Російський хаос у Кишиневі. Що відбувається у Молдові і чи є загроза Україні

У Молдові протягом останніх двох тижнів активізувалися антиурядові мітинги, організовані проросійською опозицією. Тисячі людей виходять на головні площі міст, вимагаючи відставки чинної влади, зокрема президента – Майї Санду.

За деякий час до цього президент України Володимир Зеленський оголосив про перехоплення російського плану з підготовки провокацій у Молдові, а Санду підтвердила інформацію Києва про підготовку держперевороту. З її ж ініціативи було змінено уряд, на чолі якого став колишній міністр внутрішніх справ Дорін Речан. У Росії, у свою чергу, вже встигли звинуватити "київський режим" у підготовці до "окупації" окупованого ними ж Придністров'я.

Тарифно-російські мітинги

Опозиційні протести у Молдові – явище не нове. Активні мітинги періодично спалахують у молдавських містах уже майже рік. Ситуація почала розпалюватися після того, як Зеленський заявив про держпереворот, який Москва готує в Молдові. За планом Кремля у Молдові мають розпочатися дестабілізаційні заходи та силові дії із залученням диверсантів. "План передбачає використання людей з-за меж країни для насильницьких дій у Молдові. Наприклад, матеріали містять інструкції для в'їзду до Молдови громадян РФ, Білорусі, Сербії та Чорногорії", – повідомила Майя Санду.

Наступного дня після заяви Санду Молдова тимчасово закрила повітряний простір. У мережах обговорювали російський розвідувальний дрон, який зафіксували над країною, хоч офіційно цю інформацію не підтвердили. Пізніше найбільший лоукостер Центральної та Східної Європи Wizz Air вирішив припинити польоти до Молдови з 14 березня. Представники авіаперевізника заявили, що повітряний простір над країною перестав бути безпечним.

У той же час, проросійська партія "ШОР", названа на честь місцевого політика Ілона Шора, яка шукала привід вивести людей на вулиці, нарешті знайшла відповідний варіант - великі тарифи на газ та електрику. В останній рік із очевидних причин ціна на газ у Молдові значно зросла. Уряд компенсував частину тарифів споживачам, але прокремлівські політики "продали" місцевому населенню думку про те, що часткова компенсація – це несправедливо, а отже, потрібно вимагати повної.

У містах із новою силою спалахнули мітинги, протести від "Руху для народу" (також створеного Шором), суть яких зводилася до того, що уряд Молдови та сама Санду мають піти у відставку. Таким чином, прокремлівський Шор створив для Москви необхідну їй картинку – хвилювання обурених молдаван, невдоволення владою та вимоги її змінити.

Сьогодні кількість мітингувальників – близько 4-5 тисяч, як такої небезпеки вони не становлять, спроби взяти штурмом адміністративні будівлі нагадують швидше провокації проти правоохоронців, ніж реальні наміри. Однак ситуація може змінитися в гіршу сторону, вважає молдавський політичний та соціальний експерт Серджіу Остаф.

"Демонстрації можуть отримати продовження, якщо понад 10-20 тисяч зберуться. Я бачу, що йде тенденція в цьому напрямку. Акції можуть стати більш масовими. Крім того, ми бачимо участь російських диверсійних угруповань, фінансову підтримку з боку корпорацій типу "Лукойл", які перебувають у нас і підтримують проросійські рухи", – зазначив Остаф у коментарі РБК-Україна.

Мітинги у Молдові коментують і в Кремлі, звично звинувачуючи у всьому Україну. У міністерстві оборони Росії заявили, що Придністров'я збираються захопити українські війська, головним чином полк "Азов". А у міністерстві закордонних справ додали, що атака на "Придністровську народну республіку" стане атакою на саму РФ.

В уряді Молдови, у свою чергу, заявили, що не бачать жодної підозрілої активності на молдавсько-українському кордоні, а "мета невірної інформації – створити паніку та плутанину серед людей з обох боків річки Дністер".

