Союзники Путіна у війні: іранська зброя вбиває українців – що робити з Тегераном

Спочатку дехто в соцмережах жартував, що ми тепер маємо власний будильник "Шахед". Але потім від побачених масштабів руйнувань стало не до сміху. Пише ТСН. 

Лише по Києву було п’ять прильотів, один із них по житловому історичному будинку. Чотири людини, на жаль, загинули. Всі іранські дрони, які атакували столицю (а по Києву було випущено 28 "Шахедів") і північні регіони, запустили з Білорусі. Паралельно з цим росіяни били ракетами по Сумщині та Одещині. На Сумщині загинуло три людини.

Дехто вбачав у цьому закономірність: відволікти наші системи ППО іранськими дронами, щоб потім вдарити ракетами. Про це, зокрема, пишуть і західні військові аналітики, що запускаючи такі дрони великими групами, вони можуть подавити ППО.

У понеділок, 17 жовтня, одразу після атаки, МЗС Ірану вкотре заявило, що вони не передавали Росії безпілотники для війни проти України. Збиття нашого Boeing 777 в небі над Тегераном у січні 2020 року Іран теж довго заперечував, і досі відмовляється виплатити компенсації сім’ям загиблих.

Українські соцмережі зарясніли закликами нарешті розірвати дипломатичні відносини з Іраном та Білоруссю. Раніше Україна вже позбавила іранського посла акредитації та зменшила кількість акредитованих представників у посольстві Ірану в Києві. Водночас депутати Верховної Ради підтримують цю ідею. Принаймні щодо Білорусі, враховуючи той факт, що 8 жовтня МЗС країни викликало українського посла Ігоря Кизима для вручення ноти про те, що Україна нібито має намір атакувати Білорусь.

Щодо Білорусі, ще в серпні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголошував, що дипвідносини між нашими країнами будуть розірвані, якщо білоруська армія перетне український кордон. А як щодо Ірану? Тим паче, за інформацією The Washington Post, Іран планує надати Росії ще більше дронів Shahed-136 та Mohajer-6, а також, що більш серйозно, два типи своїх ракет класу "земля-земля" Fateh-110 і Zolfaghar, здатних вражати цілі на відстані 300 та 700 км.

У понеділок, 17 жовтня, звертаючись до Ради міністрів закордонних справ країн ЄС із бомбосховища, Дмитро Кулеба закликав Євросоюз запровадити санкції проти Ірану. За інформацією Reuters, Франція та Німеччина, які є сторонами ядерної угоди з Іраном від 2015 року, підтримують запровадження більш жорстких санкцій проти Ірану, який від 1984 року - в переліку країн-спонсорів тероризму. До них приєдналася й Велика Британія, заявивши, що постачання бойових дронів Росії – це порушення Тегераном ядерної угоди.

Міністр оборони Олексій Резніков раніше зазначав, що наразі Росія має близько 300 іранських дронів. А Володимир Зеленський тиждень тому, виступаючи на екстреному засіданні G7, озвучив приголомшливу цифру: лише самих "Шахедів" Росія замовила в Ірану 2400 одиниць.

Секретар РНБО Олексій Данілов запевняв, що ЗСУ збивають щонайменше 85% іранських безпілотників, які запускає Росія. Проте ті, що долітають, призводять до чималих руйнувань. У понеділок, 17 жовтня, із 28 дронів до Києва долетіло лише 5. Проте один поцілив у житловий будинок, вбивши молоде подружжя, де жінка перебувала на шостому місяці вагітності. Інший пошкодив один з енергетичних об’єктів у столиці.

Ще в липні, застерігаючи, що Іран може надати/продати Путіну дрони-камікадзе, американські ЗМІ помилилися, вважаючи, що Тегеран і Москва, перебуваючи під санкціями, стали конкурентами, намагаючись збути свою нафту. Ба більше, ще наприкінці серпня західна преса писала, що Путін намагатиметься використати Тегеран для обходу санкцій і збуту своєї нафти (а це головне джерело твердої валюти для Кремля), якщо ядерна угода знову почне працювати. Проте, схоже, що співпраця й без цього непогана. Кремль, вочевидь, запропонував чималеньку суму за військову допомогу Ірану.

