Отруєння неугодних у Росії: кого, за що, якою отрутою і як саме

Хоча в Росії і не було своїх Борджіа, проте отрутою користувалися часто. І як завжди і в усьому в Росії, робили це доволі безглуздо. Пише ТСН. 

Одне з найгучніших і найбезглуздіших отруєнь в історії дореволюційної Росії — отруєння Григорія Распутіна 1916 року. Молодий князь Фелікс Юсупов із товаришами запросили Распутіна в гості, де почастували червоним вином із пирогом (за іншою версією, тістечком), отруєним ціанистим калієм. Отрута на Распутіна не подіяла.

В результаті змовникам довелося добивати недоотруєного Распутіна сокирою, потім стріляти в нього з револьвера майже впритул у голову і в живіт, колоти його багнетом, а потім топити в ополонці.

Ось 1959 року агент КДБ СРСР Богдан Сташинський вистрілив отруєною кулею (за іншою версією, струменем ціанистого калію) в обличчя Степану Бандері. Медична експертиза встановила, що причиною смерті була отрута.

Відтоді отрути міцно увійшли до арсеналу вбивств радянських, а пізніше російських КДБ та ФСБ. Пропонуємо згадати найбільш резонансні та здебільшого бездарні, хоча й часто успішні, спроби отруєнь дисидентів, опозиціонерів, бізнесменів та журналістів радянськими та російськими спецслужбами.

Олександр Солженіцин — письменник, отруєний 1971 року

Речовина: рицин — отрута рослинного походження, яку отримують із касторових бобів.

Винні: спецпідрозділ КДБ.

Письменник підготував гігантське дослідження про репресії та систему сталінських таборів. У СРСР після Хрущовської відлиги настав період часткової реабілітації Сталіна, тому отруєння Солженіцина було вирішене.

Його скоїли у Новочеркаську.

Отруєння викликало важку шкірну хворобу, від якої Солженіцин лікувався три місяці поспіль. Клінічна картина ураження шкіри нагадувала опік другого ступеня. Був великий набряк лівого стегна.

Усе це відповідало картині нашкірного отруєння рицином. Під час потрапляння рицину під шкіру за кілька годин виникає сильний озноб, різко підвищується температура, характерні слабкість і головний біль. У місці проникнення отрути з'являються набряки і пухирі. Протягом кількох днів можуть розвинутися глибокі виразково-некротичні зміни не лише шкіри, а й тканин, аж до кісток. Виразки погано піддаються лікуванню.

Проте за кілька місяців Солженіцин зміг оговтатися після отруєння.

Георгій Марков — болгарський письменник і драматург, отруєний 1978 року

Речовина: рицин.

Винні: 1993 року в Лондоні був заарештований генерал КДБ Олег Калугін, який керував операцією, куратором отруєння був призначений його помічник генерал Сергій Голубєв.

Марков був відомим дисидентом, він емігрував до Великої Британії через свої політичні погляди. Майже десять років КДБ СРСР та болгарська таємна служба намагалися вбити Маркова.

Марков йшов повз зупинку Ватерлоо в Лондоні, коли його зачепив парасолькою незнайомець. Чоловік з іноземним акцентом вибачився і швидко зник. Згодом Маркову стало зле, він звернувся до лікаря, слід уколу на нозі виявили не одразу.

Лікарі констатували різке підвищення температури, падіння тиску, блювання.

За три дні письменник помер. Після смерті стало зрозуміло, що це було отруєння рицином у мікроскопічній кулі, яку ввели до організму за допомогою уколу парасолькою.

Іван Ківеліді — банкір, голова президії об'єднання "Круглий стіл бізнесу Росії", отруєний 1995 року

Речовина: отрута, схожа на нервово-паралітичні речовини серії "Новичок".

Винні: член ради директорів "Росбізнесбанку" Володимира Хуцишвілі, визнаний винним і засуджений. Своєї провини не визнав.

Відомий банкір Іван Ківеліді планував свою політичну кар'єру. Але цим планам не судилося збутися.

Телефонну трубку в його кабінеті обробили отрутою, схожою на "Новичок". Було встановлено, що вбивці помістили крихітну краплю смертоносної речовини у поглиблення гвинтика. Точний склад отрути встановлений так і не був, відомо лише, що це була речовина нервово-паралітичної дії, настільки токсична, що після першого дзвінка зараженим телефоном загинув не лише сам банкір, але і його помічниця. Отруїлися, щоправда, без летального кінця, і співробітники слідчої бригади. Згодом померла ще одна людина — спеціаліст Центру судової експертизи, який проводив розтин тіла банкіра та вивчав його печінку.

