Нової зброї недостатньо: виклики майбутнього наступу України - NYT

Але подолання втрат і підтримання мотивації втомлених від війни військ буде суворим випробуванням. Пише ТСН. 

Про це пише NYT.

У жорстоких, але здебільшого статичних боях на засніжених, усипаних артилерією полях і зруйнованих містах, Україна взимку відбила російський наступ. Тепер настала черга України наступати.

Скрізь є ознаки того, що воно настане приблизно через місяць.

В Україну надходить нова західна зброя, яка може виявитися критичною для штурму, як-от німецькі танки Leopard-2 та американські машини для розмінування. Тисячі новобранців навчаються в новостворених підрозділах, призначених для наступальних дій. І військове командування стримує елітних солдатів від найгірших бойових дій на сході, у місті Бахмут та навколо нього, щоб кинути їх у майбутню кампанію.

Після більш як року війни Україна загартована в боях

Але ця міцність коштує дорого. Україна втратила тисячі своїх найдосвідченіших бійців.

Нова українська кампанія, коли вона відбудеться, стане перевіркою здатності її армії переозброїти та відновити батальйони, зберігаючи мотивацію та маневрові навички, які дали їй перевагу в трьох попередніх контрнаступах.

Час має вирішальне значення. Успіх України в битвах на південно-східних рівнинах продемонстрував би світові занепад військової могутності Росії, зменшив би побоювання, що війна зайшла в болото, і, швидше за все, спонукав би союзників України продовжувати озброювати та фінансувати Київ у війні.

Західна підтримка поки що була надійною, але не гарантованою. Наприклад, очікується, що бюджет США на військову допомогу закінчиться приблизно у вересні, і високопоставлений американський оборонний чиновник нещодавно назвав останній транш артилерійських снарядів і ракет, надісланих в Україну, «останньою відчайдушною спробою».

«Ключовим моментом в очах вашингтонських еліт — а вашингтонські еліти є суддею і присяжним — це те, що Україна повинна розглядатися як така, що отримала значні території в майбутньому наступі», — сказав Кліфф Купчан, голова Eurasia Group, фірми з оцінки політичних ризиків у Вашингтоні.

Українські офіцери повинні будуть хореографувати штурми артилерії, піхоти та бронетехніки, які пробиваються через російські окопи, танкові пастки та мінні поля. На півдні російські підрозділи будували оборонні позиції з моменту витіснення з Херсонської області в листопаді. Сучасні західні танки з кращою живучістю та вогневою міццю матимуть вирішальне значення для викорінення цих позицій.

Україна мала постійну армію з приблизно 260 000 солдатів до того, як Росія повномасштабно вдерлася минулого року, і вона швидко зросла до приблизно мільйона людей зі зброєю в різних підрозділах служб безпеки та військових. За останній рік, за оцінками Заходу, загинуло або було поранено близько 100 тисяч українських військових. Україна не повідомляє, яку чисельність сил залучить до контрнаступу.

Проте успіх навряд чи гарантований. Союзники зволікали з надсиланням зброї, і солдатам довелося задовольнятися прискореними курсами з тактики штурму.

«За короткий час потрібно багато чому навчитися», — сказав Роб Лі, військовий аналітик з Інституту досліджень зовнішньої політики. І, зазначив він, «їм доведеться піти, перш ніж вони отримають все обладнання».

Озброєння та обладнання для прориву траншей і перетину мінних полів стає на місце, хоча залишається незрозумілим, чи в достатній кількості.

Українські військові опублікували у Twitter фотографії бронетранспортерів Stryker і Cougar зі США, бронемашини Marder з Німеччини та танків Challenger з Британії. Минулого тижня українські екіпажі зенітних ракет Patriot завершили навчання в США, повідомили в Пентагоні.

Військові аналітики кажуть, що контрнаступ, принаймні на його початковій стадії, цілком може залежати від проходження розтягнутих мінних полів. Для цього Україна покладатиметься на непривабливі, але важливі машини для розмінування, які вона має у своєму арсеналі радянських часів. Вона захопила деяких у росіян, що відступали і зараз також отримує засоби розмінування із Заходу.

У контрнаступі Україна, ймовірно, розпочне інтенсивний артилерійський обстріл уздовж вузької лінії фронту, кажуть військові аналітики, після чого підуть групи розмінування та танкові штурми.

Очікується, що Україна завдасть великого удару на півдні, де місцевість коливається від широко відкритих сільськогосподарських полів, лише з рідкісними смугами дерев для прикриття, до міст і сіл. Поштовх приблизно на 50 миль через степ від нинішньої лінії фронту до окупованого Росією міста Мелітополя розділить утримувану Росією територію на дві зони, розірве лінії постачання та поставить українську артилерію в зону дії російських баз на Кримському півострові.

Місяцями триває підготовка новобранців на заміну загиблим, пораненим і виснаженим бійцям. Десятки тисяч новобранців пройшли підготовку в Європі та в Україні, в тому числі у новосформованих підрозділах Наступальної гвардії. До десантно-штурмових підрозділів записалося близько 35 тисяч українців.

Але моральний дух, сфера, в якій українські бійці тримали перевагу протягом більшої частини війни, стає все складнішим викликом. У дюжині нещодавніх інтерв’ю солдати на позиціях поблизу Бахмута або вийшовши з горнила вуличних боїв на короткі перерви висловили занепокоєння масштабами насильства та смерті.

В одному з найяскравіших прикладів військового відновлення Міністерство внутрішніх справ відновлює знищений підрозділ «Азов», усі солдати якого були вбиті, поранені або взяті в полон під час облоги Маріуполя та утримання на металургійному заводі «Азовсталь» минулої весни. Інші загинули від вибуху в бараку для російських військовополонених в Оленівці.

Якось нещодавно на базі в сосновому лісі новобранці «Азову» маршували, стояли «смирно» і кидалися для віджимань. За п'ять тижнів вони навчилися основним солдатським навичкам.

«Ми знаємо, як воює Росія, і знаємо, як їй протистояти», — сказав один з українських військових. «Стійкість — це здатність знаходити нових людей, рухатися вперед».

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський впевнений, що ЗСУ звільнять свої території, а окупантів попередив, що якщо вони не хочуть бути знищеними під час контрнаступу, "у них ще є час піти".