Історичний термін. Як Сі Цзіньпін узурпує владу і чого чекати від Китаю

РБК-Україна зібрала основні факти.

Похід на третій термін

Цього тижня у Пекіні проходять Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) - найвищого органу законодавчої влади Китаю. Як очікується, вони стануть кульмінацією зосередження влади під керівництвом Сі Цзіньпіна.

Сьогодні його переобрали на посаді голови КНР та Центральної військової ради. За офіційними даними, за кандидатуру Сі одноголосно проголосували усі 2 952 делегати. До цього було схвалено план реформи апарату Державної ради. Зміни поки що не опубліковані, але відомо, що вони посилять централізоване керівництво Комуністичної партії (КПК).

Третій термін став можливим у зв'язку з внесеними у 2018 році змінами до конституції Китаю, з якої виключили обмеження двома 5-річними термінами. Тоді ж до конституції разом з іменами Мао Цзедуна і Ден Сяопіна внесли положення про "керівні ідеї Сі Цзіньпіна в умовах соціалізму з китайською специфікою".

У 2012 році він став генеральним секретарем ЦК КПК, 2013-го вперше обрався на посаду голови КНР, а 2018-го - на повторний термін. Першу каденцію він провів під знаком боротьби з корупцією у Державному апараті, і за п'ять років до відповідальності було притягнуто понад 100 чиновників найвищого рівня. Багато хто з них - чинні чи потенційні опоненти.

В результаті в руках Сі Цзіньпіна сконцентрувалося достатньо влади для формування складу політбюро на власний розсуд. Формально в Китаї діє кілька партій, але в конституції прописано провідну та керівну роль КПК. Більшість своїх повноважень Сі черпає з ролі партійного керівника і голови Центральної військової ради. Але він також використовує церемоніальне президентство, щоб представляти себе обличчям Китаю з наполегливою зовнішньою політикою та амбіціями закріпити статус КНР як великої держави.

Чому говорять про узурпацію влади

Ще однією важливою подією на сесіях Всекитайських зборів народних представників буде обрання нового прем'єр-міністра. І майже напевно керувати другою за величиною економікою світу доведеться Лі Цяну. Крім того, заплановано зміну глав різних відомств і міністерств, як очікується, теж прихильниками Сі Цзіньпіна.

Як пише ВВС, якщо Лі Цян стане новим прем'єр-міністром, для нього це буде стрімким зростанням. До цього він як партійний бос Шанхаю керував двомісячним локдауном через COVID-19. Причому не найуспішнішим чином. Зокрема, заборона на виїзд призвела до дефіциту продовольства і ліків для кількох мільйонів людей. У результаті це вилилося у масові зіткнення з поліцією.

Втім, у минулому є й інші цікаві моменти. Представники бізнес-кіл відгукуються про нього як про новатора, який зміг обійти партійну жорсткість. Зокрема, йому приписують вирішальну роль у будівництві заводу Tesla у Шанхаї, який став першим за межами США. І він є на 100% власним підприємством Tesla без обов'язкового поєднання із китайським партнером, як у випадку з іншими іноземними автомобільними компаніями.

Проте експерти з китайської політики переконані, що Лі було обрано на роль нового прем'єра завдяки давнім особистим стосункам із Сі Цзіньпіном. І головним питанням на найближчі роки вони бачать, чи зможе він кинути виклик, якщо політика лідера Китаю зайде надто далеко.

"Близькість до Сі не означає, що чиновник зможе довести до його відома важливі дані або спонукати його змінити політику на користь країни", - заявив у коментарі The Washington Post експерт Віктор Ши з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.

У чому сходяться багато аналітиків, то це в тому, що призначення Лі Цяна також означає, що вперше з часів Мао Цзедуна друга особа в Китаї не зможе спиратися на незалежну підтримку. І це зводить нанівець зусилля останніх десятиліть щодо розподілу влади у верхах Комуністичної партії.

Чого чекати від Китаю

Протягом наступних п'яти років Сі Цзіньпін зіштовхнеться з низкою ключових проблем. Видання AFP наводить кілька з них.

Уповільнення економіки

З великою ймовірністю Китай зіткнеться з уповільненням своєї економіки. У 2022 році вона зросла лише на 3%, не дотягнувши до планового показника в 5,5% через COVID-обмеження та кризу на ринку нерухомості. На поточний рік зростання заплановано на рівні 5%, що є одним із найнижчих показників за останні десятиліття.

Переобрання Сі та майбутні призначення на вищі державні пости створюють побоювання про те, що дні ліберальних реформаторів в економіці добігли кінця. І підхід, більшою мірою спрямований на збереження державного управління, нікуди не піде.