Лечі Ісламов — чеченський польовий командир, отруєний 2002 року

Речовина: встановлено не було.

Винні: за версією самого хворого, його отруїли невідомі оперативники — чекісти або, за їхньою вказівкою, співробітники Краснодарського СІЗО, в якому він знаходився останнім часом, отрута була в бутерброді з сиром

Ісламов мав серед борців за незалежність Ічкерії статус " бригадного генерала". Відмовився співпрацювати з ФСБ, був заарештований наприкінці серпня 2000 року та засуджений до 9 років позбавлення волі.

У в'язниці був отруєний. Лечі з'їв запропонований йому оперативниками ФСБ бутерброд із сиром та випив чай, після чого йому стало зле. У нього було відзначено різке старіння, схуднення та випадіння волосся. Він не міг ні говорити, ні пересуватися, випало волосся навіть на бороді та бровах, з голови і рук клаптями сходила шкіра, відмовляли то серце, то нирки. Він помер за кілька днів.

Юрій Щекочихін — журналіст-розслідувач та політик, отруєний 2003 року

Речовина: офіційно не встановлено, але журналістське розслідування, проведене опозиційним російським виданням, дійшло висновку, що це була отруйна речовина з урядових лабораторій.

Винні: не розшукувалися.

Журналіст займався розслідуванням корупційних схем чиновників вищого ешелону, також незадовго до своєї смерті у 2002-2003 роках був членом "Громадської комісії з розслідування обставин вибухів будинків у містах Москві та Волгодонську та проведення навчань у місті Рязані у вересні 1999 року".

Речовина, якою ймовірно отруїли Щекочихіна, викликає стрімке старіння організму: облисіння, відмову внутрішніх органів та втрату шкірного покриву.

Журналіст проходив лікування в російській клініці, але безуспішно, за кілька тижнів він помер.

Роман Цепов — кримінальний авторитет, засновник охоронного підприємства, що забезпечувало у 1990-ті роки безпеку вищих посадових осіб Санкт-Петербурга, зокрема Анатолія Собчака та Володимира Путіна, отруєний 2004 року

Речовина: ліки від лейкемії.

Винні: знайдені не були.

Цепов був тісно пов'язаний із Миколою Патрушевим, якого іноді називають головним отруювачем Путіна. Цепов і Патрушев спільно володіли охоронною фірмою і, можливо, не лише нею.

2004 року Цепов заїхав до управління ФСБ по Санкт-Петербургу й області і поговорив зі знайомим за чашкою чаю. Після цього майже одразу відчув себе зле і був доправлений до найближчої лікарні. Лікарі довго не могли визначити отруйну речовину. Менше ніж за два тижні пацієнт помер. Однак потім дійшли висновку, що Цепов був отруєний великою дозою ліків від лейкемії.

Анна Політковська — журналістка, отруєна 2004 року

Речовина: лікарський препарат.

Винні: знайдені не були.

Ганна Політковська була опозиційною журналісткою, правозахисницею та письменницею. Особливу увагу приділяла війні Росії в Чечні. Звинувачувала Росію в геноциді чеченського народу, а Рамзана Кадирова — у викраденні людей та інших тяжких злочинах. 2004 року була отруєна, перебуваючи на борту літака, що летів до Ростова. Журналістка випила чай, після чого відчула нездужання. Речовина, підсипана їй у чай, викликала різке зниження артеріального тиску. Пробірки зі зразками крові Політковської, які мали прояснити ситуацію та показати, що за речовина викликала таку реакцію, нібито розбилися дорогою до лабораторії.

16 років по тому інший опозиціонер — Олексій Навальний — теж буде отруєний чаєм в аеропорту. Очевидно, те, що отруєна людина буде позбавлена медичної допомоги в літаку, з точки зору отруювачів, додає шансів на успіх.

Після отруєння Політковська вижила, але 2006 року була застрелена у ліфті свого будинку.

Олександр Литвиненко — колишній офіцер ФСБ, отруєний 2006 року

Речовина: полоній.

