«Зеленський – це історія про Попелюшку, яку вони спостерігають в реальному світі. Це круте реаліті-шоу, в якому вони вболівають за нашу перемогу»

Павло Вернівський: Розумію, що зараз набіжать сектанти, але вже місяць як хочу це сказати. Я собі не уявляю більш кращого лідера ніж Зеленський, який би так вміло грав на емоціях західного суспільства. У нас дехто такої манери спілкування з Заходом не розуміє. Вони вважають, що Зеленський хам. І насправді ми повинні падати на коліна і дякувати за кожну допомогу.

Саме цей підхід у нас був дуже популярним донедавна, коли наші плазували перед заходом, чуть не в сраку цілували, аби ті щось нам дали. Але саме такий підхід привів до того, що Україна отримувала мізерну допомогу, мінімум летальної зброї та ще залізли в такі борги, з яких буде дуже складно виплутатись.

А я ж вважаю, що Зеленський талановитий шоумен, який чітко розуміє настрій своєї аудиторії. І розуміє як на цьому можна грати.

Взагалі, я б його теперішню аудиторію поділив на дві ключові групи: звичайні громадяни і політики.

Для звичайних громадян він герой. Знаєте чому? Захід дуже любить історії про попелюшок. Людей, яких раніше ніхто не сприймав всерйоз, але в складний час вони стають лідерами. Згадайте одного з найпопулярніших героїв коміксів в США – Капітана Америку. Класична історія про попелюшку. Слабкий тілом, але хоробрий духом хлопець отримує суперсилу і стає символом американської свободи. Також сюжет фільмів про попелюшку є одним з гарантованих способів претендувати на премію Оскар. Одразу згадую фільми: Нокдаун, Лоуренс Аравійський, Форест Гамп, Боєць, В погоні за щастям, Джой. А як вони люблять історії про бізнесменів, яких переслідували невдачі, а потім вони стали успішними? Вони це люблять, адже для них це приклад реалізації їх американської мрії. І Зеленський – це також історія про Попелюшку, яку вони спостерігають в реальному світі. Це круте реаліті-шоу, в якому вони вболівають за нашу перемогу.

Також західному суспільству дуже подобається як Зеленський спілкується з їх лідерами. Вони бачать контраст. Сміливу Попелюшку і чванливих в минулому чиновників, які при першій небезпеці поховалися. Звичайно вони бачать різницю. І саме тому, в Зеленського підтримка в США вища ніж в американського президента. Це, до речі, безпрецедентна ситуація в історії!!!

З іншої сторони, самі чиновники. Коли західна преса писала про 3 доби на захоплення Києва, то це каже про одне. Всі західні країни були морально готові здати Україну Росії. А дехто навіть не приховував цього. Наш посол в Німеччині казав, що в перший день війни, німецький міністр фінансів на прохання про допомогу відповів: Для чого нам допомагати вам, якщо вашої країни скоро не буде?

І зараз більшість цих чиновників, які побачили як хоробро бореться за свободу Україна, відчувають провину. Адже війни можна було б уникнути, якби вони діяли рішучіше. І кожен день українського спротиву, а також докази звірств росіян підкріплюють цю провину. Взагалі, цю тему можна більше розвити, оскільки Джонсон, Байден та Шольц це різні політики і в кожного своя додаткова мотивація, але якщо сильно спростити, то відчуття провини це одне з важливіших для кожного з них.

Тут лише залишається правильно додавити їх, використовуючи це слабке місце, що й з успіхом робить Зеленський. Тому він виступає перед Конгресом і розказує як мало вони роблять для підтримки України, а потім весь Конгрес аплодисментами підтримує Зеленського.

І все це разом: колосальна підтримка суспільства і почуття провини привело до того, що Захід почав збільшувати нам свою підтримку. Повірте, підтримка заходу це не жест доброї волі. Це результат складної роботи з постійною комунікацією і вибором правильних акцентів для переконання суспільства та лідерів заходу.

Відверто кажучи, я собі не уявляю Порошенко в цій ролі. Більш ніж впевнений, що він би так і не зміг зрозуміти психологію своєї аудиторії. І як і раніше, просив би, давив на жалість, але для народу він не Попелюшка, а політики може щось і дали б нам, але точно не стільки як зараз дають.

Автор: Павло Вернівський, економіст