НОВИНИ ДНЯ: Кому потрібно хвилюватися в Кабміні: політолог — про кадрові перестановки найближчим часом  Військові аналітики про російську ракету "Циркон": бойову задачу не виконує  Гуцульська росівниця: як приготувати давно забуту страву української кухні  Які свята у квітні 2024 року: як працюватимуть і відпочиватимуть українці  На тлі потепління. Синоптики попередили, де до кінця робочого тижня пройдуть дощі  У Британії визнали, що не могли б воювати з Росією понад два місяці  Смачні батуринські коржики за 110-літнім рецептом: такими ласували гетьманивсі новини дня
Політика
Україна
18.07.2022 1075

Навіщо Росії потрібна «зернова угода»: дві експертні думки

Переговори щодо відновлення експорту українського зерна, заблокованого Росією у Чорному морі, дали певний прогрес, заявила Туреччина. Тож є надія, що це зніме гостроту світової продовольчої кризи. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав досягнутий у середу прогрес "суттєвим кроком вперед". Але які ця можлива угода несе політичні, економічні та військові ризики для України? Дві експертні думки.

Игорь Тышкевич: Договорённости по восстановлению экспорта украинского зерна через порты Одесской области, на первый взгляд не выгодна Российской Федерации, так как снимает остроту дефицита зерна на мировых рынках и позволяет Украине получить дополнительные доходы от внешней торговли как в 2022 так и в 2023 году. Последнее особо важно, поскольку проблемы с вывозом урожая 2021 года поставили бы перед украинскими аграриями вопрос о целесообразности проведения посевной в 2023 по причине недостатка мощностей хранения зерна. Однако, если посмотреть на проблему с точки зрения политических задач России, такие договорённости могут иметь свои резоны.

- Украина действительно получает возможность экспорта зерна, но при этом экспорт и импорт остальных товарных групп остаются заблокированными. То есть, частичное открытие портов не решает проблемы запуска украинской экономики.

- С другой стороны, это снимает с повестки дня остроту вопроса блокады украинских портов: для стран ЕС, для международных организаций ключевой темой была тема прововольствия. Вопросы, например, экспорта руд, металла, импорта в Украину морем тех же нефтепродуктов не стоят у упомянутых государств в числе приоритетных.

• Не уходит и вопрос дефицита продовольствия: дефицит и резкий скачок цен 2022 года удаётся сгладить, однако нерешёнными остаются вопросы нехватки и дороговизны калийных и азотных удобрений. Первое по причине ограничений на экспорт из РФ, второе по причине высоких цен на природный газ. То есть Российская Федерация получает возможность продолжать свою игру на проблемах возможной дестабилизации (и, как следствие, волн миграции в ЕС из) ряда стран Северной Африки и Ближнего Востока.

Контуры возможной сделки, как например, анонсированные послабления США в сфере ограничений экспорта удобрений из РФ позволяют Кремлю кроме перечисленного выше получить ещё несколько бонусов в области экономики. В частности:

1. Калийные удобрения. РФ сохраняет ключевые рынки и получает дополнительные доходы как на объёмах, так и на ценах (благодаря 220% росту мировых цен на хлористый калий.

2. Азотные удобрения. Высокие цены на газ уже заставляли ряд европейских компаний останавливать производство в конце 2021 года. То же самое может произойти и в 2022. Дефицит удобрений и существенный (по некоторым позициям цена выросла в 3 раза) ставит российских производителей и экспортёров в заведомо выигрышную ситуацию, учитывая цены на природный газ на внутреннем рынке.

3. Мировой рынок калийных удобрений. Санкции ЕС и США против беларуских калийных активов (это по разным оценкам от 13 до 20% мирового рынка) и отсутствие таковых для РФ (до 2022 года) позволяли Кремлю склонять Минск к объединению (читай передаче под контроль России) калийного бизнеса. В таком случае Россия выходила бы на твёрдые 30-35% мирового рыка по объёмам продажи. Ограничения, введённые США после начала войны РФ против Украины затормозили реализацию планов. Ослабление санкций лишь в отношении российских компаний (Уралхим, Сильвинит) может создать для Кремля идеальные условия для завершения комбинации по поглощению беларуской калийной отрасли.