Винні: британський суд дійшов висновку, що Литвиненка вбив Андрій Луговий в результаті спецоперації ФСБ, схваленої, ймовірно, особисто директором ФСБ Миколою Патрушевим та президентом Росії Володимиром Путіним.

Радіоактивну речовину — полоній — додали до чаю, який Литвиненко пив на зустрічі з Андрієм Луговим — співробітником органів державної охорони Росії, який, найімовірніше, був безпосереднім отруювачем. Після зустрічі Литвиненко відчув себе зле, у нього почалася діарея та блювота.

Отруєння було успішним — за три тижні Олександр Литвиненко помер у лондонській лікарні.

Литвиненко після втечі до Британії став агентом британської розвідки MI6 і передавав відомості про російську мафію в Європі та її зв'язки з російськими чиновниками. Він звинуватив спецслужби Росії в організації вибухів житлових будинків у Росії 1999 року та інших терактів з метою збільшення рейтингу Володимира Путіна та його приходу до влади.

Омелян Гебрев — болгарський підприємець, отруєний 2015 року

Речовина: нервово-паралітична речовина, що належить до сім'ї "Новачка".

Винні: The Insider та Bellingcat опублікували розслідування, в якому звинувачують в отруєнні вісьмох співробітників ГРУ: Сергія Федотова (реальне ім'я — Денис Сергєєв), Сергія Павлова (Сергій Лютенко), Георгія Горшкова, Івана Лебедєва (Іван Терентьєв, Микола Кононі ), Олексія Нікітіна (Олексій Калінін), Володимира Попова (Володимир Моїсеєв), Данила Степанова (Даніл Капралов). Софійська міська прокуратура висунула заочні звинувачення трьом росіянам — Сергію Павлову, Сергію Федотову та Георгію Горшкову.

Гебрев знаходився місяць у комі, але потім його стан почав покращуватися.

Причини отруєння не особливо туманні. Компанія Гебрева займається експортом озброєнь. Гебрєв постачав озброєння Грузії під час війни з Росією 2008 року. Також наприкінці 2014 року його фірма уклала контракти на постачання боєприпасів до України.

Так чи інакше, машина, в якій їхали бізнесмен разом із сином, була оброблена отруйною речовиною нервово-паралітичної дії. Омелян Гебрев відчув свербіння в очах. Потім він почав втрачати зір і за кілька хвилин знепритомнів. Ті ж симптоми відчув його син, який перебував в іншій частині міста, а також директор компанії Гебрева.

Володимир Кара-Мурза — журналіст і політик, отруєний 2015 та 2017 років

Речовина: обидва рази речовина не була встановлена.

Винні: розслідування не ведеться.

Кара-Мурза – російський опозиційний політик, тележурналіст, історик та публіцист. Колишній голова ради "Фонду Бориса Нємцова (російський опозиційний політик, убитий 2015 року) за свободу", віцепрезидент фонду "Вільна Росія".

2015 року, після зустрічі з колегами, у Кара-Мурзи раптово підвищилося серцебиття і почалося блювання. На момент приїзду швидкої політик уже не міг рухатися, у нього діагностували гостру ниркову недостатність, що настала внаслідок інтоксикації. У Кара-Мурзи почали відмовляти всі органи, і він був підключений до 8-ми апаратів штучного життєзабезпечення.

Лікування опозиціонера продовжили у США. Після повернення до Росії Кара-Мурза ще довгий час був обмежений у рухах і пересувався з палицею.

2017 року політик був госпіталізований з тими самими симптомами, незважаючи на те, що всі необхідні аналізи були взяті та відправлені до американських лабораторій, ФБР відмовилося опублікувати результати проведених лабораторних аналізів.

Сергій Мохов — антрополог, отруєний 2016 року

Речовина: нейролептик чи психотропний препарат.

Винні: офіційно не були знайдені, та під час журналістського розслідування однієї з російських газет було знайдено ймовірного отруювача — уродженця Амурської області, фармацевта Олега Симонова, який працював у близького до Путіна Євгена Пригожина. Олег Симонов згодом помер за підозрілих обставин.

Отруєння Сергія Мохова, на той час чоловіка Любові Соболь — політикині, пов'язаної з опозиціонером Олексієм Навальним, могло мати зв'язок із роботою Мохова над темою цвинтарної інфраструктури та дослідженням ринку ритуальних послуг або з діяльністю його дружини в команді Навального. Згідно з розслідуванням команди Навального, напад був організований підлеглими Євгена Пригожина, держконтракти якого вивчали опозиціонери.

