Українську мову вважають рідною 76% жителів країни - опитування

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг".

За даними соціологів, за останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська мова за 10 років втратила з 42 до 20%.

У цій динаміці фахівці звертають увагу, що помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися у 2012-2016 роках. Одними із ключових причин стали реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці; події Революції Гідності; агресія росії проти України у 2014 році і тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Крім того, позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході України.

Як зауважили соціологи, можна констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012-му таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021-го – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість, "перетік" російськомовних відбувається у сегмент "двомовних" (з 15 до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно - з 44% до 48%.

На думку дослідників, важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті, готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних – таких третина.

Безпрецендентне єднання суспільства на тлі війни різко вплинуло і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах.

З іншого боку, за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%.

У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали жителі півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких було лише третина, а сьогодні їхня кількість зменшилась майже вдвічі.

На сьогодні мова є швидше регіональною особливістю, але не способом мислення. Для прикладу, у грудні 2021 року серед двомовних росію агресором вважали 65%, серед російськомовних – половина. Водночас, у сегменті україномовних кожен десятий мав проросійські погляди. Прихильність до росії визначалася не так мовою спілкування, як політичними поглядами та впливом пропаганди і коригувалася з рівнем підтримки проросійських партій (ОПЗЖ, "Наші", партія Шарія).

Сьогодні більшість (67%) вважають, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою. Лише 12% вважають, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки.

Важливо, зазначають соціологи, що тези про наявність проблеми у мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме у західних регіонах, де українська домінує в усіх сферах. Згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли.

Опітування було проведене 19 березня. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років і старші з усіх областей, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.