Ментальне здоров’я українців поліпшується, охочих повернутися додому все більше

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати нової, десятої, хвилі дослідження соціально-політичних та міграційних настроїв українців під час війни, яке провела дослідницька компанія Gradus Research.

За даними дослідження, все більше українців, яких війна змусила виїхати за кордон, прагнуть повернутися додому. З середини вересня їхня кількість зросла на 16 пунктів і зараз становить 78%. Це найвищий показник за весь час замірів, починаючи з травня 2022 року. І це попри те, що 71% опитаних заявляють, що мають можливість залишатися за кордоном.

Відповідно знизилася і кількість тих, хто хоче залишитися на новому місці проживання, — таких нині лише 7%.

"Люди схильні трактувати позитивні новини про деокупацію територій як сигнал, що можна повертатися додому. Однак безпекове питання і надалі залишається одночасно і ключовим драйвером, і бар’єром у цьому. Це пояснюється тим, що відчуття безпеки дуже суб’єктивне, і те, що для когось виглядає як "вже можна повертатися", для інших все ще становить загрозу", — пояснила Євгенія Близнюк, соціолог, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.

Прагнути повернення українців змушує і непроста ситуація з роботою та доходами. Загалом рівень працевлаштованості дещо збільшився і наразі становить 61%. Найвищий показник працевлаштованості спостерігається серед тих українців, які залишилися вдома — 66%. Що стосується внутрішньо переміщених осіб та зовнішніх мігрантів, то серед них 55% та 52% працевлаштовані відповідно.

Більшість українців продовжують декларувати зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення (77%), і лише 3% вказують, що їхній дохід збільшився. Особливих змін у стабільності доходу серед працевлаштованого населення не зафіксовано — 74% продовжують отримувати зарплатню. Водночас майже половина (47%) працевлаштованих не мають впевненості щодо того, чи будуть вони отримувати її й надалі.

Більше половини опитаних українців відчувають потребу у грошах (66%), і це залишається найбільшою потребою, а близько третини — у доступі до роботи (31%). Відмічається зменшення потреби у продуктах, медикаментах, доступі до медобслуговування та освіти.

Проте попри фінансові складнощі українці почали позитивніше оцінювати стан свого фізичного і ментального здоров’я. В десятій хвилі дослідження зменшилася частка тих, хто декларує деякі проблеми з фізичним (з 49% до 46%) та ментальним (з 47% до 44%) здоров’ям, і паралельно зростає частка тих, хто позитивно оцінює стан свого ментального здоров’я (з 38% до 42%).

Опитування було проведено дослідницькою компанією Gradus Research методом самозаповнення анкети в мобільному додатку за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Центром економічного відновлення.

Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тис. віком 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: 1 хвиля — 20-22 травня, 2 хвиля — 3-6 червня, 3 хвиля — 17-20 червня, 4 хвиля — 1-4 липня, 5 хвиля — 15-18 липня, 6 хвиля — 29 липня — 1 серпня, 7 хвиля — 12-15 серпня, 8 хвиля — 25-28 серпня, 9 хвиля — 9-11 вересня, 10 хвиля — 23-26 вересня. Розмір вибірки у десятій хвилі — 2000 респондентів.