Захисник України на війні втратив зір, але ізраїльські лікарі готові спробувати його відновити: потрібні кошти

Зоровий нерв Максима залишився цілим, натомість сітківка розірвана.

54b0ccb0fd2d0447810333fbf4c136db_10.01.23

Боровся з окупантом, а тепер вимушений боротися за власний зір – військовий Максим Бондаренко ще в травні дістав складні поранення очей на передовій. Після цього провів майже три місяці в лікарнях, пережив 6 операцій, але й досі не може бачити, йдеться в ТСН.Пише ТСН.

Через тяжкість травм українським лікарям не вдалося повернути хлопцеві зір, утім, шанс, бодай і невеликий дають закордонні фахівці.

Нині у Макса очні протези та спеціальні лінзи, але він нічого не бачить. Шрами на обличчі видають, що захисник України веде нову війну – за власний зір.

Максим від двадцяти одного року захищав Україну. 2015 року воював на Сході, служив неподалік Попасної. На передовій завів нових друзів. Після військової служби залишився, пішов у поліцію, у спецпідрозділ. Каже, ще більше відточив там бойові вміння. На Луганщині Максим одружився із коханою Ольгою, згодом з’явилась і донечка Кіра. Пара мала свою квартиру, будувала плани на майбутнє, а далі – була війна, яка назавжди змінила життя і цієї родини, і мільйонів українців.

Максим залишився у Сєвєродонецьку на службі. Разом із колегами дбав, аби в місті панував лад. Вже березні Макс пішов на війну. Каже, знав, що із бойовим досвідом міг допомогти здолати ворога. Хлопець перевівся до поліції авіації та на воді, яка саме виконувала найрізноманітніші завдання на передовій. “Ти маєш бути там універсальний солдат. Займались авіарозвідкою, коригуванням вогню, знаходили артилерійські цілі. Допомагати, де в той момент найтяжче”, – розповідає боєць.

Макс із побратимами воював по всій лінії Луганської області, 22 червня вони коригували вогонь, по ворожій колоні неподалік Лисичанська, але і ворог безперестанку накривав хлопців артилерією. “В якийсь момент вибух, а далі я пам’ятаю, як намагаються надати допомогу”, – розповідає він.

Хлопець отримав серйозні поранення очей. Спочатку був шпиталь неподалік лінії зіткнення, потім Дніпро, далі Одеса і шість операцій. Майже три місяці медики робили усе можливе, аби відновити зір Максиму.

Зоровий нерв Максима залишився цілим, натомість сітківка розірвана. В Україні медики зробили усе можливе, утім зір до Макса не повернувся. Нині він вчиться жити бачачи світ на дотик, і його очима нерідко стають сім’я чи друзі.

Бойові побратими, керівник підрозділу Максима та волонтери відправляли запити до сотень лікарень у різних куточках світу, аби допомогти хлопцю. Лише в одній наразі зголосилися прийняти українського захисника. “Нас запросили в Ізраїль на обстеження”, – каже Максим.

Поїздка, огляд, лікування та реабілітація коштують чималих грошей, а для родини Максима це нині непідйомна сума. Тож бойові побратими, колеги та друзі через соцмережі уже розпочали збір коштів для родини захисника. Сподіваються, що до цього долучаться і тисячі українців.

Сам парубок також сподівається, що у майбутньому знову зможе побачити коханих дружину та донечку, бойових товаришів та друзів. А його війна за зір закінчиться перемогою, так само, як і війна із Росією.

Реквізити для допомоги:

Установа банку - ПриватБанк

МФО банку - 305299

Отримувач платежу - БОНДАРЕНКО ОЛЬГА РОМАНІВНА

IBAN - UA983052990000026200661707404

Рахунок отримувача - 26200661707404

Валюта картки - UAH

РНОКПП отримувача - 3462900800

Призначення платежу - Поповнення рахунку БОНДАРЕНКО ОЛЬГА РОМАНІВНА

Карта ПриватБакну - 5168742239870615 - Бондаренко Ольга (дружина Максима)

Валютна картка - EUR

Отримувач (П. І. Б. отримувача рахунку латиницею) - BONDARENKO OLHA, 01001, Ukraine,city Kyiv,street Ushynskoho,building 34