Як би Іран не довіряв Росії, як пише західна преса, обидві країни отримують те, що хочуть, принаймні на сьогодні.

По-перше, варто нагадати, що саме до Ірану в середині липня Путін вперше особисто поїхав після повномасштабного нападу на Україну. На цій зустрічі сторони, до речі, досягли $40 млрд енергетичної домовленості щодо розробки газових та нафтових родовищ у Перській затоці та участі "Газпрому" в проєктах зі зрідження природного газу та будівництва експортних газопроводів.

По-друге, 9 серпня Росія успішно запустила на орбіту іранський супутник, який, за численними повідомленнями західних ЗМІ, Кремль може використати для спостереження за військовими цілями в Україні.

"Насправді, багато іранських лідерів продовжують ставитися дуже підозріло до Росії – це почуття вкорінене в історію зради. На цьому тлі у своїх поглядах на Росію політичні еліти Ірану діляться на дві групи. Одна виступає за міцні зв’язки з Росією, як доцільні для виживання іранського режиму та противагу військовій присутності США біля кордонів Ірану… Друга, відома як прагматики, складається з поміркованих і консервативних політиків, які вбачають у Росії важливого сусіда, але відкидають зусилля по зміцненню з нею стратегічних зв'язків", - йдеться в аналітиці Європейської ради зовнішніх відносин.

Наразі, за словами експертів, гору в Тегерані взяла саме перша група. І це підриває уявлення Заходу, про яке, повторимося, ще влітку писали поважні американські видання, що, мовляв, Іран історично досить підозріло ставиться до Москви, тому не буде аж надто поглиблювати з нею свої відносини. І схоже, як пише CNN, Іран збирається офіційно оформити свої відносини з умовним глобальним Сходом, приєднавшись до китайсько-російської осі.

В середині вересня Іран підписав меморандум про вступ до ШОС, хоча подав відповідну заявку ще 15 років тому. Це відбулося на саміті в Самарканді, де Путіна принижували всі, кому не лінь. Але факт є фактом: Іран, як і Білорусь, надає Росії військову техніку для війни проти України. Два роки тому Захід неохоче ставився до ідеї запровадження додаткових санкцій проти Ірану, побоюючись, що такий крок ще більше штовхне Тегеран в обійми Москви. Проте зараз не запровадити санкції проти Ірану – це потурати війні проти України.

Що зі свого боку має зробити Київ? У коментарі ТСН.ua керівник комітету ВРУ з питань зовнішньої політики Олександр Мережко виступив за розірвання дипломатичних відносин з Іраном, якщо підтвердиться інформація (розслідування, на яке чекає й ЄС – ред.), що Іран надав Росії дрони.

"Розірвання дипломатичних відносин не веде автоматично до розірвання консульських відносин. Треба також подумати над тим, як завадити передаванню Іраном балістичних ракет Росії. Якщо Іран це зробить, треба визнавати його державою-спонсором тероризму. Хоча це можна зробити й зараз на політичному рівні. Щодо законодавчого, ми не маємо такого визначення в законодавстві, але я реєстрував відповідний законопроєкт", - коментує Олександр Мережко.

Втім, це не єдина проблема, пов’язана з Іраном, яка наразі дискутується в американських ЗМІ, й яку, до речі, активно поширює, наприклад, угорська влада, яка є дуже приязною до Кремля.

Перше. Все частіше можна почути, що кінця й краю повномасштабній війні Росії проти України не видно, тому Захід має зробити все, щоб посадити Україну за стіл переговорів із Росією.

Друге. В Америці, де ось-ось відбудуться проміжні вибори до Конгресу, республіканці все голосніше звинувачують Адміністрацію Байдена в марному витрачанні десятків мільярдів доларів на війну в Україні, збільшуючи таким чином доходи ОПК.

Третє. Американські ЗМІ сумніваються, що США зможуть одночасно стримувати Росію, Китай та Іран.