Сергія Мохова вкололи отруєною голкою у стегно, після чого у нього відзначалося оніміння кінцівок, короткочасна втрата свідомості та проблеми з руховою активністю.

Після лікування у клініці симптоми повністю зникли.

Сергій Скрипаль — колишній полковник ГРУ, та його донька Юлія Скрипаль, отруєні 2018 року

Речовина: "Новичок" — нервово-паралітична отруйна речовина.

Винні: ведеться розслідування поліцією Великої Британії, підозрюваними у справі є Олександр Петров та Руслан Боширов.

Скрипаль був російським шпигуном, завербованим MI6. Британська розвідка отримала від нього інформацію про кілька десятків російських агентів за кордоном. Не припинив Скрипаль свою діяльність і після виходу на пенсію. Загалом шпигун передав британцям близько 20 тисяч секретних документів. А взагалі причин для нелюбові до нього у путінського режиму було безліч. Скрипаль був затриманий, засуджений і згодом обміняний після п'яти років ув'язнення. Здобув громадянство Великої Британії.

Скрипаля отруїли разом із його донькою, обох виявили на лавиці біля торгового центру у стані коми. Взагалі, вся "спецоперація" була проведена дуже погано. В результаті отруєння одна людина померла, ще 21 людина постраждала, в тому числі поліцейський, який прибув першим на місце події, Скрипалі ж вижили.

Британська поліція дуже швидко знайшла двох підозрюваних — Олександра Петрова (справжнє ім'я Анатолій Чепіга) та Руслана Боширова (Олександр Шишкін), які, ймовірно, є агентами ГРУ та були відправлені до Солсбері, де жив Скрипаль, щоб нанести "Новачок" на ручку дверей його будинку. Ця версія згодом отримала багато підтверджень. Російські пропагандисти зробили відчайдушну спробу довести, що пара отруйників приїхали до Солсбері, як туристи, заради того, щоб помилуватися шпилем Солсберійського собору, і взагалі шпигунами не є. Але це мало такий неймовірний вигляд, що вираз "побачити шпиль Солсбері" став крилатим.

Петро Верзилов — художник-аукціоніст та медіаменеджер, видавець інтернет-ЗМІ "Медіазона", учасник гурту Pussy Riot, отруєний 2018 року

Речовина: скополамін або інша речовина того ж класу.

Винні: не розшукуються.

Брав участь у різних антиурядових акціях.

На момент госпіталізації до однієї з російських клінік Верзилов втратив зір, мовлення та здатність пересуватися. У нього було марення і галюцинації.

У клініці "Шаріте" не змогли точно встановити, якою саме речовиною був отруєний аукціоніст, але змогли відновити всі втрачені функції Верзилова.

Микита Ісаєв — політик, голова руху "Нова Росія", отруєний 2019 року

Речовина: не встановлена.

Винні: заперечується сам факт насильницької смерті.

Микита Ісаєв був перспективним політиком. У російських ЗМІ його іноді називали "новим Навальним".

Отруєння сталося в поїзді, там же настала і смерть.

За словами його подруги, з якою він їхав, Ісаєв прокинувся близько першої ночі і пішов до туалету, був довго відсутній, а коли повернувся, то тримався за живіт, у нього підкошувалися ноги і його трусило. Останніми словами, які він встиг вимовити, були: "Здається, мене отруїли".

Родичі наполягли на поспішній кремації тіла, а причиною смерті 41-річного чоловіка спортивної статури був оголошений інфаркт.

Олексій Навальний — опозиційний політик, отруєний 2020 року

Речовина: ймовірно, інгібітори холінестерази.

Винні: не розшукуються.

Опозиційний політик давно зазнає переслідувань: його обливали зеленкою з кислотою, проти нього порушують кримінальні справи і всіляко дають зрозуміти, що його розслідування про крадіжки чиновників найвищого рангу загрожують особисто йому великими неприємностями.

20 серпня в Томську Навальний випив чай в аеропорту. Одразу після зльоту йому стало погано. Він знепритомнів, і пілот вирішив посадити літак. В Омській лікарні Навальний впав у кому і був підключений до апарату ШВЛ. Навального перевезли до клініки "Шаріте" в Німеччині, де йому діагностували отруєння інгібіторами холінестерази та лікували в тому числі атропіном.