ЗМІ пояснили, чому віддавати реконструкцію Харкова "зірковому" архітектору – погана ідея

За ідеєю запропонувати британському архітектору та дизайнеру Норману Фостеру взяти участь у повоєнній реконструкції Харкова стоїть міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Про це повідомляє "Дело" з посиланням на публікацію видання "Факти".

За словами джерел "Фактів", ідея Чернишова полягає в тому, щоб повністю віддати місто "у розпорядження" компанії Foster + Partners. Журналісти вважають, що незважаючи на популярність Фостера, повністю віддавати йому зруйноване війною місто-мільйонник не можна.

"Якщо ми подивимося на портфоліо Foster + Partners, то їхні основні клієнти – це великі приватні корпорації, такі як Російська мідна компанія підсанкційного нині олігарха Ігоря Алтушкіна, а також багаті уряди та муніципалітети, які можуть собі дозволити сплатити за роботу дорогих фахівців. І навіть якщо особисто Норман Фостер і вся його команда безоплатно волонтеритимуть, генеруючи ідеї для відновлення Харкова після війни (що дуже сумнівно, швидше за все, їхня робота буде оплачуватись або іншими проєктами, або приватними меценатами), то за будівельні матеріали для запропонованих рішень та роботу людей, які ці рішення реалізовуватимуть, доведеться платити", – йдеться у статті.

Оскільки йдеться про комплексне відновлення міста-мільйонника, то, швидше за все, значна частина цих мільярдних витрат ляже на дуже скромний після війни міський бюджет і бюджет країни, або спеціалізовані міжнародні трастові фонди, коштами яких теж не варто було б "розкидатися".

Незважаючи на те, що в портфоліо Foster + Partners є і житлові, і офісні будівлі, "хай-тек" — це все-таки більше про експеримент та здатність "виділитися" на тлі стандартних рішень. Заради цього замовник може пожертвувати функціональністю та ефективністю проєкту.

"Понівеченому війною Харкову явно буде не до архітектурних експериментів. Як і іншим понівеченим снарядами містам, йому потрібно буде "перевигадувати" не тільки житло, а й соціальну, інженерну інфраструктуру, закладати енергоефективні рішення, і все це робити швидко і в рамках дуже обмежених бюджетів. А це, як ми знаємо, не те, заради чого наймають дорогі архітектурні бюро", – наголошується у матеріалі.

Крім усього перерахованого в Україні є достатньо архітекторів, які успішно проєктують і житло, і промислові рішення, і, очевидно, набагато краще розуміють культурний та соціальний контекст того, що відбувається зараз у країні.

"Не кажучи вже про суто економічну та соціально-політичну складову, яка передбачає, що завантаження власних фахівців замовленнями в умовах повоєнного відновлення – це необхідний і єдино правильний шлях для запуску економіки. Навряд чи цього не розуміє міністр регіонального розвитку Чернишов, який безпосередньо відповідає і за роботу будівельної галузі, і за майбутнє відновлення міст”, – йдеться у матеріалі.

"Звичайно, міжнародні колаборації повинні бути присутніми і творчо інтегруватися в новий простір, але першу скрипку в цих процесах мають все ж таки грати українські компанії та бюро. Зрештою, яким би багатим не був досвід шановної агенції, у її портфоліо все одно немає міста-мільйонника, зруйнованого війною. Сьогодні керівництво Мінрегіону на чолі з Чернишовим та його партнери в мерії Харкова хочуть надати міжнародним компаніям можливість записати такий досвід у своє резюме, але що це, якщо не поглиблення комплексу неповноцінності, який нам так активно насаджували до війни та з яким після її завершення ми, взагалі-то, мали б назавжди розпрощатися", – резюмує видання.