"Ми хочемо, щоб у вас був хаос"

Нагнітаючи обстановку в Молдові, Росія має відразу кілька цілей. При цьому першочергове прагнення – це дестабілізація заради самої дестабілізації. Кремль хоче показати уряду Санду та всій Молдові, що без союзу з Росією ця країна не розвиватиметься, каже молдавський політолог Віталій Андрієвський.

"Я свого часу розмовляв у Москві з одним чоловіком ще до 2014 року. Запитав його, хто їхній кандидат, кого Кремль підтримуватиме на виборах у Молдові. Він сказав: "У нас завжди один кандидат – це хаос. Ми хочемо, щоб у вас був хаос", – розповів Андрієвський у коментарі РБК-Україна.

Росія вже тривалий час тисне на Молдову з різних напрямків. Насамперед, це "енергетичний зашморг" – підвищення цін на енергоносії, що й призвело до сьогоднішніх мітингів. Другий напрямок – сільськогосподарський. Кремль періодично запроваджує ембарго на ввезення різних товарів із Молдови. Наприклад, у березні 2022 року Россільгоспнагляд запровадив заборону на постачання продуктів рослинного походження.

Третій і, мабуть, головний напрямок – військово-політичний. У Кремлі зробили висновки з помилок, допущених щодо України. Замість створення проросійських партій росіяни намагаються "розповзтися" по всьому молдавському парламенту, знаходячи "своїх" як серед уніоністів (рух, що виступає за об'єднання Молдови та Румунії), так і в рядах проєвропейських політиків. Місцеві "агенти впливу", активна кремлівська пропаганда та "корисні ідіоти" – Росія активно займає ці ніші.

У військовій сфері велику роль тиску на Кишинів грає окуповане РФ Придністров'я. Переважна більшість населення як у цьому регіоні, так і в сусідній Гагаузії – переважно проросійське. Крім цього, Росія тримає у Придністров'ї контингент своєї армії – 1,5 тисяч військових. Чисельність самих "збройних сил ПМР" різниться залежно від джерел, але загалом варіюється від 4,5 до 8 тисяч. Тоді як чисельність Збройних сил Молдови становить трохи більше ніж 5 тисяч осіб. Цей приклад чітко показує, який із усіх важелів тиску, що існують у Росії, на Молдову найпотужніший.

"Там є військовий потенціал, він був вищий за потенціал Кишинева. Ми говоримо про досить добре підготовлених військових РФ і про так званих придністровських військових. У них є десятки танків, сотні БМП, є Ковбасна", – зазначив Остаф.

Село Ковбасна розташовується в Придністров'ї та його найголовніша пам'ятка – колосальний військовий склад. Станом на 2000 рік Росія мала там близько 42 тисяч тонн боєприпасів. За 4 роки звідти вивезли майже половину, сьогодні на складі за різними оцінками від 19 до 21,5 тисячі тонн снарядів, авіабомб, мін, гранатів, патронів. Передбачається, що половину боєприпасів прострочено, проте офіційної інформації про це немає.

Ковбасна має стратегічне значення насамперед для самих росіян. Сьогодні вони втратили можливість безперешкодно їздити чи літати до Придністров'я – Україна закрила всі можливі коридори. Кремль не може "підживлювати" регіон людським ресурсом та користуватися запасами складу. Крім того, сама наявність такого величезного арсеналу в житловому регіоні просто небезпечна.

Все це – військовий потенціал окупованої частини Молдови, наявність величезного складу з боєприпасами, проросійські настрої деяких регіонів, можливо, зараз не буде використано Кремлем. Але в перспективі на ці важелі Росія натисне тоді, коли зрозуміє, що Молдова остаточно виходить з-під впливу Кремля.