И, наконец, самое главное. Россия в данном вопросе применила подход «дробления» комплексной проблемы на составляющие. Подобный подход Россия уже демонстрировала в 2015-19 годах, разведя вопросы «Донбасса и Крыма» по разным кейсам, пытаясь выйти на договорённости по первому блоку и отказываясь говорить по второму. Успех был лишь частичным (Украина не пошла на реализацию Минска-2 в прочтении Кремля). Однако на международной арене обсуждалось именно «урегулирование на Донбассе» а не вопросы российской агрессии.

В 2022 году вместо обсуждения блокады судоходства прошли переговоры (возможно успешные) по экспорту украинского зерна. Проблема в комплексе остаётся нерешённой, но она уходит из приоритетных тем для обсуждения. РФ со своей стороны демонстрирует «договороспособность» получая взамен уступки по важным направлениям (торговля удобрениями, например). В этот раз подход может оказаться успешным и дать части лоббистов российских интересов в ЕС аргумент о необходимости «консультаций» с Кремлём и завершении войны в Украине через уступки на которые должен пойти Киев.

С точки зрения «дробления» тем можно ожидать разделение кейсов «ЛНР и ДНР», Крыма, Харьковской области, Юга Украины. И это вызов, к которому украинским властям стоит быть готовыми.

Автор: Игорь Тышкевич, политолог, эксперт Украинского Института Будущего

Андрій Клименко: До уваги тих, хто цікавиться темою розблокування українських портів.

Тема "перемовин" про "розблокування" українських портів в Чорному морі є лише фрагментом нового плану РФ по досягненню в найближчі тижні тимчасового "зернового перемир'я". Як умови для підготовки для нової масованої атаки по всьому фронту. Саме тимчасового перемир'я. Все решта - відволікання уваги.

Аналіз результатів моніторингу, що здійснюється "Інститутом Чорноморських стратегічних досліджень" по багатьох напрямках свідчить про таке:

1. Під приводом вивезення зерна РФ бажає перемир'я на декілька місяців, щоб посилити своє угруповання в Україні, надати йому відпочинок, підтягнути резерви.

2. "Зернове перемир'я" потрібне РФ для того, щоб мати час для фіксації нових "територіальних надбань" - тобто анексії окупованих територій Херсонської, Запорізької, Харківської областей та "ЛДНР".

3. РФ робить ставку на те, що відмова України від "зернового перемир'я" надасть змогу обвинуватити саме її в провокуванні голоду в країнах Азії та Африки. Хоча саме РФ розкручує шантаж голодом.

4. РФ розраховує, що "зернове перемир'я" призведе до заспокоєності в ЄС та США та відповідно - до зменшення актуальності підтримки України з їхнього боку як у військо-технічній сфері, так і фінансової та санкційної.

5. РФ намагається тягнути час якнайближче до нового опалювального сезону, який буде проблемним не тільки в Україні, але й в країнах ЄС. Тобто до світової інфляції в ЄС додадуться зимові проблеми з опаленням.

Можна написати ще декілька пунктів, але вже й так зрозуміло. Впевнений, що в командуванні ЗСУ та політичному керівництві це чітко усвідомлюють.

Наприкінці зауважу, що РФ у своїй ненависті до України не змогло утриматися від нанесення ракетного удару саме з Чорного моря по Вінниці 14/07/2022 - тобто наступного дня після технічних перемовин в Стамбулі по зерну, що відбулися 13/07/2022. Фактично цей ракетний удар з Чорного моря мав би перекреслити безпідставні сподівання на успіх зернових перемовин як в усвідомленні керівництва Туреччини, так і в ООН. Щодо країн ЄС та США - ми й до того не бачили там таких сподівань.

Отже, я б не радив друзям з морського бізнесу "без надії сподіватися"... Треба й надалі розвивати альтернативні шляхи суходолом...

Автор: Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень, головний редактор BlackSeaNews


Оценка материала:

5.00 / 1
Навіщо Росії потрібна «зернова угода»: дві експертні думки 5.00 5 1
Політика / Україна
18.07.2022 1075
Еще материалы раздела «Україна»