Ми маємо воювати за свою землю. Не чекайте, що вас це омине. Готуйтесь

Віктор Андрусів: Різкість наведемо. 1. Пріоритетом для путіна залишається вихід на межі Луганської і Донецької областей. Це єдина ціль СВО, при досягненні якої можна говорити про успіх і починати переговори. Я думаю, що сьогоднішня стратегія кремля полягає в наступному: вихід на межі, організація потужної оборони, відбиття нашого контрнаступу, переговори і збереження завоювань.

2. Основними напрямами наступу росіян будуть Лиман, Куп’янськ, Вугледар та Авдіївка. Окупантам треба повернутись до Лиману для здійснення просування на Слов’янськ. Тому російський контрнаступ під Кремінною буде в пріоритеті. Куп’янськ важливий транспортний вузол, на фоні можливого отримання нами ракет дальністю 160 км – для окупантів важливо звільнити дороги постачання для військ. Вугледар і Авдіївка частина давньої задачі путіна по відсуненню наших військ від Донецька та зменшення загрози прориву на Маріуполь.

3. Контрнаступи в інших місцях будуть виключно імітацією. Нагадую, що для будь-якого наступу треба сформувати перевагу 1 до 3. Зробити це по всьому периметру від Києва до Запоріжжя у росіян не вистачить сил, поки армія не стане мінімум 3-5 млн солдат, і ще й оснащена повністю технікою як на початку війни.

4. Бахмут продовжує виконувати функцію вимотування російських військ. Ціна велика, але і втрати окупантів гігантські. Ситуація повторюється як із Северодонецьком. Місто не виконувало стратегічної ролі, але вимотало російські війська і запаси так, що їм по-факту довелось робити додаткову мобілізацію. Ще раз – Бахмут має вимотати ворога. Втримування міста з іншими цілями – не має змісту.

5. Вали. Якщо під Северодонецьком окупанти застосували вогневий вал, то зараз застосовують м'ясний. Але як і в першому випадку, так і зараз, успіх буде «пірровий». Велика заплачена ціна, за малі здобутки. По-факту, після захоплення Северодонецька в окупантів розпочалося падіння артилерійських запасів. Після Бахмута у росіян почнуться і проблеми з м’ясом. І це ще поки не факт, що вони його візьмуть.

6. Ракети на 160 і на 300 км сьогодні найважливіше, що ми можемо отримати. Виключно цими ракетами можна було б вже зупинити контрнаступ окупантів. Винесення тилових баз - зупинить надовго просування РОВ. Захід все нам дає, але продовжує давати невчасно. Отримання цих ракет минулого тижня, кардинально змінило б ситуацію на фронті. Отримання через місяць - місяць наших втрат.

7. Наша мобілізація триває. Путінська теж. Це означає, що більшості з нас доведеться воювати. Нам для нашого контрнаступу теж треба сформувати перевагу 1 до 3. Чим більше мобілізує путін, тим більше змушені ми. У нас з вами не має вибору. Ми маємо воювати за свою землю, і за своє життя, життя наших рідних. Не чекайте, що вас це омине. Готуйтесь.

Все буде добре. Ми переможемо, тільки якщо будемо єдині. Танки їдуть, ракети їдуть, літаки будуть. І думаю навіть підводні човни.

Автор: Віктор Андрусів, громадський діяч, публіцист, військослужбовець ЗСУ