"Росія вміє грати вдовгу. Безумовно, у Кремлі не ідіоти сидять. Там є план "А" –швидкоплинне, потужне захоплення, дестабілізація. Зараз уже Україна не дозволить сюди висадити якийсь російський десант, щоб "допомогти братньому народу". Але є план "Б". Це вибори", – зазначив Андрієвський.

У 2023 році у Молдові мають відбутися місцеві вибори, у 2024 – вибори президента та парламенту. Очевидно, що Москва вже сьогодні робить все, щоб зіпсувати імідж проєвропейської Санду та правлячої партії. Крім цього, на думку молдавських експертів, більшість населення Молдови – проросійське, що є результатом кропіткої роботи кремлівської пропаганди.

Враховуючи активну діяльність російських функціонерів у Молдові та пошук лояльних політиків серед недружніх партій, побоювання щодо вектора майбутньої влади Молдови цілком виправдані. У найгіршому випадку Україна отримає недружню державу "в тилу" з чималим військовим контингентом на кордонах.

Загроза Україні

З початку повномасштабного вторгнення українське військово-політичне керівництво розглядало Придністров'я як нехай і другорядну, але все ж таки небезпеку. Наявність російських військ неподалік Одеси змусила Україну розташувати біля кордонів із Придністров'ям свої військові підрозділи, а в нинішніх реаліях збудувати фортифікаційні споруди.

У самому Придністров'ї також активізувалися. Так зване міністерство оборони ПМР оголосило про початок тримісячних військових зборів, які стартували з 1 березня. У них візьмуть участь чоловіки, придатні до військової служби у віці до 55 років.

У політичних колах Молдови, безперечно, періодично обговорюють право України на превентивний удар по Придністров'ю, проте офіційних коментарів з обох сторін про це немає.

На інформаційному фронті Кремль продовжує розігрувати карту "українського нападу" на Молдову, доходячи до заяв про те, що Україна збирає радіоактивний матеріал для удару по Молдові. Примітно, що подібні абсурдні заяви спершу спростовують у самій Молдові.

Водночас, Головне управління розвідки Міноборони України активно відстежує всі процеси, що відбуваються в Молдові. У Кишиневі, на думку представника ГУР Андрія Черняка, росіяни використовують класичний сценарій, який свого часу "пройшов" у Донецьку та Луганську.

"На нашу думку, створюючи напругу в Молдові, Росія ставить для себе дві мети. Перша - це спроба відвернути європейську громадськість від подій, що відбуваються в Україні. Вони бачать, що вся увага сконцентрована на Україні, в тому числі в сенсі допомоги. Тому вони намагаються. розпалити нову пожежу в Європі", – сказав Черняк у коментарі РБК-Україна.

Друга мета, за словами ГУР, – спроба "продати" це як перемогу російському споживачеві. В умовах цивілізаційного глухого кута, в який себе загнала Росія, дуже важливо дати зрозуміти самому населенню, що "все не так однозначно" - є країни, які підтримують їх загарбницькі настрої, а в майбутньому, можливо, охочі "з'єднатися з братнім російським народом".

Ситуація в Молдові чітко показує, що Росія не гидує жодними методами, у тому числі дестабілізацією сусідніх з Україною держав. У найгіршій перспективі Україна може мати ворога в особі нині нейтрального сусіда – він не підтримає нас на важливих міжнародних голосуваннях, закриє шляхи ввезення необхідної західної військової техніки і становитиме постійну загрозу для південного заходу.

За час повномасштабної війни України з Росією Молдова опиняється в центрі уваги вже вдруге. Перший раз був у квітні, коли російські війська намагалися захопити Південь України та погрожували "з'єднати" свій контингент із Придністров'ям. Тоді ВСУ вдалося вибити ворога з миколаївського спрямування та не дати просунутися до Одеси.

Однак Росія не відмовилася від ідеї використовувати "придністровську карту" і нинішні події говорять про це дуже промовисто. Стає очевидним, що загроза для України на цьому напрямі існуватиме доти, доки Молдова не вирішить остаточно питання своєї територіальної цілісності.