Залишились найстійкіші: тисячі іноземців, які приїхали воювати за Україну, наводять жах на окупанта

Ольвіс, хлопець із латвійської глибинки, ніколи не служив у армії, але після перших побачених у телевізорі жахів російської агресії, твердо вирішив їхати захищати Україну. Батько вирішив не зупиняти сина, розповідає він ТСН.

«Батя спочатку не хотів, а потім мені дозволив і сказав, бий москаля, до пекла», - розповідає Ольвис.

Ольвис став одним із перших бійців унікального підрозділу, до боєздатності якого попервах скептично ставились навіть самі командири. Адже Інтернаціональний легіон - це тисячі людей із десятків країн. До того ж, деякі з яких конфліктують між собою.

«Ви б здивувались, якби побачили, як здорово це працює. Я був дещо скептично налаштований перед тим, як приїхати. Люди з усіх усюд. З країн, про які ви навіть не чули. Але це працює», - розповідає громадянин Британії, легіонер Інтернаціонального легіону ЗС України Стюарт.

Британець Стюарт вважає, що легіон на очах перетворюється в найефективніший підрозділ у сучасній військовій історії.  «Однозначно, західний підхід до армії тут працює. І це те, чого росіяни бояться. Їм не подобається наша тактика. Їм не подобається, як ми воюємо. Як ми організовані. Це той досвід, що ми сумлінно привезли із собою. Всі ми купили собі квитки, щоби виграти війну. І це те, що ми збираємось зробити», - переконує він.

Унікальним цей підрозділ робить мотивація бійців, ворог їх називає найманцями, але жоден із легіонерів не сказав мені, що його цікавить розмір зарплатні. «Вони можуть називати нас, як завгодно. Наша зарплатня така ж сама, як і в українців. Ми тут не заради грошей. Багато хто з нас кинув хорошу роботу та високі статки для того, щоб приїхати сюди. Ми тут тому, що маємо робити правильні речі», - додає громадянин Канади Кендімен.

«Причина з якої я тут, це наш спільний сусід. Бо я з Естонії. І я знаю, якщо вони розправляться з Україною, вони не зупиняться на цьому. Вони підуть далі», - впевнений громадянин Естонії Тібон.

«Кожен, хто має військовий досвід, мав би приїхати і допомогти, бо це не просто війна за Україну, це війна за свободу в широкому сенсі. Вони підуть далі, далі і далі. Все повинно закінчитись тут. Тиранію треба зупинити», - запевняє Кендімен.

Але тиранія має широкий арсенал засобів вбивства. Буквально через пару тижнів після створення Інтернаціонального легіону Росія завдала жорстокий удар по казармі, де ночували іноземні добровольці. Дехто з тих, хто вижив після обстрілу, повернувся додому, навіть не вступивши у перший бій.

"Начебто професіонали, що воювали в Афганістані, у Сирії, але вони воювали проти людей, які із «калашами» бігають. Можливо, вони приїхали як на полювання, але був мінімум таких людей. А тут - інша війна. Здебільшого артобстріл. Коли зібрали, обстріляли казарми, і дуже багато людей одразу поїхало. Якийсь відсоток людей після обстрілу не витримують і йдуть", - розповідає громадянин Грузії, легіонер Інтернаціонального легіону ЗС України Роберт.

Єдиний пункт, яким контракт іноземця відрізняється від контракту українця: легіонер в будь-який момент може покинути ЗСУ. Естонець Тібон цього не зробив навіть після поранення на півночі Харківщині. «Танк зробив постріл в мій бік, я пролетів двадцять метрів та вдарився об дерево. Шматок металу витягли, і я в порядку. Я свою справу не закінчив», - розповідає він.

У Тібона тисячі однодумців. Офіційних цифр чисельності Інтернаціонального легіону у відкритому доступі немає. Неофіційні оцінки - близько двадцяти тисяч воюють на всіх гарячих напрямках. Ті, хто залишився, пройшли через фільтр власного страху. "Страшно було. Страшно пиз**ь. Але коли я бачив, що іншим ще страшніше, ніж тобі, то я така людина, змушував інших брати себе в руки, взяти зброю і погнав робити свою роботу", - розповідає Ольвис.

Росія вважає страх ефективною зброєю, агресор намагається залякати потенційних добровольців. Ці хлопці чудово усвідомлюють - у разі полону вони можуть ніколи не повернутися додому.  "Те, що росіяни роблять з полоненими, це варварство. Я бачив багато жахливих речей, але такого, як роблять росіяни, не бачив. Ми розуміємо ступінь загрози. Росіяни пробують залякати людей, щоб вони не їхали сюди. Але жахливі речі, які вони роблять із західними людьми, мають зворотній ефект. Навпаки, сюди їде ще більше людей", - каже Стюарт

Більше людей – значить, потрібно більше зброї. "Не вистачає, треба ще. Пиз**ь, як багато треба", - твердить латвієць.

"Ми прекрасно воюємо тією зброєю, яка в нас є. Але, якщо її буде більше, ми зможемо робити більше. Особливо з важким озброєнням. БТРи та інше. Нам потрібно більше зброї. Це думка солдата. Нам потрібно більше важкої зброї", - запевняє громадянин Ірландії Айріш.

Але брак важкої зброї жодним чином не ставить на паузу те, заради чого вони купили квитки до України. "Чи будемо ми воювати далі? Відповідь - так. Ми всі приїхали сюди, щоби перемогти", - переконують легіонери.