Тайванське питання

Після загострення напруженості у відносинах із Тайванем не виключено, що Сі Цзіньпін спробує захопити острів. Оскільки в останні роки Китай все частіше вдається до брязкання зброєю. Наприклад, візит спікера Палати представників США Ненсі Пелосі у серпні 2022 року спровокував найбільші навчання біля Тайваню.

У грудні неприйняття незалежності Тайваню вперше закріпили у конституції Китаю. Але експерти зазначають, що будь-який крок щодо вторгнення завдасть глобальної шкоди світовій логістиці через те, що Тайвань є одним з лідерів у постачаннях напівпровідників - найважливішого компонента майже всієї сучасної електроніки. Це також посилить ізоляцію Китаю і наблизить його до прямої військової конфронтації із США.

Напруженість із США

Відносини між Пекіном та Вашингтоном продовжують неухильно погіршуватися. Запланований на лютий візит держсекретаря Ентоні Блінкена було скасовано в останню хвилину через китайську повітряну кулю над територією США. На думку Пентагона, це був розвідувальний аеростат. Китай категорично це заперечує.

З того часу взаємна критика йде по наростаючій. Цього тижня міністр закордонних справ КНР Цінь Ган застеріг США від конфронтації з потенційно катастрофічними наслідками, якщо вони не змінять свого курсу. Сі Цзіньпін також відзначився прямими закидами у тому, що західні країни на чолі з США нібито намагаються перешкодити піднесенню Китаю.

Як пише The Wall Street Journal, протягом третьої 5-річки лідер КНР зіштовхнеться із серйозними проблемами за межами країни. Минулої осені він відновив закордонні поїздки після більш ніж дворічної перерви і виявилося, що західний світ став ворожішим до інтересів Китаю. Значною мірою через маневри США, які згуртували союзників у Європі та Азії, щоб чинити тиск на Пекін та запобігти можливій військовій підтримці Росії у війні проти України.

Вважається, що Сі Цзіньпін поступово готувався до конфронтації з США. Зокрема, при визначенні економічних цілей на 2022 рік він вимагав забезпечити швидше зростання ВВП. За його задумом, це мало показати перевагу однопартійної системи над американською демократією. Крім того, він розпочав посилення збройних сил і має намір прискорити розширення ядерних арсеналів.

Війна Росії проти України та позиція Китаю

З початку російського вторгнення в Україну офіційний Пекін заявив про нейтралітет і обмежувався закликами до деескалації та переговорів. Але до річниці повномасштабної війни активізувався та представив своє бачення політичного врегулювання.

Якщо коротко, то документ із 12 тез наголошує на необхідності відновлення прямого діалогу між воюючими сторонами, припинення вогню та поступового зниження напруженості. Китайські пропозиції знайшли підтримку в Росії, але не в Україні, яка допускає мирні переговори лише після виведення російських військ із захоплених територій.

Президент Володимир Зеленський заявив, що в документі є і позитивні моменти, такі як повага до територіальної цілісності та необхідність запобігти ядерним загрозам. За його словами, сам факт інтересу до війни в Україні вже є добрим знаком. Що стосується західних союзників, то вони піддали китайський план критиці. У Євросоюзі наголосили, що Пекін фактично прирівняв агресора до жертви агресора, а американський лідер Джо Байден зазначив, що цей план не годиться хоча б тому, що сподобався Росії.

За даними видання Nikkei Asia, ще за два місяці до появи "мирного плану" в Китаї вийшов звіт провідного аналітичного центру, і згідно з його висновками війна має завершитися влітку 2023 нібито перемогою Росії. Один із аргументів - економіки воюючих сторін до осені вже не зможуть підтримувати високу інтенсивність бойових дій. Хоча не виключено, що такі висновки зроблено для керівництва Китаю, яке постійно заявляє про безмежну дружбу з Москвою.

Передбачається, що зараз Пекін має три цілі: наростити торгівлю з Європою, зберегти відносини з Україною, яка мовчала, коли Захід критикував порушення прав уйгурів, а також підняти авторитет Сі Цзіньпіна перед візитом до Москви.

З іншого боку, насторожують заяви міністра закордонних справ КНР Ціня Гана щодо постачання зброї.

"Чому США просять Китай не постачати Росії зброю, тоді як самі продовжують продавати зброю Тайваню?", - запитав він на нещодавній прес-конференції.

Але водночас наголосив, що Китай не причетний до російсько-української війни, не є стороною конфлікту, не постачав і не постачатиме озброєння жодній із сторін. Хоча американська розвідка має сумніви з цього приводу. За її даними, прямо зараз ведуться переговори про поставки дронів-камікадзе, і, крім того, Росія шукає у Китаї можливість поповнити спустошені запаси артилерійських снарядів.