Смерть диктатора: найкривавіший тиран в історії людства уникав страти, але загинув від отрути соратників

У Камбоджі його називають дияволом у людській подобі, диктатором-рекордсменом. Жертвами прем'єр міністра Камбоджі Пола Пота за три з половиною роки правління стали понад 3 мільйони людей, або ж третина населення країни. Його правління - одна з найбільших трагедій в світовій історії. Він справно уникав помсти і суду аж до глибокої старості, але все ж загинув від отрути, йдеться в ТСН.19.30.

Столицю Камбоджі Пномпеню до 70-х років називали східним Парижем та перлиною Азії за розкіш, добробут, розвинену освіту й культуру. Такою була колишня колонія Франції, а пізніше демократична монархія Камбоджа до знайомства з комунізмом. Та вже через 10 років той же Пномпень став порожнім та напівзруйнованим.

Ліквідація міст - один із перших указів камбоджійського диктатора Пола Пота. Він прийшов до влади внаслідок революцій і громадянської війни і обіцяв людям комуністичну рівність, але трактував її по-своєму.

Пол Пот вважав, що кожна людина походить від рисового зерна, тож повинна його вирощувати. Кожен камбоджієць мав стати селянином. Примусове виселення містян за 72 години - перший серйозний злочин. Посеред спекотного літа людей змусили пішки йти сотні кілометрів. Дослідники говорять про майже половину міського населення, що загинуло під час цього ходу від спеки, голоду або розстрілів.

Пол Пот схиблений на аграрній темі, за часи його правління відзнято безліч пропагандистських фільмів за радянським зразком про щасливе життя селян. Хоча насправді люди буквально виживали у катастрофічних злиднях, будучи абсолютно безправними. Харчуватись дозволялось лише в їдальнях і гуртом, вдома готувати їжу заборонено, грошей ні в кого не було, все за талонами. Навіть одружитись люди могли лише з дозволу місцевих комуністів. Жінкам заборонялося носити прикраси, а одяг для камбоджійців існував лише в кількох однотипних зразках.

Продовження комуністичної зрівнялівки Пол Пот за прикладом свого кумира Сталіна продовжив війною з національною ідентичністю та релігією. Етнічні групи суворо заборонені, всі повинні говорити єдиною кхмерською мовою, забути про народні костюми, позбутися літератури рідними мовами. Заборонено народні традиції і релігійні обряди. За порушення - страта.

З 20 тисяч камбоджійських тайців живими залишились лише 8 тисяч. Зниклими безвісти вважаються 40% вєтнамців та китайців. Пол Пот знищив або перетворив на свинарники всі 114 камбоджійських мечетей. Навіть основна релігія Камбоджі буддизм піддавалася жорстокому переслідуванню.

Особлива ненависть диктатора до інтелігенції - вчителів, письменників, музикантів Пол Пот вважав засланими козачками, що заважають будувати комунізм. Вони основні клієнти в'язниці смерті С-21, де людей спочатку катували, а потім просто розстрілювали. Нині на місці музей геноциду.

В Камбоджі кілька разів спалахували повстання і навіть спроби збройного перевороту, всі вони жорстоко придушені. Пол Пот окрилений своєю безмежною владою спробував розширити кордони Камбоджі вторгненням до сусіднього В'єтнаму. Червоні кхмери вщент спалили кілька сіл і розстріляли усе їхнє населення. Відповідь В'єтнаму - контрудар по Камбоджі, тоді і з'ясувалося, що за диктатора ніхто не хоче воювати. Вєтнамці взяли столицю Пномпень лише за тиждень, Пол Поту з невеликою групою прихильників вдалося втекти до джунглів, де він і провів ще 19 років свого життя.

Диктатора заочно судили і навіть призначили смертну кару, але правосуддя так і не змогло дістатися до нього. Регіон в джунглях наступні десятиліття продовжували контролювати червоні кхмери. Втрутилась міжнародна спільнота, яка призначила ще один трибунал. Втім він так і не відбувся - Пол Пот помер від серцевої недостатності і був кремований у присутності іноземних журналістів. Згодом з'ясується, насправді старий був отруєний, найвірогідніше, кимось зі своїх соратників, які боялися, що на суді Пол Пот викриє і їхні злочини.