили село, а росіяни стверджують, що закріпились у ньому.

На південний схід від Ізюма 237-ий танковий полк проштовхується по трасі М-03 у напрямку Довгеньке, на захід від Святогірська, що утримується 95-тою десантно-штурмовою. Українці стверджують, що влаштували засідку і завдали цій батальйонно-тактичній групі великих втрат. Враховуючи великі ліси навколо Святогірська та їхній високий бойовий дух, я б сказав, що 95-й скоріше за все й надалі триматиметься. Більше того, за останні два дні українці оприлюднили кілька відео: на одному, наприклад, можна побачити постріл «Стугни-П» по ударному вертольоту Ка-52, але й два промахи по російській реактивній системі залпового вогню ТОС-1 (Буратіно). [Дивно, я бачив принаймні одне відео, де абсолютно чітко підпалюють російське «Буратіно» й воно нехило горить – ред.].

Однак, слід мати на увазі, що 95-та десантно-штурмова вже 40 днів веде інтенсивні бої, так само як і 17-та танкова, 92-га механізована та 81-ша окрема аеромобільна бригади. І якщо всі ці підрозділи не буде суттєво посилено, то попри їхній високий бойовий дух, існує загроза раптового прориву російських частин у Слов’янськ, що було б катастрофою для українських підрозділів на Лінії розмежування.

СХІД

Учора вранці масовані авіанальоти та важкі артобстріли ознаменували початок тотального наступу 8-ї загальновійськової армії РФ на українські оборонні рубежі в районі Рубіжного-Сєвєродонецька, що сформовані переважно з 79-ї ОДШБ, принаймні двох інших бригад та батальйону «Донбас» [в оригіналі автор некоректно назвав його полком – перекл.]. Після цього зі сходу на Сєвєродонецьк почав наступ 6-й мотострілецький полк РФ [згідно з оригіналом; ми не знайшли інформацію про такий підрозділ РФ – перекл.]. Схоже, цей наступ було зупинено на підступах до смт. Метьолкіне та/або Воронове [східні на південно-східні околиці міста – перекл.]. Значно більшу небезпеку становить російський наступ з північного заходу: він завершився захопленням смт. Білогорівка, на захід від Сєвєродонецька.

Далі на південь, за подібних умов (тобто, після тяжких авіаударів та масованого артобстрілу), російська 4-та окрема мотострілецька бригада точно прорвала лінію оборони української 24-ї окремої механізованої бригади та захопила залізничне депо у центрі Попасної. Безсумнівно, це – недобрі новини, адже будь-які просування росіян свідчать про те, що ще один український підрозділ, що тримає оборону у цьому районі, імовірно, зазнав суттєвих втрат.

МАРІУПОЛЬ

Отримувати новини з цього міста стає дедалі складніше. Власне, «із певністю» можна стверджувати, що росіяни постійно бомбардують місто та інтенсивно обстрілюють із артилерії; також, вони наступають «на заході та сході»; а 8-ма загальновійськова армія РФ «безперестанно» отримує успіхи. Крім того, не схоже, що ситуація істотно змінилася. Зараз, щоб зрозуміти, що там відбувається, найкраще перевіряти інформацію про російські втрати з кількох джерел. Це «діло» займає, буквально, «дні». Приміром, можна дійти висновку, що з лінії зіткнення у місті забрали 810-ту окрему бригаду морської піхоти РФ (включно із 382-м та 557-м ОБМП, а також 542-м окремим ДШБ): підрозділ втратив свого першого командира (полковника алєксєя шарова, 22 березня), далі його наступника (полковника владіміра кріволапова, 27 березня) і до 300 одиниць особового складу – вбитими та пораненими. Не дивно, що їм на зміну поставили по БТГр зі складу 40-ї та, можливо, 336-ї ОБМП РФ; принаймні, нам відомо, що перша з них уже зазнала значних втрат в Україні, хоча вони точно й не вказують, де саме.

І до «гарних» новин: схоже, що станом на зараз усі – буквально – російські підрозділи морської піхоти, аж до останнього полку і батальйону, були залучені до цієї війни. Відповідно, тепер уже немає сумніву, що ніякої висадки десанту біля Одеси не буде.

До речі, за останні два дні у російських медіа було багато повідомлень про «капітуляцію» 250 українських морпіхів зі складу 503-го окремого батальйону морської піхоти у Маріуполі. Однак, 503-й батальйон навіть не знаходиться на території міста. Ба більше, багато притомних західних спостерігачів зазначають, що війська, які показали на російському ТБ – включно із багатьма жінками та ще й у присутності Кадирова – не просто були добре поголені, але й мали на собі повні розгрузки. Тобто, якщо їх і брали в полон, то не останнім часом, адже вони не мають явних ознак нещодавньої участі у боях. Іншими словами: це ще один фейк. Усім і без того добре зрозуміло, що «вишестоящіє органи» несамовито прагнуть позбутися українського гарнізону в Маріуполі.

ПІВДЕНЬ

49-та загальновійськова армія РФ дала жорсткий опір атакувальним діям українців в напрямку Олександрівки (схоже, її захищають БТГр 34-ї ОМСБ РФ та 56-та ДШБ ПДВ РФ, обидві зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії РФ), тож наразі бої біля цього села [на кордоні Миколаївської та Херсонської областей, на північ від Херсону – перекл.] точаться уже 2 дні. На південному заході від Херсону українці атакують смт. Білозерка та с. Томина Балка (імовірно, їх захищає БТГр зі складу 20-ї окремої гвардійської мотострілецької дивізії РФ). Однак, українці ще дужче посилили свій наступ, тож учора з усіх західних та північних околиць Херсону надходили повідомлення про інтенсивні бої – від Чорнобаївки на заході, до Висунців на північному заході і Зеленівки на півночі [усі 3 населених пункти є околицями Херсона – перекл.]. Не дивно, що росіяни надсилають сюди підкріплення з Севастополя.

На тривожні роздуми наштовхує так само швидке зростання кількості нових могил на місцевому цвинтарі: на супутникових знімках зображено понад 800 нових поховань, що виникли тут за останній тиждень...

На північ від Херсона 11-та окрема десантно-штурмова бригада РФ та 126-та бригада морської піхоти РФ [мабуть, автор має на увазі 126-ту окрему бригаду берегової охорони РФ – перекл.], схоже, досі утримують оборону десь між селом Володимирівка [Миклаївської обл. – перекл.] та Дніпром.

Оригінал: https://medium.com/.../ukraine-war-4-5-april-2022...

ЩЕ ОДИН ЗАКЛИК ДО ПІДТРИМКИ КОШТАМИ

Частині під Києвом, яку от-от перекинуть на cхід, потрібен генератор, а ще краще – додаткове авто. Студенти й викладачі з Києво-Могилянської Академії вже внесли частину коштів. Закликаємо додати решту. Звісно, ручаємося за цільове використання.

Одна картка професорки НаУКМА, син якої воює в даній бригаді: 5457 0822 2395 0622

Джерело: Ростислав Семків. Дякую за переклад Тетяна Саніна та Anton Shygimaga