Удар по Путіну та деморалізація армії РФ: що означає наступ ЗСУ у Харківській області

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Український бліцкриг. Чим армія Путіна може відповісти на наступ ЗСУ".

"Україна отримала можливість нав'язувати противнику те, де буде наступна битва, з якими цілями, якого просторового розмаху. Зараз він змушений чекати удару звідусіль. Така невизначеність ставить російське командування в ситуацію, коли вони не знають, де зосередити найбоєздатніші сили, резерви і таке інше. далі. Вони зараз змушені думати не про наступ, а про оборону", - сказав експерт Центру оборонних стратегій, полковник Віктор Кевлюк.

Поразка російських військ на північному сході - це ще й серйозний удар по Путіну. Роками він вирощував перед світом репутацію "великого стратега" з "непереможною армією". Важко підтримувати цей імідж, коли твої війська втікали перед Збройними силами країни, яку в Кремлі вважали "державою, що не відбулася", зазначається в матеріалі.

При цьому, що в Харківській області, серед іншого, були частини "елітної" 1-ї гвардійської танкової армії, яка призначалася для оборони Москви та протидії НАТО. Після цього деморалізація росіян, що воюють на інших ділянках фронту, схоже, неминуча. Те саме можна сказати і про потенційних добровольців, які йдуть на війну, щоб підзаробити.

"На лівому фланзі нашої наступальної операції діяли дві бригади територіальної оборони. Ці люди майстерно розгромили професійну російську легендарну 4-ту танкову Кантемирівську дивізію. А тією кількістю ресурсів, яку противник залишив у Харківській області, можна озброїти армію невеликої європейської держави, трохи більше за Люксембург", - Наводить ще один приклад Кевлюк.

Образ "міці" та "компетентності" культивувався і для внутрішньої аудиторії. Але коли про розгром окупантів годинами міркують навіть державні ЗМІ, то й не тямущий росіянин може запідозрити, що "спецоперація" йде не за планом.

Якщо говорити про наслідки за межами Росії, то її провал може стати сигналом для тих країн, які намагаються зберігати нейтралітет чи обрали не той бік у війні. Йдеться передусім про Китай. Після нещодавньої зустрічі з Сі Цзіньпінем в узбекистанському Самарканді Путін сам визнав, що лідер КНР має "питання і стурбованість" з приводу кремлівської "спецоперації". Те саме стосується і Лукашенка. Якщо він не вступив у війну, коли Росія була "на коні", то навряд чи віддасть наказ про вторгнення зараз, коли Путін зазнає невдач.

Тоді як західні союзники України, навпаки, змогли переконатися, що їхня допомога дає плоди. Можна припустити, що постачання озброєння від партнерів лише нарощуватиметься після харківського бліцкригу, наголошується в матеріалі РБК-Україна.

Нагадаємо, за даними британської розвідки , ЗСУ у Харківській області розбили танкову армію, призначену для оборони Москви.